Поточний № 7 (1194)

21.02.2018

Візит міністра освіти Лілії Гриневич до Дніпра


13.07.2016

Як відомо, 11 липня стартувала вступна компанія до вишів України. Напередодні, у п’ятницю 8 липня, у Національному гірничому університеті відбулася нарада Асоціації ректорів 25 вищих технічних закладів України за участі міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і представників бізнесу. Метою зібрання стало обговорення питання співпраці вишів з бізнесом у плані підготовки затребуваних на ринку фахівців високотехнологічних спеціальностей.

- НЕМАЄ іншої точки зростання, як інноваційна економіка, багато зусиль сьогодні потребує оборонна промисловість. Саме тому сьогодні потрібні спеціалісти, яких готують технічні виші,- заявила Лілія Гриневич.

Вона також відзначила тенденцію зниження інтересу абітурієнтів до технічних і природничих спеціальностей і висунула завдання – підвищити інтерес учнів до технічної і природничо-математичної освіти, посилити підготовку у школах з цих напрямків і мотивувати випускників до вибору саме технічних спеціальностей.

- У четвер 7 липня Кабмін затвердив державне замовлення у повному обсязі, – повідомила міністр освіти, зазначивши, що значне число бюджетних місць виділено саме на технічні спеціальності, що відповідає запитам часу. Особливістю цієї вступної компанії буде те, що заплановані державою бюджетні місця на технічні спеціальності не зможуть передавати на гуманітарні в межах одного вишу. У разі недобору і неможливості відкриття певної технічної спеціальності, ці місця передаватимуть іншому вишу, де така група набирається і є можливість формування такої спеціальності.

У ході обговорення на вищезгаданій нараді було поставлене питання про необхідність додати до тестів ЗНО з математики відкритий бланк відповідей, який має ілюструвати вміння абітурієнта мислити нестандартно і шукати власний шлях розв’язання задач вищого порядку.

На сьогодні ЗНО з математики складається із бланків тільки із закритими завданнями і варіантами відповідей, серед яких є одна правильна. Тому фактично вимагає від випускника лише репродукції знань і завчених алгоритмів.

- На початку запровадження ЗНО, - згадала Лілія Гриневич, яка стояла біля витоків розробки зовнішнього незалежного оцінювання, - була відкрита частина. Але з метою економії коштів тестування з математики було зведене до бланку із закритою частиною (тести із відповідями – авт.), бо відкрита частина мусить пройти перевірку екзаменаторами.

Лілія Гриневич також заявила про потребу змін в усій системі освіти в Україні, яка обрала для себе європейський вектор розвитку і живе у час інноваційних технологій. На що буде орієнтована середня школа в Україні, виписано у Концепції нової української школи, яка буде представлена для обговорення цьогорік на серпневих конференціях. Причім до обговорення будуть залучені не лише учителі, науковці, а й громадськість.

- Основна риса середньої школи не у тому, що вона буде 12-річна. Освіта набуде нового змісту, орієнтованого на формування компетентностей і вмінь, потрібних сучасній людині, - пояснила міністр освіти Л. Гриневич. - Ніхто не буде додавати 12-ий рік до школи, яку маємо сьогодні, яка перевантажена фактичною інформацією, школа, яка подекуди забирає здоров’я дітей. Потрібна нова школа, яка зберігатиме здоров’я дитини, яка розвиватиме її, її емоційний інтелект і формуватиме конкурентноспроможну людину, затребувану в європейському просторі.

Запровадження нової школи заплановано на 2018-2019 навчальний рік. Наразі йде робота над оновленням програм. Наприклад, у першому класі з англійської мови планують вилучити письмо, копіювання букв і речень і натомість запровадити більше усного мовлення. У початковій школі також пропонується першокласникам писати олівцями, а не ручками. Це дозволить дітям не боятись помилитись, бо є можливість витерти, а не виривати сторінку зошита і переписувати заново, як практикують деякі батьки. Від таких дрібниць до повного осучаснення змісту і системи освіти на всіх рівнях – такі плани у Міністерстві.

Згадала Лілія Гриневич і про найбільші проблеми професійно-технічної освіти, які пов’язані, за її словами, з неправильним рівнем фінансування, визначеним у бюджетних документах 2016 року.

Говорила міністр і про посилення патріотичного виховання у країні, яка має воєнний конфлікт на Сході. Зокрема, зауважила, що у нових стандартах вищої освіти виписано, якими знаннями і компетентностями повинен володіти випускник, це перш за все знання історії своєї країни, патріотичність, здатність захищати свою Батьківщину. І кожен виш, незалежно технічний чи гуманітарний повинен до своєї навчальної програми закласти ці стандарти. Приміром, у Національному гірничому університеті уже давно діє центр української мови ім. О. Гончара.

На прес-конференції Лілія Гріневич відповіла на ряд запитань журналістів різних видань. Зокрема, «Сільські новини» цікавило питання працевлаштування випускників вишів і забезпечення школярів підручниками.

Міністр відзначила, що ринок праці – одне із найслабших місць.

- На жаль, сьогодні недостатньо розвинений високотехнологічний ринок праці. Ми маємо зростаючий витік фахівців за кордон, йде рекрутизація наших студентів. Тому наведення мостів між бізнесом і вищою освітою є критично важливим. Ці системи мають співпрацювати. Інакше бізнес будуватиме свою систему освіти, що розпорошуватиме ресурси і робитиме неефективною державну систему. І ця нарада, яка відбулася, є початком конструктивної роботи з усього спектру питань і зокрема, щоб наші талановиті випускники могли бачити свою затребуваність і залишались працювати в Україні.

Стосовно підручників для 4 і 7 класів, Лілія Гриневич висловила своє сподівання, що Дніпропетровська область і місто Дніпро виконають своє зобов’язання і виділять 50% коштів з місцевих бюджетів для повного забезпечення учнів 4 і 7 класів новими підручниками, випущеними торік. Щодо нових підручників для 8 класу, за друк яких відповідає Міністерство освіти і науки, міністр запевнила, що тендер уже проведено, підручники друкуються державним коштом і на початку нового навчального року надійдуть до всіх шкіл.

Світлана ГУДЕНКО. м. Дніпро.