Поточний № 4 (1431)

16.04.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Врожайний і поживний амарант


20.01.2011

Амарант - найдавніша культура Американського континенту. Це однорічна гілляста рослина висотою до 3 м, з червоно-фіолетовими листям яйцевидно-ромбічної форми. Суцвіття - велика пряма півметрова волоть бордовою забарвлення. Насіння чорного, коричневого, білого кольору. Стійкий до посухи, хвороб, шкідників.
ВІН легко засвоюється організмом людини і тварин. Вміст найважливішої амінокислоти лізину в амаранту втричі вищий, ніж у пшениці. І головне - амарант накопичує значну кількість високоякісного, добре збалансованого білка.
Середня врожайність зеленої маси 1500-1700 центнерів з гектара. Крім двох-трьох укосів він дає до 50 ц/га зерна, харчові достоїнства якого вищі, ніж у гречки.
Кулінари гідно цінують смакові якості культури. З ніжних листочків молодих рослин, зібраних до цвітіння, готують різноманітні салати, гарніри, закуски, приправу для супів і борщів, а молоде стебло маринують. Якщо при консервуванні або засолюванні огірків додати трохи листя амаранту, то зеленці до весни зберігають свіжість і пружність.
Зерно багате на клейковину, борошно з нього має чудові хлібопекарські якості. Його вишуканий смак, що нагадує смак горіхів, не перебивається пшеничним борошном. Хліб і здоба виходять пишними, довго не черствіють.
Зелень амаранту здатна виводити з організму радіонукліди. Допомагає рослина і при нетриманні сечі у дітей, запальних процесах сечостатевої системи, анемії, авітамінозі, діабеті, ожирінні, неврозах, атеросклерозі та інших хворобах. Виготовлена із зерен амаранту олія майже за всіма показниками перевершує обліпихову.
Амарант використовують для годівлі домашньої живності у вигляді зеленої маси, з нього готують силос і трав'яне борошно. Тварини, яким до корму додають амарант, менше хворіють, швидко додають у вазі. У корів підвищуються надої і жирність молока, кури краще несуться, а курчата ростуть, як на дріжджах. Зерно амаранту - хороший корм для птиці, утримуваної у клітках.
Вирощувати амарант нескладно. Для нього придатні будь-які грунти. Найкращий час посіву - коли грунт на глибині 4-5 см прогріється до температури 6°С і ще містить достатньо вологи, так необхідної на початку розвитку рослини. У цьому випадку сходи амаранту обганяють і заглушують бур'яни, що може виключити і прополку. Щоб отримати ранні сходи, можливий і підзимовий посів перед замерзанням грунту.
Ширина міжрядь при посівах амаранту на корм - 45 см, відстань між рослинами - 7-10 см, на насіння - відповідно 70 і 15-20 см. При більшій густоті рослини будуть невисокими, гілки слабшими, а врожай - нижчим. Вирощуючи амарант на зелений корм, відмінні результати одержують при рядковому посіві в суміші з кукурудзою і сорго. Глибина загортання насіння - не більше 1-1,5 см. Рядки краще розташовувати з півдня на північ. Оскільки насіння амаранту дуже дрібне, перед сівбою його рівномірно змішують з річковим піском або сухою тирсою у співвідношенні 1:20. Грунт обов'язково коткують до і після сівби.
Сходи з'являються через 8-10 днів. Протягом першого місяця наземна частина амаранту росте повільно. У цей час необхідно знищувати бур'яни, проріджувати рослини, розпушувати міжряддя через 10 днів. А далі щодоби прибавляють у висоту по 6-7 см за добу. Вегетаційний період до укосу складає 65-70 днів, до повної стиглості насіння - 100-110 днів.
На зелений корм амарант збирають на початку викидання мітелки, коли в рослині накопичується найбільша кількість поживних речовин. Скошують обов'язково вище другої пари листя або відростків для утворення нових бічних пагонів.
При силосуванні до амаранту обов‘язково слід додавати зелену масу кукурудзи (50%) або солому ярої пшениці (20%). Силос, виготовлений тільки з амаранту, може загнивати.
Насіння амаранту дозріває неодночасно і обсипається, тому суцвіття зрізують секатором на початку його дозрівання, тобто коли побуріють мітелки, і тонким шаром на 7-10 днів розкладають у добре провітрюваному місці. Потурбуйтеся, щоб до скошених волотей не дісталися миші, і не баріться з обмолотом. Мишей можна відлякувати гілками бузини, розкладеними навколо і посеред суцвіть. Очищають насіння на вітрі, потім ще підсушують до вологості 10-12%. Насіння зберігає схожість 4-5 років.