Поточний № 6 (1193)

19.02.2018

Як отримати високий урожай картоплі


13.04.2016

Мій спосіб дещо відрізняється від традиційного і дає можливість вирощувати високі врожаї навіть за несприятливих погодних умов. Суть полягає в тому, що картопля у мене росте на грядках. Запозичив цей метод частково у своїх батьків, які живуть на Вінниччині. Вони так садять картоплю вже більше п’ятнадцяти років і одержують на чорноземних ґрунтах значно кращі врожаї від інших селян. Щоправда, я вніс дещо своє, використавши рекомендації науковців та власний досвід.

ОСНОВНИЙ робочий інструмент — масивна сапа, виготовлена із старих, вибракуваних дисків, які використовують для дискування землі після оранки (їх можна знайти у будь-якому колективному господарстві на селі). Вирубуєте зубилом або випилюєте ножівкою третю частину (можна трохи менше) такого диска, до його верхньої частини приварюєте під кутом 80-85° один кінець відрізка труби діаметром 3—3,5 см і довжиною 4 см.

Сапа має бути важкою, для цього можна у верхній частині наварити невеликий сегмент, крім того, він робить інструмент міцнішим та жорсткішим. Коли сапа важка, легше робити ямки під картоплю, бо зусилля затрачається тільки на піднімання, а в землю вона заглиблюється під власною вагою майже повністю. За два удари ямка готова. Так робимо ряд ямок по всій ширині ділянки. Ґрунт виймаємо до себе, і поряд з рядком ямок утворюється суцільний валок землі. Ямки роблю на глибину 10-12 см. За різних умов вирощування (тип ґрунту, рівень підґрунтових вод, кількість опадів) та залежно від сорту картоплі глибина садіння може змінюватися.

До садіння картоплі приступаю тільки після того, як ґрунт на глибині 10 см прогріється до +6-8°С та встановиться цілодобова плюсова температура. Починаю з ранніх сортів, потім середньостиглих і в кінці — пізніх. Насіння обов’язково спочатку обробляю мікроелементами, потім пророщую на світлі протягом 30-50 днів (залежно від сорту). Бульби в ряду розміщую через 40-60 см, також залежно від сорту. Потрібно враховувати й те, як певний сорт розростається в глибину та в боки. Відстань між бульбами в ряду можна регулювати за рахунок густоти ямок. А якщо їх робити рідше, можна в одну ямку по краях класти по дві бульби. Відстань між рядами роблю в межах 60-75 см.

Після висаджування одного чи декількох рядів загортаю їх сапою, тільки вже меншого розміру, яку застосовую для розпушування ґрунту. Під час загортання намагаюся якомога краще розпушувати ґрунт, щоб паросткам потім було легше пробиватися крізь товщу землі. Над кожним рядом нагрібаю суцільну гряду (валок) землі, висота її до вершини 10-15 см. Треба уважно стежити, щоб ця вершина була над рядом.

Переваги мого методу

По-перше, паростки картоплі легко пробиваються через розпушений важкою сапою ґрунт. А якщо напередодні були внесені органічні або мінеральні добрива, вони також добре перемішуються з ґрунтом.

По-друге, сходи на такій ділянці з’являються на 7-10 днів пізніше, тож менше проблем з колорадським жуком, бо він до того часу встигає «завоювати» сусідні ділянки. По-третє, створюються умови для кращого обігрівання ґрунту, бо площа грядок значно більша, ніж рівних ділянок. По-четверте, на довше вистачає вологи, бо бульби в результаті нагортання грядок розміщуються на більшій глибині. І нарешті, якщо літо буває дощовим, то надлишок води швидше стікає по канавках між грядками.

Не слід боятися пізніх сходів та заглибленого садіння. Через місяць моя картопля наздоганяє та ще й випереджає в рості ту, що росте на сусідніх ділянках. І навіть ранні сорти (що досить важливо) я збираю не пізніше за інших. А врожаї, як правило, у 1,5-2,5 раза вищі, ніж у сусідів.

Є, щоправда, один недолік: трохи більше ручної праці затрачається під час садіння, потрібні міцні здорові руки. Але це компенсується пізніше, коли доводиться підгортати, бо мої кущі вже готові, підгорнуті, я лише розпушую ґрунт, підправляю грядки та прополюю бур’яни. Розпушую ґрунт два, інколи три рази, та два-три рази прополюю бур’яни, залежно від інтенсивності їхнього росту.

Інструмент має бути зручним у роботі, добре загостреним. Це значно полегшує працю. І навіть від довжини, товщини та зручності в роботі держака дещо залежить, на що ми інколи не звертаємо уваги.

