Поточний № 16 (1404)

06.10.2022

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Як правильно приготувати компост


14.07.2011

Компост - це суміш органічних залишків рослинного і тваринного походження, що добре розклалася. Компостування дає можливість дешево і ефективно перетворювати відходи присадибної ділянки на цінний матеріал для підживлення городини і саду. Правильно приготований компост не поступається гною, а в деяких випадках він навіть ефективніший за інші органічні добрива.
Центнер збірного компосту звичайно містить 0,5 кг азоту, 0,2 кг фосфору, 0,3 кг калію, а також цілий ряд інших необхідних для рослин елементів живлення. Для порівняння - у центнері солом’яного гною міститься 0,5 кг азоту, 0,3 кг фосфору і 0,66 кг калію.
Для компостної купи вибирають затінене і незатоплюване місце на ділянці, далеко від дерев. Її розмір залежить від площі ділянки і наявності необхідних компонентів. При цьому обов‘язково слід дотримуватися санітарних вимог: відстань від компостної купи до погріба має бути не менше 7 м. Не варто забувати і про естетику. По периметру бажано встановити огорожу. Краще використовувати сітку або дошки. У цегляних і бетонних стінках треба залишати вертикальні щілини для доступу повітря. Без доступу кисню компост може закиснути.
Вибраний майданчик утрамбовується, дно покривається матеріалом для утримання вологи: подрібнена солома, сухе листя і т.д. Придатні також дернова земля і пісок. Товщина основи - не менше 30 см.
Можна розбити компостну купу на 2-3 секції. Спочатку заповнюють першу, а потім її вміст переноситься в другу, третю. Таке перелопачування сприяє швидкому зігріванню компосту. Якщо ж ви вирішили обійтися без перегородок, компост два рази за сезон потрібно перемішувати. І в такому разі бажано мати на ділянці принаймні дві компостні купи (ями).
Залежно від складу змішуваних матеріалів компости бувають торфо-гнійними, торфо-фекальними і збірними. На дачних і присадибних ділянках найзручніше готувати збірний компост, на що використовуються практично всі відходи: рослинні рештки, бадилля, сухе листя, бур’яни, тирса, кора, дворове сміття, кухонні відходи, попіл, а також гній.
Не можна закладати у компостну купу хворі або оброблені гербіцидами рослини, бур’яни з насінням. Сухі відходи перед закладанням слід зволожувати.
Компостований матеріал перешаровують торфом або садовою землею. Щоб прискорити розкладання і поліпшити якість компосту, в нього додають гній, гноївку, фекалії. Можна також використовувати азотовмісні мінеральні добрива (сечовина, сульфат амонію).
Значно підвищує якість компосту фосфорне борошно (2 кг на 100 кг суміші), попіл.
Компост постійно повинен бути вологим, тому в суху погоду його треба регулярно поливати (мильну воду використовувати не рекомендується). Для збереження вологи купу можна накривати плівкою або мішковиною.
Компостні купи укладають заввишки до 1,5 м. Зверху їх закривають шаром землі завтовшки 10-20 см для поглинання газів, що утворюються при розкладанні органічних речовин. Краї штабелю роблять дещо вищими для затримки дощової води і рідини, якою її поливають. Необгороджена купа обкладається з боків землею.
Перед замерзанням компост треба додатково накрити землею, сухим листям шаром у 30-40 см.
Терміни дозрівання компосту залежать як від використовуваних матеріалів, так і від технології. Так, при додаванні в компост фекалій використовувати його можна тільки через рік. Компости з трав’яної маси і листя готові до застосування вже через шість місяців після закладання.
Процес компостування прискорює перелопачування штабелю. Робота нелегка, але якщо рослинні рештки закладати у купу подрібненими, то перевертати їх буде значно легше.
Визрілий якісний компост має однорідну розсипчасту масу темного кольору із запахом гнилі (кислий або аміачний запах свідчить про низьку якість).
Використовувати компост можна для всіх овочевих і квіткових культур як при осінньому, так і весняному перекопуванні. Норма внесення компосту - 4-5 кг на квадратний метр. При посіві й посадці його вносять в борозни, рядки, лунки.