Поточний № 44 (1231)

14.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Вознесіння Господнє


12.06.2013

Свято Вознесіння Господнього - одне з дванадесятих свят православної церкви - відзначається кожного року на сороковий день після Великодня. Дата його святкування залежить від дати, на яку випало відзначення Христового Воскресіння - Пасхи. Цьогоріч Вознесіння Господнє припадає 13 червня.

ПРО ПОДІЮ вознесіння Господа Ісуса Христа розповідає святий апостол Лука в книзі “Діяння святих апостолів”: “А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав. 
А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалима, а чекали обітниці Отчої, “що про неї - казав - ви чули від Мене. Іван бо водою хрестив, - ви ж охрещені будете Духом Святим через кілька тих днів!”.
А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: “Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?” А Він їм відказав: “То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй. Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі”.
І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його з-перед їхніх очей...”.
Свято Вознесіння Господнього - одне з улюблених свят християн і несе в собі особливу духовну символіку. Адже головна мета земного перебування кожного християнина полягає саме у прагненні до вознесіння власної людської природи до рівня небесної досконалості самого Господа Ісуса Христа, який прикладом Свого життя вказав шлях до Царства Небесного. Адже слово “християнин” означає - “подібний до Христа”. Звичайно, самотужки, без благодаті Божої, досягти високого орієнтиру святості Спасителя людині не під силу, які б добрі справи вона не чинила. Але прагнути бути подібною до Вчителя - її прямий обов'язок.
Приклад досконалості і смирення перед волею Бога Отця продемонстрував нам Христос. Він, бувши Сином Божим, повністю присвятив себе служінню іншим - людям недосконалим і грішним, які до того ж часто виявляли невдячність і зраджували. “Він умалив Самого себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив себе, будучи слухнянимаж до смерті, і то смерті хресної... Тому й Бог повищив Його”.
Стандарти “світу цього” і Царства Божого - протилежні. Сьогодні ми живемо в світі жорсткої конкуренції, де перемагає той, хто сильніший, де йти на поступки іншому часто-густо вважається проявом слабкості, а відстоювання своїх амбіцій вважається “демонстрацією характеру сильної особистості”.
Проте в Царстві Божому все навпаки - вищий той, у кого більше милості до ближнього, хто вміє прощати і приходити на допомогу навіть ворогу - тому, хто ображав і ставився до тебе зневажливо. Великодушність і шляхетність, здатність переступити через власні амбіції і егоїстичні інтереси, зробити крок до примирення першим - показники не слабкості, а духовної сили. Отже, шлях до справжнього вознесіння пролягає через “пониження» - звільнення від власного егоїзму, смирення перед волею Божою, яку пізнаємо ми через читання Святого Писання. Це робити непросто, для цього необхідна наполеглива праця над своїм характером і жива віра, що діє любов'ю, бо “віра без діл мертва”.
Тож, у свято Вознесіння Господнього є слушна нагода замислитися над тим: чи дійсно Бог є Господом (володарем) нашого життя? Чи вознісся Христос у наших серцях? Чи возносимося, чи, принаймні, наближаємося ми своїми ділами до рівня тієї Божої досконалості, до якої закликав нас Христос? “Тож будьте досконалі, як досконалий ваш Отець Небесний”.

Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ (УКРІНФОРМ).