За останні роки випробував близько 40 різних сортів картоплі вітчизняної та зарубіжної селекції. Краще за інших себе зарекомендували: Горлиця, Стабраз, Луговська, Ласунак, Мавка, Строма, Біла ніч, Естіма, Адретта та ще декілька сортів. Оцінюючи їх, брав до уваги насамперед смакові якості, урожайність та стійкість до хвороб. Надзвичайно високими смаковими якостями відзначаються такі сорти: Адретта, Горлиця, Мавка, Ласунка, Смачна. Найбільший урожай дали Горлиця, Стабраз, Строма, Луговська, Біла ніч, Адретта — від 400 до 800 кг у перерахунку на сотку. Проти колорадського жука обробляв двічі: один раз — карате і другий — арріво.

Дуже важливий агрозахід

Стосується передпосівної обробки картоплі деякими мікроелементами та обпудрювання бульб деревним попелом. Переконався, що замочування їх у розчині мікроелементів (борної кислоти, марганцю, мідного купоросу) та обпудрювання попелом позитивно впливають на розвиток сходів, запобігають розвиткові хвороб, а відтак сприяють значному підвищенню врожайності. Розчином мікроелементів обробляю бульби перед пророщуванням, розклавши їх одним шаром на використаній плівці. На 100 кг бульб витрачаю приблизно 2 л розчину такого складу: 0,5 г мідного купоросу, 0,05 г марганцевокислого калію і 0,15 г борної кислоти. Після обприскування на 5-6 годин накриваю бульби плівкою чи крафт-папером, підсушую їх і ставлю в світле місце на пророщування. Краще це робити в неглибоких ящиках з тоненьких дощечок і щоб між ними обов’язково були щілини, через які потраплятиме більше світла. Бульби в ящиках розміщую в один, максимум — у два шари. Приблизно через два тижні обережно перебираю картоплю ще раз, міняючи місцями верхній шар з нижнім, вибраковую пошкоджені хворобою та з ниткоподібними паростками. Кілька разів за період пророщування повертаю та міняю місцями ящички, щоб ростки були вирівняні й однаково пророщені.

Температура в такому приміщенні має бути невисокою, приблизно 12-15 градусів, бо за вищої паростки можуть витягнутися і під час садіння обламуватися. Але коли на деяких бульбах з якоїсь причини утворилися занадто довгі паростки, обламувати їх не потрібно. Якщо ці картоплини висадити обережно та ще й у вологий ґрунт, вони з часом добре приживуться і чудово підуть у ріст. Коли ґрунт сухий, після садіння треба полити для кращого приживлення видовжених паростків. Я помітив, що урожайніша та менше уражується хворобами картопля, яку краще прозеленили. Корисно хоч один раз проборонувати грядки до початку появи сходів граблями або сапкою, особливо якщо на поверхні утворилася після дощів кірка. Сходи з’являються через 18-25 днів після садіння.

Коли рослини досягнуть висоти 8-10 см, вдруге розпушую ґрунт і підгортаю гряди ще раз, збільшуючи їхню висоту до 20 см за рахунок ґрунту з міжрядь. Дуже важливо не запізнитися до появи перших ознак хвороби, бо в іншому випадку розраховувати на високу врожайність не доводиться. У перших двох обробках, які проводжу з інтервалом 15-20 днів, користуюся фунгіцидами системної дії. Якщо погодні умови в липні-серпні сприятливі, цього буває достатньо. А коли літо дощове та прохолодні ночі, доводиться обробляти ще один-два рази фунгіцидами контактної дії (хлорокисом міді, бордоською рідиною), а також настоєм з видалених та подрібнених верхівок (стрілок) часнику.

Я вважаю, що коли вже почали формуватися молоді бульби, зловживати препаратами системної дії не слід. Проти колорадського жука також більше двох обробок отрутохімікатами не проводжу. Якщо вже жук надто дошкуляє, що буває в деякі роки, тоді обробляю ще один-два рази настоєм листя волоського горіха.

Добрива та мікроелементи

Дуже важливо своєчасно внести органічні добрива, яким я надаю перевагу, бо на моєму городі супіщані ґрунти, тому, крім надходження поживних речовин, поліпшується структура ґрунту, збільшується вміст гумусу в його верхньому шарі. Вношу добре перепрілий перегній під осіннє перекопування — 300-500 кг на сотку. Норма внесення перегною залежить ще й від погодних умов. Якщо літо та весна були дощовими, а зима сніжною, то й кількість перегною дещо збільшую, оскільки частину поживних речовин вимивають опади.

