«На сьогодні агропромисловий комплекс є рушієм економіки України, – сказав Вадим Нестеренко. – Хоча останнім часом аграріям працювати стає все складніше. Тут – і природні негаразди, коли після зими відразу починається літо, і хліборобам доводиться одночасно виконувати цілий комплекс робіт. Тут – і відсутність державних програм для великотоварного агровиробництва. Здебільшого така підтримка стосується сільськогосподарської кооперації. Наприклад, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 7 лютого 2018 року № 106 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств» заплановано надати 3 млн. грн. сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам молочарського та плодово-ягідного напрямків діяльності, до складу яких входить не менше 20 членів, серед них повинно бути не менше, ніж одне фермерське господарство, а інші – фізичні особи, у власності та користуванні кожної з яких перебуває не більше 100 гектарів земель сільгосппризначення. Ніби і добра справа. Але, по-перше, треба надати чималий список документів на отримання такої допомоги. А по-друге, господарств, які б відповідали таким вимогам, майже не існує. Точніше, вони є, але люди у них працюють неофіційно. І це, як на мене, лише вершина айсберга. Далі – більше. Це несплачені податки, відсутність наповнення бюджету. Напевно, нам треба взяти за основу систему оподаткування США, де існує лише податок з продажу і податок на нерухомість. 

У мене, як законодавця, чимало питань викликає адмінреформа. Якщо раніше районний бюджет розподіляв частину коштів між багатими і бідними сільським радами, то з утворенням ОТГ самодостатні громади матимуть ще більше коштів, а громади, на території яких немає бюджетоутворюючих підприємств, стануть ще біднішими. На мій погляд, це призводить до умовної федералізації, коли роль держави значно послаблюється. І тут мені на згадку приходить Указ про реформування аграрного сектора економіки. Аби на час розпаювання селянин отримав право на пай, а не Державний акт на землю, у нас би не було таких собі «шахматок», що ускладнюють виробничий процес. Для умовного паю було б виділено окреме поле для селян, які виявили бажання хазяйнувати самостійно».

Досить оптимістично був налаштований голова Всеукраїнської  профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей, депутат обласної ради Анатолій Білик.

«Ми маємо розуміти, що від рослинницької галузі залежить все, – сказав Анатолій Григорович. – Саме рослинництво дає змогу розвиватися тваринництву, яке сьогодні є в агрофірмах «Орільська», «Агроальянс», «Мрія», «Приорільська», «Відродження», ім. Горького, «Чумаки», «Дружба-Казначеївка». Саме рослинництво дозволяє агроформуванням забезпечувати нашу державу продовольчим зерном, своєчасно виплачувати своїм працівникам зарплату, сплачувати усі податки. І той стан полів, який ми бачимо, відповідає належному рівню господарювання у кожному агроформуванні».

Чудові поля пшениць, гороху, ріпаку ми побачили у господарствах «Світанок», «Дружба-Казначеївка»,«Агроальянс», «Злагода». Густо колосилася насіннєва пшениця в агрофірмі ім. Горького, тут же та в сусідній «Злагоді» – дбайливо доглянута картопля.

«Цьогорік валове виробництво зерна буде меншим, ніж у році попередньому, – зауважив Вадим Нестеренко, – але сподіваємося отримати пшеницю якіснішу – першого та другого класу».

Нехай так і буде!

На знімку: голова Всеукраїнської  профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей, депутат обласної ради Анатолій Білик, народний депутат Вадим Нестренко, директор АФ ім. Горького Микола Бочкар на полі насіннєвої пшениці сорту Пилипівка одеської селекції.