Це питання при житті будь-яких поколінь цікавив і вчених, і допитливих дилетантів, і людей, дуже  і дуже далеких від науки.

Механізм продовження життя знаходиться всередині кожного з нас, вважає видатний радянський геронтолог В. В. Фролькіс. Тривалість життя тісно пов'язана з діяльністю мозку, обміном речовин, системою знешкодження токсичних речовин в організмі і багатьма іншими процесами. Впливаючи на них, стверджує вчений, можна досягти вражаючих результатів. Доказом цього є експерименти з багатьма видами тварин. Наприклад, тривалість життя комах, риб, рептилій можна збільшити в десятки разів, змінюючи температуту тіла.
Надії на радикальне збільшення термінів життя при падінні температури тіла пов'язані зі зниженням інтенсивності обмінних процесів. При підвищенні температури тіла біологічний годинник починають поспішати, а при її зниженні - відставати. У багатьох сучасних монографіях з геронтології можна зустріти спеціальні графіки, які показують, що зниження температури на кілька градусів збільшує тривалість життя в 1,5-2 рази. Але управління теплообміном у вищих тварин вкрай складно, так як у гіпоталамусі (найважливіше освіта мозку, що керує багатьма процесами в організмі) розташовані і дуже чутливі "термостат", тонко реагує на будь-яке відхилення температури тіла, і центри регуляції основних систем життєзабезпечення організму, і, можливо, головний механізм біологічного годинника.
Друга ідея - обмеження харчування. Відповідно до рекомендацій геронтологів кожному з нас слід поступово, по десятиліттях, знижувати калорійність їжі. Так, якщо калорійність добового раціону людини у віці 20-30 років взяти за 100%, то у віці 31-40 років її необхідно знизити до 97%, в 41-50 років - до 94%, в 51-60 років - до 86 %, в 61-70 років - до 79%, в 70 років і більше - до 69%.
Позитивного ефекту можна досягти, змінюючи і склад харчового раціону. Зокрема, якщо лабораторним щурам давати менше білкових речовин, тривалість їх життя зростає. У цілому вплив харчового раціону на тривалість життя підкоряється такому нехитрому правилу: чим раніше, тим більше, тобто чим раніше знизити калорійність харчування, тим більше буде користі.
Є й інші перспективні підходи до вирішення проблеми довголіття. Цікавим видається розроблений у Київському інституті геронтології АМН СРСР метод так званої ентеросорбції. Життя старих тварин вдається продовжити, додаючи їм у їжу особливі речовини, які виводять з організму різні токсичні сполуки. Великі надії покладають вчені на методи генної інженерії, які активізують природні процеси "ремонту" генетичного апарату. Перші досліди в цьому напрямі показали, що тривалість життя експериментальних тварин зростає на 25-30%.