Моя ділянка низинна, кислотність ґрунту підвищена, а тому періодично роблю вапнування. У перший рік освоєння вніс до 150 кг гашеного вапна на сотку, а через чотири роки — ще 350-400 кг дефекату. Якщо з осені роблю вапнування, то перегній вношу навесні. Крім того, безпосередньо перед садінням картоплі розсіваю до 4 кг нітроамофоски і 3 кг суперфосфату на сотку. Такої кількості добрив достатньо, щоб уже не робити більше ніяких кореневих підживлень. У перші два роки, коли ґрунт був дуже бідний на поживні речовини, я готував суміш перегною і торфу, додавав попіл, нітроамофоску та суперфосфат і засипав у ямки по дві пригорщі такої суміші. На шість соток картоплі приблизно витрачав: 1200 кг перегною, 400 кг торфу, 12 відер попелу, 20 кг нітроамофоски і 20 кг суперфосфату. Решту суміші використовував під помідори, перець та інші культури. Дуже добре впливає на урожайність, запобігає поширенню деяких захворювань внесення під час садіння або розпушування ґрунту невеликих доз попелу безпосередньо в лунки чи під кущі, попередньо змішаного з торфом або старою тирсою. Особливо бажано робити це, коли немає можливості придбати необхідні мікроелементи.

Такий спосіб вирощування картоплі дає змогу одержувати високі врожаї з невеликої площі. Звичайно, якби була змога періодично робити лабораторні аналізи ґрунту, мати в достатній кількості мінеральні добрива, та ще й вдосталь часу для кращого обробітку ґрунту, то, можливо, і тонна врожаю картоплі з сотки не була б межею.

Але ж, погодьтесь, і 600-800 кг з однієї сотки, які дали сорти Горлиця, Стабраз, Строма, Біла ніч — це дуже непоганий результат. Смакові якості бульб сортів Адретта, Ласунак, Горлиця, Мавка високі. Особливо порадував пізній сорт Горлиця: три-чотири кущі — і відро картоплі, дрібної майже немає. Щоправда, кущі сильно розростаються в усі боки, а тому лопатою доводиться копати такий кущ два-три рази на деякій відстані, щоб не порізати бульб. На фітофтору в мене цей сорт не хворів. Сорт Строма також високоврожайний (до 500 кг з сотки), з красивими видовжено-плескатими бульбами червоного кольору. Смакові якості непогані.

Ще хочу дати пораду тим, у кого ділянки розташовані в низинних місцях та з підвищеною кислотністю, дуже підтоплюються талими та дощовими водами. Обов’язково робіть дренажні канави, а, можливо, й профіль з опуклістю посередині ділянки і з нахилом у бік канав, приблизно так, як роблять під час будівництва автомобільних шляхів профіль земляного полотна (особливо в тих регіонах, де випадає значно більша від норми кількість опадів). При цьому стає можливим вирощування також кущів і дерев. Робити канави потрібно трохи з нахилом, трапецієподібної форми, щоб не обвалювалися краї.

Городникам-початківцям

Раджу їм не соромитися звертатися за порадами до більш досвідчених у цій справі людей. Доброго господаря, грамотного городника видно здалеку за результатами його праці.

Зауважу, що описаний спосіб садіння дуже простий і доступний кожному, потрібно тільки мати зручний у роботі та добре загострений інструмент. Застосовувати його можна з успіхом на всіх типах грантів, от тільки на важких глинистих потрібно перед садінням добре проборонувати, щоб не було брил. Я обов’язково з осені всю ділянку перекопую лопатою, а навесні — спеціальними вилами.

Звичайно, тут не може бути якихось однозначних рецептів як щодо параметрів розміщення бульб під час садіння, так і норм внесення добрив, добору сортів, передпосівних обробок та пророщування бульб, інших факторів.

У вирощуванні картоплі не повинно бути другорядних моментів, потрібно оволодіти певними знаннями з агрономії, заздалегідь придбати добрива, якісний садивний матеріал та своєчасно вживати всіх необхідних агротехнічних заходів, проводити їх старанно.

Мені боляче дивитися на покинуті ділянки малородючих земель. Часто буває так: спробувала людина один раз обробити землю і з першого разу нічого не вийшло, а тільки насіння загубила та марно затратила працю. Ось і кидають ділянки, і заростають бур’янами землі, які мали б приносити чималу користь і навіть давати прибуток, якщо докласти зусиль, знань та старання.

Ось така арифметика!

Я із своїх 12 соток одержую: 1,5-2 тонни картоплі, 50-60 кг малини, 50-55 кг смородини, 150-180 кг суниць, 300-400 кг помідорів, по 100 кг перцю, і часнику, 50-60 кг цибулі, а також в достатній кількості інші городні культури (капуста, буряк, морква, зелень…), необхідні із розрахунку на сім’ю з п’яти чоловік.