Поточний № 28 (1266)

21.07.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Все робиться мовчки


22.03.2012

…а ми опиняємося перед фактом, що відбувся. Цю думку довелося почути від ветерана праці Бориса Ванди з Царичанки Дніпропетровської області. Стосується вона не лише окремої події, яка стурбувала громадськість Царичанки наприкінці лютого. Ось що розповідає про неї 84-літній Борис Демидович:

- ДВОЄ знайомих газівників з Царичанського УБГГ зайшли до моєї оселі. «Ми перевіримо», - кажуть. «Будь ласка, ви ж маєте право». Змазали вони з‘єднання трубопроводів емульсією, запалили сірника і перевірили тягу. Потім склали акт і виписали квитанцію. «У вас гроші є? – питають. – Якщо немає, принесете пізніше в газове господарство 90 грн.» Я вирішив заплатити на місці. Потім прочитав в акті без номера і з печаткою приватного підприємця Раїси Н. з Покровського району, висновок: «Всі канали в будинку відповідають технічним умовам і придатні для відводу продуктів згорання». Але ж у «Договорі про надання послуг Царичанським УБГГ» є пункт 11 «За рахунок коштів Виконавця здійснюється періодичне технічне обслуговування запірних пристроїв, перевірка димових, вентиляційних каналів на наявність тяги». Саме ці роботи Андрій К. і Роман М. і виконали. Тож мене взяли сумніви, а чи справедливо з мене стягнули кошти? Тому звернувся до голови Царичанської територіальної ветеранської організації Олександра Ляшенка і з його допомогою – до міліції. Наступного дня завітали ті ж газівники і попрохали написати пояснення, що я не маю до них претензій. І запропонували повернути гроші. Пояснення я написав, а кошти взяти відмовився. Якщо гроші стягнені неправильно, то мені їх повинне повернути газове господарство.
Перевірку законності дій газівників проводив начальник сектору держслужби боротьби з економічною злочинністю Царичанського райвідділу ГУ МВС у Дніпропетровській області старший лейтенант міліції Володимир Сливчук. Ось що повідомив він «Сільським новинам» про її результати:
- За договором з приватним підприємцем Раїсою Н. з Покровського району працівники Царичанського УБГГ Андрій К. і Роман М. мають право на прочистку димових і вентиляційних каналів, але в оселі Бориса Ванди вони виконували роботи, передбачені їхніми посадовими обов‘язками. Прочистку не здійснювали, договору на її проведення немає. Але, зважаючи на пояснення господаря про те, що він не має до них претензій, ухвалене рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Без цього пояснення рішення було б іншим. А за відшкодуванням завданої матеріальної шкоди Борис Ванда має право звернутися до суду.
Сам Борис Демидович неприємно здивований діями працівників газового господарства.
- Навіть не думав, що люди можуть і таке робити. Я почав працювати з 16 років на будові після визволення Царичанки від німців, після закінчення технікуму був головою профспілки побуткомбінату, де працювало 400 чоловік. І скрізь у фінансовій дисципліні був порядок. Я й зараз обраний головою ревізійної комісії Царичанської районної організації ветеранів. Тому незаконні дії будь-кого дуже дивують. Та Бог їм суддя. Таким, як вони, я прощав і їм прощу. Хай ця помилка буде їм уроком. Добре, якщо подібні незаконні дії на цьому завершаться.
Певно ж, природна доброта і скромність шанованого всіма Бориса Демидовича цьому сприяє. Але напрошується запитання – невже згадані працівники вважають, що пенсіонери на «законні» сто доларів пенсії шикують? Невже вони не бачать, як живуть люди? Звідкіля росте коріння цього зла? А Царичанське УБГГ, до речі, від дій власних працівників відмежувалося – на акті виконаних робіт, мовляв, немає їхньої печатки…
Інша історія, більш потужніша за розмахом, трапилася в Китайгороді того ж Царичанського району. Тут родину пенсіонерів Михайла та Надії Стратіїв, які живуть з сім‘єю сина в одному дворі, але в різних будинках, працівники Царичанського УБГГ оштрафували на… сім з половиною тисяч гривень!
