Хто не чув поширеного вислову «старечий маразм»? Адже він лякає не тільки літніх, але й людей середнього віку. За твердженням фахівців, перші дзвіночки лунають, коли вам ще немає і сорока. Що ж робити, аби уникнути в майбутньому старечого маразму? Про це ми попросили розповісти фахівця - кандидата медичних наук, доцента Наталію Карвацьку.

- Все, що не працює, відмирає. Мозок не виняток. Якщо ви його не використовуєте, ви його втрачаєте. І одного разу може настати момент, коли слово «маразм» стане гіркою реальністю. Однак неприємних сюрпризів можна уникнути. Тільки починати працювати над собою слід ще тоді, коли із головою у вас усе в повному порядку.
- Прийнято вважати, що погіршення пам’яті та зниження інтелекту з віком - звичайна справа. Чи це так?
- Дослідження у сфері старіння мозку свідчать, що погіршення пам’яті та інтелектуальних можливостей у середині життя не можна вважати нормальним. І все ж таки це трапляється практично з кожним. Для багатьох із нас перші симптоми проявляються ще задовго до виходу на пенсію.
Першим проявом прийдешніх неприємностей є небажання змінюватися. Знайшов чоловік один спосіб ставлення до життя і дотримується його з усіх сил. Він стає ригідним, негнучким. Мало того, що «на смерть» стоїть на своєму, так ще й оточуючих змушує дотримуватися його думки. При цьому в нього наростає нетерпимість до «дисидентів», тих, хто наважився проявляти інакомислення, а ще розвивається ностальгія за минулим, навіть якщо воно було вбогим.
Слово «marasmos» у давньогрецькому означало «виснаження, згасання». Старече слабоумство виникає через атрофію судин головного мозку і супроводжується поступовим розпадом психічної діяльності з втратою індивідуальних особливостей особистості. Маразм розвивається непомітно, точніше, ні сам хворий, ні оточуючі його люди в повній мірі не усвідомлюють поступові зміни особистості.
- Які ж характерні симптоми маразму, що насувається?
- Доведення до крайнощів рис характеру. Ощадливість перетворюється на скупість, недовіра - на підозрілість, наполегливість - на впертість. Одночасно з цим порушуються процеси мислення - здатність до адекватного аналізу ситуації, узагальнення, абстрагування та інших логічних операцій.
Проявляються такі ознаки «погіршення характеру», як прискіпливість, злостивість, шаблонність поглядів і висловлювань, звуження інтересів. Поступово наростає розлад пам’яті. Потім починається зоровий оман та безглузді ідеї, що поширюються переважно на найближчих родичів і сусідів.
Усі ці риси в процесі нормального старіння виявляються практично в кожного. Все питання в тому: якою мірою? Один і в 100 років зберігає ясний розум, а інший вже в 30 - старий маразматик.
Якщо мова йде про людей працездатного віку, то при появі перших ознак «згасання» психологи радять все змінювати: місце проживання, місце відпочинку, їжу, роботу. Адже рутина згубно впливає на психіку.
- Чому ж відбувається розвиток недоумства?
- Причин недоумства, тобто втрати пам’яті та інтелекту, декілька. Але на першому місці - судинні захворювання, в тому числі гіпертонія. Саме тому так важливо стежити за своїм тиском. 140 на 90 - це межа, при якій з’являється серйозний ризик «втратити голову». Чоловіки, особливо ті, що страждають на ожиріння, «втрачають голову» раніше.
Стрес також, без сумніву, є одним із головних факторів, що впливають на роботу мозку. Навіть короткочасний стрес - такий, як поспіх - здатний вибити з голови найважливіші речі. Масивний і тривалий стрес може істотно порушити роботу мозку. Він підвищує рівень кортизолу - гормону стресу, що пошкоджує гіпокамп, відділ мозку, який відповідає за здатність до навчання і пам’ять.
- А чи впливає пияцтво на розвиток деменції?
