Взагалі у малини пагони, які вже відплодоносили, рекомендується вирізати відразу після збору врожаю. Одночасно бажано проводити попереднє нормування однорічних пагонів, видаляючи слабкі, поламані, щоб ягідник не витрачав на них живильні речовини і вологу. 

Не варто тримати до осені і хворі стебла, адже вони є джерелом інфекції. Особливу увагу слід приділяти видаленню непотрібної порослі, на яку щедрі багато сортів, адже вона  виснажує малинник більше, ніж бур’яни. 

Її бажано висмикувати або підрізати на глибині лопатою відразу після появи. Зрізати на поверхні ґрунту марно, це сприяє ще більшому її розмноженню. 

Рано навесні, коли стане видно, які пагони добре перезимували, слід вибрати, залишивши їх 4-5 на кущ, якщо малина посаджена кущовим способом, або 12-15 на 1 м ряду при вирощуванні рядами. 

Від всіх зайвих слід позбутися. У цей же час потрібно підстригти і підсохлі верхівки  пагонів, залишених на плодоношення. Зрізати їх слід до добре розвиненої бруньки, але бажано намагатися не скорочувати надмірно (більше 20-25 см). 

Значне вкорочення стебел малини призведе до зниження врожайності, хоча розмір ягід і їх число на гілочках може збільшитися. Якщо стебло взагалі не обрізати, то багато ягід будуть дрібними. 

 Є й інший спосіб обрізки малини - за методом Соболєва. Це подвійна обрізка. Вона полягає в тому, що верхівка молодих однорічних пагонів високорослої малини прищипується наприкінці липня сантиметрів на 10. У результаті з пазух верхніх листків з’являються бічні гілочки. Навесні наступного року ці гілочки потрібно буде вкоротити на 5-15 см, а верхівку центрального стебла вже не обрізати. У підсумку бічні пагони дадуть 3-4 відгалуження другого порядку, і малина перетвориться на пишний кущ. Звісно, з цього методу роботи з обрізанням додасться, але, за свідченням багатьох, врожайність збільшується, а період плодоношення продовжується. Якщо буде бажання, можете проекспериментувати на декількох кущах.