- Сімнадцятого січня принесли мені повідомлення – на вас накладений штраф, - розповів Михайло Павлович, - бо ви двома котлами використали 6800 метрів кубічних газу. А норма шість тисяч. Тому перерахували вартість з 1,09 грн. метр куб. на 2,24. Дуже дивно було це чути. У нас із сином Анатолієм окремі котли і лічильники ще з 2002 року. В нього власна розрахункова книжка, де написано – ціна 1,09 до шести тисяч кубів, у мене – те ж саме. А поштова адреса спільна. У нас цілий рік ледь не півмісяця тупцялися контролери з хати в хату, увесь час перевіряли лічильники. І жоден з них бодай словом не обмовився, що в разі сумарного перевищення обсягу використаного газу в шість тисяч метрів куб. буде застосований штраф. Вони ніби спеціально чекали Нового року, щоб виписати штраф. Коли б ми знали про це, то якихось пару тижнів можна було пожити і в одній хаті, але в норму вкластися. А де ж тепер брати сім з половиною тисяч? Все життя, а в мене 44 роки трудового стажу, дещо менше в дружини, ми вчасно за все платили. Зараз пенсіонерські «статки» відомо які. І в сина двоє дітей. Як жити? Поїхав я з цим «штрафним» повідомленням до начальника Царичанського УБГГ, в Царичанську райдержадміністрацію… Та всі лише руками розводять.
Як з‘ясувалося, у Царичанському районі родин, що за сумою використаного за двома лічильниками газу отримали штраф від Царичанського УБГГ, кілька десятків. Підставою для цього послужила постанова Кабінету Міністрів України за № 165 від 17.02.2010 р. У ній сказано: «У разі розміщення за однією поштовою адресою кількох об‘єктів, що належать споживачеві на правах власності або користування, загальний обсяг споживання природного газу визначається як сума показників приладів обліку, встановлених на таких об‘єктах». Саме на базі цієї постанови і «покращують» селянське життя. Вже сьогодні. Ця дія з точки зору законності виглядає вельми сумнівною, бо ніхто з постраждалих споживачів про неї, як кажуть, ні сном, ні духом. А п. 29 типового договору ВАТ «Дніпропетровськгаз», структурним підрозділом якого є Царичанське УБГГ, говорить: «Виконавець зобов‘язаний публікувати в засобах масової інформації та повідомляти у місцях здійснення оплати послуг з газопостачання про зміну роздрібних цін на газ за п‘ять днів до введення їх у дію та перелік послуг, що надаються Споживачеві за рахунок коштів виконавця».
Тексту вказаної постанови Кабміну в місцях здійснення оплати в Китайгороді, як і скрізь у Царичанському районі, і зі свічкою не знайдеш. Не друкували її і «Сільські новини», в чому можуть надати читачам підтвердження. Цікава деталь – за період дії постанови КМУ з 17.02.2010 Царичанське УБГГ і Михайлу Павловичу, і Анатолію Михайловичу Стратіям вже міняло розрахункові книжки. І обом виставили вартість газу до шести тисяч метрів куб. – 1,09 грн. Тобто достеменно знаючи, що вони проживають за однією поштовою адресою, служба обліку газу свідомо не попередила про майбутню халепу. Як видно, тут більш ніж достатньо підстав для звернення до суду про відміну накладеного штрафу. Саме на підставі порушення умов типового договору компанією «Дніпропетровськгаз». Та і ст. 42 Конституції України проголошує: «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів».
Але ж і в цьому випадку є моральний бік справи. Хіба легко ветеранам праці відчувати себе без вини винними? За яку саме «провину» їм доводиться їздити до суду, шукати адвокатів для захисту своїх порушених прав? Можливо, останнім варто вимагати від спритних газівників не лише відміни штрафів, а й морального відшкодування? Для зменшення нечуваних раніше «апетитів»?
З іншого боку, цей і подібні випадки підкреслюють неправильність урядової газової градації «на один дим» до 2500 метрів куб, 6000 і так далі. Скільки сліз свого часу було виплакано великими родинами після її введення урядом Януковича! Тоді їм терміново довелося робити новий газовий проект в другу хату, купувати котел, мурувати димар і тому подібне… Тепер взялися за поштову адресу. Перепрошую, а що міняє її зміна у випадку з сім‘ями Стратіїв? Ця постанова, вочевидь, стосується дій приватних підприємців. Набагато справедливіше було б прив‘язувати обсяги використаного газу не до димів чи поштових адрес, а до числа проживаючих. А так уряди наші ніби і роблять щось у газовій сфері «для покращення», а на практиці виходить, як завжди. Таки сто разів правий Борис Демидович – все робиться мовчки. А ми опиняємося перед фактом, що стався… Доки ж це триватиме?

Григорій ДАВИДЕНКО. Дніпропетровська область.