Українці! Українки!

Наші захисники й захисниці!

Сьогоднішній день у нашій державі має подвійне значення. Це День науки. І День Європи.

Я вітаю наших науковців, які попри всі труднощі однак працюють заради того, щоб Україна зберегла й розвинула свій науковий потенціал.

Звичайно, у час повномасштабної війни всі сили суспільства й держави можуть бути спрямовані тільки на захист. І це – значні обмеження і для науки, і для культурної сфери, і для інших фундаментальних частин суспільного життя. Але такий час. Робимо все, щоб якнайшвидше повернутися до правил мирного часу.

А також хочу сказати слова подяки всім, хто докладає зусиль, щоб Україна нарешті стала частиною обʼєднаної Європи. Всім нашим дипломатам, усім нашим державним службовцям, які зараз мають за лічені тижні виконати завдання, яке інші держави долали роками, коли йшли до Євросоюзу.

І хочу підкреслити: наш євроінтеграційний шлях – це не просто про політику. Це про якість життя. І про те, що українці відчувають життєві цінності так само, як і абсолютна більшість європейців.

Сьогодні в Києві провів переговори з Премʼєр-міністром Португалії. Подякував йому за всю ту підтримку, яку Португалія зараз надає Україні. Це й оборонна, і політична, і гуманітарна підтримка. Я вдячний за тепле ставлення до наших людей, які знайшли прихисток на португальській землі.

Обговорили з паном Премʼєр-міністром подальше посилення санкцій проти Російської Федерації. А також післявоєнну відбудову нашої країни. Португалія готова долучитися до відновлення України, до відбудови українських шкіл і дитячих садочків. І я хочу нагадати, що за час повномасштабної війни російська армія зруйнувала вже 1873 заклади освіти. Це колосальний масштаб втрат.

Але коли з тобою обʼєднана Європа, американське лідерство й увесь вільний світ, можеш подолати й це.

Я вдячний Президенту Байдену за невідкладне підписання ухваленого Конгресом пакету підтримки для України на 40 мільярдів доларів. Це історичний внесок у захист свободи у Європі.

Говорив сьогодні і з Прем’єр-міністром Італії Маріо Драґі. Основну увагу приділили ситуації на полі бою й тому, як можна пришвидшити перемогу України. Погодилися, що має бути прискорений шостий пакет санкцій проти Росії. Вдячний за повну підтримку з боку Італії на шляху до Європейського Союзу.

Воєнна ситуація за сьогоднішні не зазнала суттєвих змін. Але було насправді важко. Насправді й те, що маємо змогу говорити це на 87-й день повномасштабної війни проти Росії, є непоганою новиною.

Росія спрямувала фактично всі свої ресурси, щоб нас знищити. У російських регіонах відкрито говорять, що їхня так звана спецоперація є причиною для економічного падіння, зокрема, таких галузей, як будівництво, і багатьох інших. А також і причиною збідніння людей, яке може бути ще більшим, ніж у 1990-ті роки.

Зростання цін, знецінення доходів, руйнація всього того економічного потенціалу, який створений у Росії з 2000-х, – окупантів це поки не зупиняє. Але колосальні витрати на війну їм все одно не допомагають. І не допоможуть.

На Донбасі ситуація надзвичайно важка. Як і в попередні дні, російська армія намагається наступати на Слов’янськ і Сєвєродонецьк.

Збройні Сили України стримують цей наступ. Кожен день, який наші захисники й захисниці відбивають у цих наступальних планів Росії, зриваючи їх, є конкретним внеском у наближення головного дня. Бажаного дня, на який ми всі так чекаємо і за який боремося. Дня перемоги.

І жодні російські удари – ані ракетами по Рівненщині, ані артилерією по Харківщині чи Сумщині, ані всією можливою зброєю по Донбасу – результату Росії не дадуть.

Підписав сьогодні указ про нагородження наших героїв. 215 військовослужбовців Збройних Сил України відзначені державними нагородами. З них 30 – посмертно.

Майже щодня в мене на столі такий чи інші подібні укази. Про відзначення наших захисників і захисниць. Про присвоєння звання Героя України. І це відображає тяжкість воєнної ситуації. Війна, на жаль, триває. Війна не закінчилася. Нам ще потрібно битись і йти вперед, до перемоги.

Можливо, комусь у деяких містах у тилу здається, що про війну можна забути. І стати безтурботним. Чи навіть недбалим. Але ні, це не так. Щодня гинуть українці за нашу незалежність. Щодня!

І кожен та кожна з нас мають щоденно дбати про те, щоб допомогти обороні. Допомогти армії. Тим, чим можуть. Так, як можуть.

Вічна слава всім, хто став на захист України!

Вічна памʼять кожному й кожній, хто віддав життя за нашу державу!

Слава Україні!