Елементарно. Їжу десь виробляють, готують, сортують, розкладають на полицях магазинів. Незважаючи на суворі карантинні заходи, робити це можуть працівники фабрик, супермаркетів або співробітники ресторанів, у яких хвороба відбувається без симптомів. Але тим не менше вони заразні.

Тобто коронавірус може бути як на самій їжі (не важливо, готова або напівфабрикати), так і на її упаковці.

Тоді виникає інше питання: скільки він може зберігатися на цих поверхнях?

Досліджень з цього приводу не так вже й багато. Але термін цей може тривати від доби до трьох. На пластмасі і сталевих речах вірус тримається до 72 годин, перш ніж втрачає свої інфікуючі властивості. На папері або картоні – до 24 годин.

Найменше – на міді: всього 3-4 години, але для продуктових магазинів і доставки це неактуально.

Тобто в групі ризику – товари з обмеженим терміном придатності (наприклад, молочні вироби). А взагалі і всі інші – адже невідомо, хто їх чіпав в магазині, через який проходять сотні людей на день.

 

По-перше, для початку, залиште пакети з їжею в коридорі і не заносіть їх на кухню. Розвантажте сумки при вході. Пакети або викиньте – або обробіть санітайзером, якщо плануєте ними знову скористатися.

Далі водонепроникні упаковки є резон відразу перенести в мийку і промити не просто з водою, а використовуючи мило або засіб для миття посуду.

Вони, зрозуміло, не гарантують повного знищення вірусу. Але лити на упаковки антисептик або чого доброго – спеціальний дезінфектант не годиться: першого не напасешся, а від другого буде неприємний запах і є ризик зіпсувати їжу.

Є й інший спосіб – не мити упаковку, але мити руки після будь-якого контакту з нею. Науці поки невідомі способи зараження прямо через упаковку: для початку її треба помацати, а потім доторкнутися до обличчя. Тобто досить складний алгоритм. При цьому, якщо трясти або рухати, наприклад, пакет з молоком, то вірус не буде з нього розлітатися в різні боки. Іншими словами, основна небезпека зараження – знову ж через руки. Ще більше ризику – якщо ви п’єте, скажімо, кефір прямо з коробки.

Тобто ідеальним варіантом було б промити куплені пляшки і товари в непроникній упаковці перш, ніж ставити їх в холодильник і користуватися. І не їсти безпосередньо з коробок.

Ще одне питання – що робити з упаковками, які не можна помити? Часто вже готову їжу доставляють в картоні, папері, пінопласті.

У цьому випадку потрібно перекласти їжу в інші ємності, викинути коробки і вимити руки. Після чого приступати до їжі. Шанси на те, що вірус виживе, потрапивши в рот і шлунок – малі. Головне, щоб він не опинився на очах або в носоглотці.

Також не забувайте після всіх цих маніпуляцій протирати антисептиком столи, на яких стояли куплені товари.

 

Те, що планується відправляти в пічку – смажити, варити, пекти – буде абсолютно безпечно. Вірус загине при готуванні.

Овочі і фрукти треба ретельно мити простою водою – старе правило актуально і щодо коронавірусу. Милом та іншою хімією їх обробляти не можна.

Що ж до готових продуктів, які не проходили термічної обробки – то тут краще віддавати перевагу тому, що було запаковано на заводі, а не в супермаркеті. Таким чином ми скорочуємо зайву ланку контакту продуктів із зовнішнім світом.

Крім того, на заводах (особливо з виробництва готової молочної продукції) як правило, стежать, щоб товар був знезаражений і дотримуються стандартів. Якщо ж ви не впевнені в цьому – готуйте навіть ті страви, які можна їсти сирими: із сиру робіть сирники або запіканки, молоко кип’ятіть, а ковбасу можна смажити або використовувати, скажімо, для піци.