- Звичайно. Алкоголізм сприяє руйнуванню особистості. Це ще один фактор ризику. Порушення пам’яті у п’яниць було описане дослідниками ще в кінці XIX століття. Хворий, перебуваючи навіть у тверезому стані, забуває те, що сталося буквально хвилину тому. При цьому інтелект відносно зберігається. Сучасні французькі дослідження виявили, що помірне споживання алкоголю покращує функції мозку у літніх жінок (але не у чоловіків). Цікаво, що подібні порушення досить поширені в країнах, де традиційно вживають міцні спиртні напої. Там же, де віддають перевагу легким винам, недоумство взагалі зустрічається рідко. Мало того, ті, хто помірно вживають алкоголь, набагато менше схильні до судинних захворювань, ніж непитущі.
- Що ж, ви радите всім негайно взятися за келих з вином?
- Ну, ні, звичайно. Адже саме неврологи і психіатри попереджають про небезпеку пропаганди вина як панацеї. Набагато кориснішою є дієта з великою кількістю фруктів, овочів, риби та з обмеженням солі і тваринних жирів. Для того, аби якомога довше зберегти пам’ять, лікарі радять дотримуватися «середземноморської» дієти: риба, морепродукти, овочі, фрукти, оливкова олія.
Втрата пам’яті може виникнути і після будь-якої сильної інтоксикації, навіть після вірусного захворювання, наприклад, герпесу. Іноді його вірус проникає в центральну нервову систему і вражає мозок. Людина думає, що в неї грип, приймає жарознижуючі препарати, потім втрачає пам’ять, повернути її часто вже неможливо.
- Що ж становить пряму загрозу нашій пам’яті?
- Пам’ять погіршують антидепресанти, транквілізатори, барбітурати, антигістамінні, бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів.
Слабоумство може викликати навіть таке поширене порушення дихання, як хропіння. Зупинки дихання, пов’язані з хропінням, можуть призводити до значної втрати пам’яті і навіть зниження розумових здібностей. На щастя хропіння легко піддається лікуванню, чого не можна сказати про найпоширенішу причину недоумства, хворобу Альцгеймера.
Деякі вчені вважають, що найкраща профілактика «Альцгеймера» - насичене інтелектуальне і соціальне життя. Практика показує, що люди із низькими духовними та інтелектуальними запитами страждають від цієї хвороби набагато частіше.
- Як же уникнути старечого маразму?
- У людей, які живуть інтенсивним інтелектуальним життям, ймовірність захворіти на недоумство дійсно менша. Адже в них задіяні всі структури мозку, відбувається тренування, тому атрофія практично не розвивається. Особливо це стосується професійної діяльності. Адже навіть при хворобі Альцгеймера професійна пам’ять і професійний інтелект зберігаються найдовше. Тому, як би вам не хотілося залягти на диван, цілими днями дивитися телевізор і саме так провести найближчі кілька років, постарайтеся не розслаблятися, знайдіть поживу для розуму і хоча б штучно підтримуйте інтерес до життя.
Але інтелектуальні заняття - це ще далеко не все. Усі види фізичної активності збільшують у мозку кількість речовини, необхідної для виробництва нейротрансмітерів - хімічних «агентів», що забезпечують нормальне функціонування мозку. Найбільш відомими з них є серотонін (продукує відчуття благополуччя), норепінефрін (підтримує стан зібраності) та ендорфін (запобігає болю, знімає стан тривоги, дарує відчуття задоволення).
Фізична активність необхідна і для формування дендритів - відростків, за допомогою яких нервові клітини «спілкуються» між собою. Ще одна користь від фізичних вправ полягає в тому, що вони покращують циркуляцію крові. Завдяки цьому кисень і поживні речовини швидше та якісніше доставляються в усі органи, в тому числі і в мозок. Це особливо важливо, оскільки мозок потребує інтенсивного припливу кисню для оптимальної роботи. Адже він використовує більше кисню, ніж будь-який інший орган.
Сама природа передбачила для мозку значно вищий рівень антиоксидантів. Так, вміст вітаміну С - найвідомішого з вітамінів - у мозку в середньому в 10 разів вищий, ніж в інших частинах тіла. Тобто він не розподіляється рівномірно, а надходить у найбільшій кількості до найвідповідальнішої ділянки. Вражаючі результати дає і прийом вітаміну Е. А деякі дослідження засвідчують, що і нестача вітаміну В може призвести до недоумства. Тож пийте полівітаміни під контролем лікаря.

Ярослав ШЛАПАК (УКРІНФОРМ).