Маю двадцять п’ять соток присадибної ділянки. Хочеться вирощувати всю необхідну городину. Як краще чергувати культури, щоб вони і врожай давали, і землю не виснажували.
Марія Блик, сел. Василівка, Запорізька область.

ЗА беззмінного вирощування культур спостерігається ґрунтовтома, рослини потерпають від дефіциту елементів живлення, знижується урожайність. Монокультура сприяє накопиченню в ґрунті збудників хвороб та шкідників. Наприклад, на постійній картопляній ділянці різко збільшується кількість колорадських жуків, збудника фітофтори, зростає імовірність поширення стеблевої та картопляної нематод. На оздоровлення і відновлення родючості ґрунту доводиться витрачати багато часу і коштів.
Картопля, буряки, кукурудза, овочі та інші культури можуть давати вагоміший урожай, якщо застосувати на городі сівозміну, тобто чергування культур. Її доцільно впроваджувати незалежно від розміру земельної ділянки.
У зоні достатнього зволоження для городів та присадибних ділянок розміром 40-60 соток можна рекомендувати таку сівозміну городніх культур: 1 – картопля, 2 – ячмінь, просо; 3 – буряки, кукурудза, овочі; 4 – овес на сіно з підсіванням багаторічних трав; 5 – багаторічні трави; 6 – озима пшениця, жито. За такого чергування кожна культура або група близьких культур займатимуть 7-10 соток.
Для городів менших за площею (30-40 соток) краще застосовувати чотирипільну сівозміну: 1 – картопля; 2 – буряки, кукурудза; 3 – овес, ячмінь на сіно; 4 – овочі.
Для ділянки овочевих культур потрібно розробити схему чергування. Для цього розбивають площу, наприклад, на вісім рівних ділянок. На кожній з них вирощують рослини однієї ботанічної городини, а також культури з приблизно однаковими вимогами до родючості й обробітку ґрунту. Можна рекомендувати такий культурообіг для овочів: 1 – огірки, кабачки, патисони; 2 – помідори, перець, баклажани; 3 – цибуля, часник; 4 – буряки столові, моркви, петрушка, селера, пастернак; 5 – капуста; 6 – рання капуста; 7 – зеленні культури; 8 - бобові (горох, квасоля, боби, сочевиця, нут).
Чергування культур у сівозміні будується на принципах кращого їх поєднання і повернення через певний час на попередні місце вирощування. Наприклад, картоплю, помідори, перець, цибулю можна повертати на попереднє місце через 3-4 роки, капусту, огірки – через 5-7 років.
Органічні добрива краще вносити під картоплю, буряки, моркву, капусту. Підтримання родючості ґрунту забезпечується, крім того сівбою післяжнивних сидеральних культур та бобових багаторічних трав.
Багаторічні трави зменшують забур’яненість полів, підвищують родючість ґрунту, виконують санітарну роль у боротьбі з кореневою гниллю, нематодою та багатьма іншими хворобами.
На городі слід здійснювати профілактичні заходи, висіваючи післяжнивні культури. Вони ще й дають змогу збагатити кормовий баланс у тих господарствах, де тримають домашню ферму. Для цього щороку після збирання врожаю ранніх культур (картоплі, цибулі, часнику та ін.) висівають гірчицю, редьку олійну, ріпак озимий, жито. Гірчицю і редьку пригортають чи прикопують пізно восени, а жито й ріпак озимий – навесні після відростання.

Микола ШАРАПА, кандидат сільгоспнаук.