Нерідко садівники не наважуються видаляти кущі чорної смородини, яким більше двох десятків років. Урожай - кіт наплакав, а господар списує це то на несприятливе літо, то на сувору зиму... Не треба жаліти рослини, які не приносять користі. Набагато практичніше замінити їх новими, молодими, сучасних перспективних сортів.

ПЕРШИЙ РІК пагони чорної смородини інтенсивно ростуть від кореня, потім темпи росту дещо слабшають і до п’ятого-шостого року прирости складають не більше 5-10 см.
Переважна частина врожаю зосереджена у центрі гілок. У цій зоні розташована основна кількість плодушок, але активно вони плодоносять лише два-три роки. Тривалість отримання максимального врожаю чорної смородини складає 6-7 років після початку плодоносіння. Відсутність щорічного обрізання скорочує цей термін до 5 років. Тому кущ потрібно щорічно омолоджувати, даючи життя новим пагонам.
Правильне і регулярне обрізання чорної смородини - основа її здоров’я і високих врожаїв. Щороку при обрізанні залишають не більше 2-3 нових пагонів, що ростуть від кореня. Якщо кущі посаджені густо, залишають не більше 1-2 однорічних пагонів. Всі гілки старші 5 років обов’язково вирізають нарівні з землею. Таким чином, через п‘ять років кущ смородини повинен налічувати до 10-15 різновікових гілок. Шкідники і хвороби атакують загущені кущі, слабкі гілки. Отже всі тонкі й короткі пагони, а також ті, що йдуть всередину куща, потрібно безжально видаляти. Дуже часто обрізання проводять неграмотно, залишають пеньки і хворі гілки. При цьому з роками хвороби накопичуються, зрізи в основі куща загнивають, слугуючи розсадником різноманітних інфекцій.
Вже через 7-8 років старим кущам потрібно починати готувати заміну. Поки молоді рослини набирають силу, старі ще дають врожай, а потім їх викорчовують.
Чорну смородину можна легко розмножити живцями. Восени їх просто втикають у розпушену родючу землю, і через рік саджанці вже готові до посадки. Живці сучасних, високопродуктивних сортів можна замовити поштою. Добре упаковані, вони легко переносять тривалу пересилку. Сортів має бути на ділянці хоча б три-чотири. Адже не кожен підходить для вашої ділянки. І те, що добре росте у сусіда, не завжди так само ростиме і у вас. На кожній ділянці свій мікроклімат, склад грунту, різні агроприйоми. Тому підбір сорту - справа індивідуальна і визначається дослідницьким шляхом.
Грунт під смородиною необхідно постійно поповнювати поживними речовинами, на належному рівні підтримуючи його родючість. Найбільший ефект дає одночасне внесення органічних і мінеральних добрив. Органічні (гній, перегній, компост) зазвичай використовують протягом літа як мульчу, а восени при перекопуванні закладають у грунт. Азотні, як правило, вносять у два прийоми - рано навесні і після цвітіння, а фосфорні та калійні - восени. При підборі калійних добрив слід уникати форм, що містять хлор (хлористий калій, калійна сіль), оскільки хлор у великих дозах шкідливий, особливо для молодих рослин. Як калійне добриво під ягідники можна вносити деревний попіл, який окрім калію, містить значну кількість фосфору і кальцію, а також мікроелементи.
При хорошій заправці грунту у посадкові ями мінеральні добрива під смородину першого року вносити не потрібно. Грунт навколо куща можна замульчувати перегноєм або компостом (6-8 кг на кущ), восени при перекопуванні їх закопати.
Якщо в перший рік після посадки листя у рослин влітку матиме світлий колір (порівняно із зеленим або темно-зеленим залежно від сорту), то в липні рослини слід підживити рідким азотним добривом: на 10 л води 12-15 г аміачної селітри (норма на два кущі).
При посадці грунт заправляють добривами тільки в посадкові ями. У подальшому кущі розростаються до 1,5-2 м у ширину. Цю площу і потрібно збагачувати поживними речовинами. На дорослий кущ щороку вносять приблизно 60-80 г аміачної селітри, 80 г - суперфосфату, 40-50 г - хлористого калію або замість окремих видів добрив 300-400 г плодово-ягідної суміші.
Якщо грунт під кущами щорічно мульчують гноєм або іншим органічним добривом (10-15 кг на кущ), то мінеральні добрива не вносять. Внесення органічних і мінеральних добрив можна чергувати через рік. При одночасному щорічному їх внесенні дози зменшують вдвічі.
Оскільки врожай червоної і білої смородини, як правило, вищий, ніж чорної, то і винесення поживних речовин з грунту під ними більше. Тому і дози добрив для них мають бути дещо вищими.
Добрива вносять різними способами. Органічні - під осіннє перекопування, розкладаючи рівномірно з усіх боків куща стрічками уздовж ряду шириною 1-1,5 м залежно від віку рослин. Внесення фосфорно-калійних добрив поєднують з осіннім перекопуванням грунту, а азотних - навесні з розпушуванням. Розсівають їх по прикущовій зоні, у перші роки - в межах проекції крони, у дорослих насадженнях – по всій площі. При використанні для підживлення гноївки її розводять водою в три-чотири рази, додаючи при цьому 30-40 г суперфосфату на одне відро. Коров’як розводять у співвідношенні 1:4-5, а пташиний послід - 1:12-15. На кожен плодоносний кущ витрачають до 15 л розчину. Перед підживленням рослини спершу рясно поливають чистою водою.
Перший раз смородину підживлюють одразу після цвітіння, а другий - за 2-3 тижні до початку дозрівання ягід. Рекомендується підживлювати рослини і після збирання врожаю - для закладки квіткових бруньок і кращої підготовки рослин до зими. При цьому азотні добрива виключаються, оскільки вони затримують визрівання пагонів і можуть викликати навіть повторний їх ріст. Особливо корисне підживлення на бідних, виснажених і піщаних грунтах, з яких легко вимиваються поживні речовини.