Поточний № 4 (1431)

25.05.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Як російські варвари нищать культурну спадщину на окупованій території 


06.05.2024

В Українському кризовому медіа-центрі Кримський інститут стратегічних досліджень (КІСД) представив результати роботи у 2023 році. Фокусом діяльності цієї громадської організації є дослідження у сфері культурної спадщини. 
Як зазначила асистент проєктного менеджера Ольга Шмиглик, з 2016 року Інститут досліджує зв’язок між культурним стиранням та знищенням об’єктів культурної спадщини. Першим таким об’єктом був Ханський палац у Бахчисараї. У 2022 році КІСД розширив охоплення на окуповані райони Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей.   
«Ми робимо моніторинг. Документування – це парафія центральних органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування», – уточнив провідний науковий співробітник Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», голова моніторингової групи КІСД  Денис Яшний. Всього у 2023-24 роках організацією зібрана фактологічна база на більш ніж 600 порушень проти культурної спадщини. Перезапущено сайт організації, на якому підготовлено 574 дописи. Усі факти порушень об’єднані в Реєстр об’єктів, постраждалих від російської агресії, куди увійшли об’єкти, які постраждали від 2014 року. 
«До 2022 року для АРК і міста Севастополь найбільш поширеним типом порушень були незаконні археологічні розкопки, через що знищено близько півтори сотні об’єктів культурної спадщини, – сказав він. – Для Донецької і Луганської областей це використання об’єктів археології у військових цілях. Здебільшого кургани ставали або частиною системи фортифікаційних споруд, або вони піддавалися обстрілам, якщо на від час боїв на території курганних груп намагалися розміститись українські війська». З початком повномасштабного вторгнення кількість порушень збільшилась кратно. До того ж, акцент змістився більше до воєнних злочинів. Кримському інститут стратегічних досліджень також вдалось організувати і провести у Парижі конференцію «Культурна спадщина постраждалої від війни України». Доповіді на ній були спрямовані на те, щоб показати, як відбувалась політика РФ щодо культурної спадщини на окупованих територіях починаючи з 2014 року. 
Про катастрофічні наслідки російського вторгнення для археологічної спадщини Херсонської області розповів провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України, експерт КІСД Олександр Симоненко. 
Колекції унікальних артефактів, виявлених на території Херсонської області археологічними експедиціями та знайдених випадково, зберігалися в музеях Херсону, Каховки, Скадовська, Генічеська. У фондах Херсонського обласного краєзнавчого музею зберігалися знахідки експедицій Інституту археології НАН України, здобуті під час «курганного буму» кінця 1960-х – початку 1990-х років на площах будівництва зрошувальних систем у Херсонському степу. Майже половина цих знахідок досі не опублікована і перебувала в процесі наукових досліджень. Крім того, у Херсонському степу налічується майже 8 тисяч курганів, які датуються від часів енеоліту до середньовіччя. 
«Враховуючи, що пізньоскіфські пам’ятки – городища і могильники – розташовані на самому березі колишнього водосховища, вони постійно руйнуються ракетно-артилерійським вогнем», – наголосив експерт. 
Економічною, археологічною, культурною катастрофою Олександр Симоненко назвав підрив окупантами дамби Каховської ГЕС. Тільки в ложі колишнього водосховища потріпають від цього 95 пам’яток, а враховуючи Дніпробугський і Березанські лимани, їх майже дві сотні. У Міністерстві культури та інформаційної політики України високо оцінюють результати роботи Кримського інституту стратегічних досліджень. 
Директор департаменту культурної спадщини Мар’яна Томин пояснила, що цінність такої роботи полягає у тому, що без моніторингу не може бути документування. 
«Я сподіваюсь, що наші правоохоронні органи всі ці історії до розгляду Міжнародним кримінальним судом в контексті геноцидних злочинів, тому що злочини проти культурної спадщини є чітким підтвердженням геноциду, який вчиняє Російська федерація на нашій території», – додала вона. 
Завідувач сектору департаменту культурної спадщини МКІП Ліна Дорошенко зі своєї сторони відзначила, що як показала практика, досвід конференції у Парижі і те, який був фідбек від робочих органів ЮНЕСКО, дуже цінним є два аспекти: 
«Перший –продовжувати моніторинг для подальшого документування російських злочинів. Другий лежить у площині взаємодії з міжнародними партнерами з донесення до них масштабів руйнувань».
Пресцентр УКМЦ.