У компанії «Маїс» конкуренцію вважають здоровим підгрунтям для свого подальшого розвитку

Редакція газети «Сільські новини» провела «Круглий стіл» з керівництвом та науковцями компанії «Маїс», яка спеціалізується на виведенні, вирощуванні та реалізації вітчизняних гібридів кукурурудзи.

- Останнім часом кукурудза стала одні­єю із найпопулярніших культур серед агровиробників. Ваша компанія орі­єнтована на виробництво насіння гібридів кукурудзи. Розкажіть, будь ласка, про осно­вні напрямки діяльності «Маїс».
Віктор Борисов, кандидат сільськогосподарських наук,
голо­ва правління компанії «Маїс»:
- Основною моєю спеціальністю є селекція рослин. Після закінчення аспірантури і захисту дисертації я займаюсь лише цією справою. Згодом це вплинуло на рішення створити підприєм­ство, яке впроваджувало б наукові розроб­ки у виробництво. Таким чином, компанія «Маїс» - насамперед селекційне підприєм­ство, а насінництво є результатом селекції, її, так би мовити, провідником у життя.
Власна селекційна програма - це те, що відрізняє нашу компанію від інших вітчизняних насіннєвих господарств. Спо­чатку це було вирощування насіння тих гібридів, у яких я є співавтором. Згодом, після приєднання до роботи інших вчених-селекціонерів, з’явилися нові гібриди, що спонукало до розширення асортименту і виробничої бази. На сьогодні в підприємстві працюють відомі селекціонери і техноло­ги, серед яких 4 доктори і 11 кандидатів наук. Завдяки їхнім зусиллям створено і зареєстровано понад 60 гібридів із ФАО 160-450, які вирощуються в усіх природ­но-кліматичних зонах, а виробнича база включає три насіннєві заводи, обладнані сучасним технологічним устаткуванням - два в Дніпропетровській і один у Тернопіль­ській області, а також регіональний склад у Полтавській області.
Основними пріоритетами діяльності вважаємо створення нових високопро­дуктивних гібридів кукурудзи з посиле­ними адаптивними функціями, які могли б протистояти несприятливим погодним аномаліям, що дедалі частіше нас пере­слідують.
- Чи не загрожує вам конкуренція з боку закордонних селекцій­них центрів?
- Знаєте, в нашій компанії конкуренцію сприймають як здорове підґрунтя подаль­шого розвитку. Звичайно, важко змагатися з великими транснаціональними компанія­ми, але на те і конкуренція, щоб вижив той, хто вміє і хоче працювати. Впевнений, що здорова конкуренція є однією із рушійних сил самовдосконалення. Саме завдяки орі­єнтації на кращі зразки світової селекції у нас були створені такі гібриди, як Сплав МС 290, Батурин 287 МВ, Красилів 357 МВ, Турія та інші, які не поступаються, а за низкою ознак і переважають закордонні зразки. Думаю, що важливим є не намагання обійти конкурента, а створення продукту, який зміг би задовольнити найвибагливішого виробника. Критерієм цього є гібриди, що мають попит. Мрія кожного селекціонера - черга за насінням його гібрида.

- Водночас багато виробників надають перевагу закордонним гібридам як більш продуктивним, хоча і недешевим.
Микола Мельник, виконавчий директор:
- Ціна на насіння визначається кількома фак­торами. По-перше, складність вирощування його на ділянках гібридизації, тобто тип гібрида. По-друге, місце його вирощування і підготовки, що позначається на витратах для транспортування і доставки до споживача. На жаль, багато виробників орієнтуються на насіння гібридів, яке вирощене за кордоном. Водночас існують ризики недоотримання замовлених партій внаслідок різних причин, приміром, як це відбувається зараз, коли в 2012 році в Європі була посуха і не вирости­ли достатньої кількості насіння. Це робить вітчизняних аграріїв імпортозалежними, а дехто може опинитися на межі дефіциту.

- Якими ж мають бути гібриди кукуру­дзи, щоб задовольнити вимоги виробників? Чи є якісь особливі секрети вашої селекцій­ної роботи?
Віктор Кравченко, кандидат сільськогосподарських наук,
завід­увач лабораторії селекції:
- Жодних секретів немає. Ми ставимо собі за мету створення гібридів, які за різних погодних умов мали б стабільну продуктивність і, крім цього, харак­теризувалися інтенсивною втратою вологи зерном під час дозрівання. Урожайність і вологість зерна - це основні критерії добору гібридів. Не менш важливим є визначення ступеня адаптивності гібридів до несприят­ливих факторів, як-от: посуха, спека, уражен­ня хворобами і пошкодження шкідниками. Селекцію ми ведемо в унікальних умовах, я вважаю, в одному із найбільш посушливих регіонів, що дає змогу виявити і апробувати гібриди та їх батьківські форми за ознака­ми посухостійкості. Саме тому наші гібриди виявились найбільш витривалими в умовах посухи 2012 року. Що стосується урожайних властивостей гібридів, то хотів би зауважити, що в жорстких умовах посухи минулого року на сході Степової зони Премія 190 МВ, Батурин 287 МВ і Красилів 327 МВ сформували урожай на рівні 28-34 ц/га, а в центрі Немирів і Ізяслав 220 МВ – 42-43 ц/га. У Лісостеповій і Поліській зоні наші гібриди однозначно перевищують позначку 100 ц/га, а такі як Тон 320 ВС і Красилів 327 МВ – 120-123 ц/га.

