Поточний № 28 (1266)

17.07.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Вся увага саду


31.03.2011

Нарешті діждалися садівники і городники весняного тепла. І тепер щодня у них знайдеться робота. Початок квітня - сприятливий час для обрізання дерев і кущів. Однак треба встигнути закінчити обрізання до початку пробудження бруньок, орієнтовно до середини місяця.

У першу чергу необхідно зайнятися ягідними кущами, тому що бруньки на них набухають дуже рано. У куща видаляють сухі, поламані, старі гілки, вирізають ті, що ростуть всередину або лежать на землі.
Оглядаючи кущі смородини, зверніть увагу, що на деяких гілках можуть попастися великі округлі, трохи жовтуваті бруньки. У них знаходиться бруньковий кліщ, і такі бруньки ніколи не розпустяться. Деякі садівники радять їх вищипувати, але таким вищипуванням не буде кінця. Краще вирізати цілі гілки, аби не наражати на небезпеку сусідні здорові гілки.
Молоді дерева бажано обрізати щороку, оскільки у них формується основна крона. Коли приріст слабшає і великих змін у розмірах гілок не відбувається, обрізку можна проводити раз на 2-3 роки.
Існує кілька видів і способів обрізування дерев: на омолодження, на плодоношення, розрідження й освітлення крони, її формування тощо. Застосовувати кожен із них слід диференційовано, залежно від потреби, враховуючи його вплив на ріст і розвиток дерева. Інакше - шкода неминуча. Бо, якщо обрізку на омолодження старих дерев треба і можна робити восени та навесні, то на плодоношення - тільки навесні та влітку. Так само весняним агрозаходом буде формування крони, хоч обрізати окремі гілки можна і влітку. Розрідження і освітлення крони плодового дерева краще робити навесні, а влітку видаляти тільки окремі жируючі пагони, причому їх краще виламувати: рани швидше заростуть. Але в період активного сокоруху від виламування так само, як і від обрізки, слід утриматися.
Полікуйте дерева, пошкоджені гризунами. Незначні, поверхневі пошкодження, які не доходять до деревини, замажте садовим варом і закрийте темною плівкою. Кору, що відстала, зішкребіть металевою щіткою на підстилку і спаліть. Рани зачистіть до здорової деревини, обробіть розчином мідного купоросу (20-30 г на 1 л води), замажте садовим варом. Обов’язково приберіть з гілок муміфіковані плоди. У разі необхідності поновіть побілку. Накладіть ловильні пояси.
На кущах суниці треба зрізати старе, уражене хворобами і шкідниками листя, згребти і спалити його. При підживленні суниці потрібно враховувати, що надлишок азоту на початку вегетації може викликати у неї бурхливий ріст листя, що зашкодить ягодам. Якщо ж після зими у кущиків оголилася коренева система, підсипте землі.
Якщо в березні не обприскали дерева проти зимуючих стадій шкідників, то не пізно це зробити у квітні, однак треба встигнути, поки бруньки ще не набубнявіли. Плодові дерева, кущі смородини, порічок, агрусу та малини проти попелиць і патогенних грибків можна обробити розчином нітрофену (300 г на 10 л води). Одночасно цим препаратом варто обприскати і грунт під деревами та кущами.
Коли починають розпускатися бруньки, для боротьби з паршами, плодовими гнилями та іншими грибковими хворобами у саду треба провести так зване блакитне обприскування, тобто обробку яблунь і груш бордоською рідиною (300 г мідного купоросу й 400 г свіжогашеного вапна на 10 л води).
Суницю після видалення пошкодженого листя обприскують 2%-ним нітрофеном і карбофосом - 30 г (у суміші) на 10 л води. Цим же складом можна обробити вишні, сливи, агрус. Яблуні та груші обприскувати нітрофеном слід тільки по “зеленому конусу”. Друге обприскування проводять у фазі появи пуп’янків - хлорокис міді з карбофосом, третє - відразу після цвітіння, четверте - через 15-20 днів після цвітіння.
По мірі підсихання верхнього шару грунту треба вчасно розпушити його граблями, не перекопаний з осені - перекопати. Під дерева не забудьте внести добрива.
Перша половина квітня - найкращий час для садіння плодових дерев. Саджанці слід побілити, добре полити і замульчувати. У цей час, як правило, починають розмноження ягідних кущів відводками і живцями. У середині місяця висаджують розсаду суниці. Щоб вона краще прижилася, після посадки рослини слід полити розчином корневину або гетероауксину, а також обприскати епіном (стимулятор росту, підвищує стійкість рослин до несприятливих факторів).
У квітні кісточкові дерева вже пізно прищеплювати, а от зерняткові можна щепити аж до травня.
Для захисту саду від можливих заморозків необхідно заздалегідь приготувати димові купи, розташовуючи їх не ближче двох метрів від дерев. Одну димову купу роблять із розрахунку на одне-два дерева.