- Відомо, що компанія «Маїс» тісно співпрацює з іноземними компаніями. Яка користь вам від цього?
Анатолій Самошкін, кандидат біологічних наук, завідувач відділу зовнішньоекономічних відносин:
- Наша міжнародна активність розвивається принаймні у двох напрямах. По-перше, це розвиток науково-технічної співпраці з метою використання новітніх досягнень світової селекції і технології насінництва кукурудзи, по-друге - пошук можливостей для виходу на міжнародні ринки насіння. Першими були контакти, за допомогою яких ми вступили до відомої і авторитетної асоціації АSТА та отримали доступ до інформації і контактів гравців насіннєвих ринків світу. Наступним кроком було знайти партнерів у країнах Південної півкулі або тропічного поясу - для розмі­щення зимових розсадників, а також заклас­ти підвалини прискореного і ефективного насінництва. Результатом стала 10-річна плідна робота в Індії. Все це прискорило процес створення нових гібридів, їх реєстра­ції, виробництва і виведення на ринки. Для нас важливою є генетична ідентифікація вихідного матеріалу, що сприяє глибшому вивченню культури, а також захисту інте­лектуальної власності. Кооперація селек­ційних фірм і установ здійснюється в межах міжнародного консорціуму, членом якого є і наша компанія. Спільними зусиллями ми провели генетичний аналіз, інвентари­зацію і паспортизацію власного генофонду, які виводять нашу селекційну програму на якісно новий, вищий рівень. Міжнародні зв’язки надали нам можливість створити географічну мережу екологічних випробу­вань наших гібридів. Завдяки міжнародним зв’язкам нам вдалося знайти оптимальні варіанти технічного вдосконалення наших виробничих потужностей і придбати сучас­ні машини і обладнання для наших насін­нєвих заводів. Але головний, найважливі­ший ефект від міжнародної діяльності – це наука та досвід, що ми набуваємо від наших партнерів, і відкривають нам нові, ширші горизонти розвитку та прогресу.

- У компанії запроваджена система фір­мового насінництва із замкненим циклом виробництва. Розкажіть про це докладніше.
Ігор Терещенко, спеціаліст з насінництва:
- Основною метою фірмового насінництва є використання ексклюзивного ланцюжка, в основі якого лежать власні ресурси, що включають вихідний матеріал, земельні ділянки розмноження насіння під повним контролем спеціалістів компанії, набір меха­нізмів і обладнання для збирання та дороб­ки насіннєвого матеріалу на рівні, який відповідає світовим стандартам. Крім цього, важливим результатом впровадження фір­мового насінництва в українських реаліях є відсічення фальсифікату на цивілізованому ринковому просторі, відсутність проміжних ланок у процесі реалізації насіння. Унікаль­ним для вітчизняної компанії є можливість використання зимових розсадників для визначення рівня гетерозису кожної партії насіння ще задовго до його реалізації.

- Виростити насіння — складна справа. Проте не менш складною і важливою є доробка його на заводі. Наскільки дотри­мання технологічної дисципліни позна­чається на якості насіння?
Микола Яблонька, виконавчий директор Борщівського заводу:
- Багато факторів впли­ває на одержання високоякісного насіння. Практика показала, що технологічний лан­цюг «поле-завод» є найбільш результатив­ним і надійним. Ми починаємо збирання урожаю у вересні і закінчуємо в першій половині жовтня. Це дає нам змогу уникну­ти критичних для кукурудзи осінніх замо­розків, до того ж менше отримуємо травмо­ваного зерна, самообрушу. На нашому заводі ми встановили дві сучасні сортувальні лінії з доочищувачами «Хаскер», гравітаційними столами, автоматизованими протруйними машинами порційної дії з точним гравіме­тричним дозуванням насіння і хімікатів, маємо власні комбайни, транспорт, тож качани з поля надходять безпосередньо на завод. Для оперативного приймання і розвантаження маємо двоє ваг, одні з яких електронні 60-тонні з платформою понад 16 м, та розвантажувачі. Для сушіння качанів використовуємо вдосконалені теплогенератори на альтернативних видах енергоносіїв. Все це дає змогу оперативно зібрати, доочис­тити, висушити, відсортувати і обмолотити один гібрид, провести повну зачистку і тільки після цього приступити до збирання іншого гібрида.

- У компанії не лише проводяться селек­ційні дослідження, а й виконуються тех­нологічні розробки вирощування кукуру­дзи. За яким «сценарієм» повинні вдоско­налюватися технології вирощування цієї культури?
Юрій Пащенко, доктор сільськогосподарських наук, дирек­тор з розвитку проектів:
- Передусім ми розробляємо сортові технології вирощу­вання гібридів кукурудзи, тобто ставимо за мету разом із постачанням насіння кон­кретного гібрида забезпечити споживача інформацією стосовно особливостей його вирощування. У каталозі, де відображена характеристика кожного гібрида, його біо­логічні і господарські цінні властивості, наведено повну інформацію щодо того, коли і в які строки необхідно сіяти той чи інший гібрид, якою повинна бути опти­мальна густота стояння рослин, їх відзивність на добрива, умови зволоження, реакція на гербіциди тощо. Зрозуміло, що чітке і якісне дотримання техноло­гії вирощування забезпечує найкращий ефект, проте застосовування відомостей стосовно сортових особливостей кожного гібрида підсилює ймовірність повнішого використання генетичного потенціалу. Саме так у сучасних умовах можна дося­гати найвищих результатів. Окрім цього, орієнтуємо виробників щодо економічної доцільності вирощування гібридів кукурудзи: починаючи від ціни на насіння і закінчуючи економічно доцільною межею продуктивності та витратами на післязбиральну доробку зерна.