Поточний № 16 (1404)

05.10.2022

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Як відбувається успадкування землі


20.07.2011

Хто і які землі може успадкувати
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦКУ). Успадковувати можна будь-які землі, які належали фізособі (юрособи спадкодавцями стати не можуть - див. ст. 1216 ЦКУ) на правах власності ( тобто які завгодно частки землі) незалежно від їх цільового призначення, площі та розташування. Зокрема, і землі сільгосппризначення, на відчуження яких в інших випадках діє мораторій, установлений п. 15 Перехідних положень ЗКУ. Це і не дивно, адже після смерті спадкодавця право власності на земельну ділянку в будь-якому варіанті має хтось отримати, - вона не може залишитися нічийною.
До спадкоємців житлового будинку, інших приміщень і споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані (ч. 2 ст. 1225 ЦКУ). Разом з тим, якщо розмір землі під будинком спеціально не вказаний у заповіті, спадкоємці одержать тільки ту ділянку, яка необхідна для обслуговування успадкованого житлового будинку або інших приміщень та споруд (ч. 3 ст. 1225 ЦКУ).
Взагалі успадкувати землю може будь-хто: як фізичні особи (громадяни України, особи без громадянства, іноземці), так і юрособи незалежно від форм власності та підпорядкування. Більше того, спадкоємцем стане навіть дитина, зачата за життя спадкодавця, а народжена після його смерті (ч. 1 ст. 1222 ЦКУ). Єдина відмінність у спадкуванні між фіз- та юрособами в тому, що перші можуть стати спадкоємцями і за заповітом, і за законом, а юрособи – лише за заповітом (ст. 1222 ЦКУ).
Як ми вже говорили, іноземцям і особам без громадянства також дозволяється успадкувати шматочок України. Але давайте врахуємо наступний нюанс: згідно з нормами ЗКУ їм заборонено володіти землями сільгосппризначення (вони можуть лише орендувати такі ділянки). А тому ч. 4 ст. 81 ЗКУ вимагає від іноземців та осіб без громадянства протягом року зробити відчуження прийнятих у спадщину земель сільгосппризанчення. Вважаємо, що на такий випадок відчуження сільгоспугідь мораторій повинен “погоджуватися”. До такої думки схиляється і Консультативно-методична рада з питань нотаріату при Департаменті нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг і реєстрації адвокатських об’єднань. У Методичних рекомендаціях щодо застосування нотаріусами деяких положень цивільного і земельного законодавства при посвідченні правочинов, предметом яких є нерухоме майно, затверджених 26.11.10 г., сказано: “ Враховуючи, що ст. 81 ЗК України - імперативна норма, а також те, що положення п. 15 р. Х Перехідних положень Земельного кодексу носять терміновий характер (до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр і про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 р.), дія мораторію на такі земельні ділянки не поширюється”. На цю ж позицію опирається Держкомзем (див. лист від 10.09.09 г. № 12991/17/12-09), її підтримує і ВХСУ (п. 2.5 постанови Пленуму ВХСУ від 17.05.11г. № 6).
Чи можна не прийняти спадщину у вигляді землі
Таке питання цілком може зацікавити спадкоємця. Адже не завжди земля - ласий шматок, іноді вона не потрібна людині, що проживає зовсім в іншому місці (скажімо, навіщо жителеві Луганщини півгектара забур‘янених неродючих сільгоспугідь серед лісів Волині, які ні продати, ні здати в оренду?). Відповідь на це питання позитивна. Так, спадкоємець може відмовитися від спадщини (ч. 1 ст. 1268 ГКУ). Але від усієї. Або ж він може прийняти спадщину – всю (що йому належить). Допустимо, якщо спадщина складається з машини, земельної ділянки та рахунку в банку, то не вийде автомобіль і рахунок у банку успадкувати, а ту землю - ні. Спадкоємця, що прийняв частину спадщини, вважають таким, що прийняв усю спадщину (п. 208 Інструкції про нотаріальні дії). Також не можна висувати умови або застереження щодо прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1268, ч. 5 ст. 1273 ГКУ).
Щоб відмовитися від спадщини, треба протягом шести місяців1 з моменту відкриття спадщини2 особисто подати нотаріусові за місцем її відкриття письмову заяву про відмову від прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦКУ п. 207 Інструкції про нотаріальні дії).
Зауважимо, що спадкоємець за заповітом може не просто відмовитися від спадщини, але й зробити це на користь іншого спадкоємця за заповітом. А спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь кожного зі спадкоємців за законом незалежно від черги (ст. 1274 ЦКУ).
Якщо ж ви вирішили прийняти спадщину, читайте далі, що необхідно зробити, щоб стати повноцінним власником успадкованого земельної ділянки.
Прийняття землі в спадщину
Крок 1. Протягом шести місяців1 з моменту відкриття спадщини2 спадкоємець, який не проживав постійно разом зі спадкодавцем і бажає прийняти спадщину, повинен особисто подати нотаріусові за місцем відкриття спадщини (тобто згідно зі ст. 1221 ЦКУ за останнім місцем проживання спадкодавця) заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦКУ). Без спеціальної заяви можуть обійтися особи, що постійно проживали зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Тоді, якщо вони не відмовляться від спадщини, вважається, що вони прийняли її (ч. 3 ст. 1268 ЦКУ).
Важливо!
Якщо спадкоємець, який не проживав постійно зі спадкодавцем, не подасть заяву про прийняття спадщини, вважається, що він відмовився її приймати (ч. 1 ст. 1272 ЦКУ). У такому випадку прийняти спадщину він може винятково за письмової згоди на це інших спадкоємців, що прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦКУ).
Після шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини спадкоємець, що прийняв її, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч. 1 ст. 1296, ч. 1 ст. 1298 ЦКУ). А в нашому випадку - коли в складі спадщини є земельна ділянка - спадкоємець зобов’язаний одержати згадане свідоцтво (ч. 1 ст. 1297 ЦКУ).
Крок 2. Нотаріус додає до свідоцтва про право на спадщину державний акт на право власності на земельну ділянку, оформлений на ім’я спадкодавця. На держакті нотаріус зазначає відчуження землі з вказуванням документа, на підставі якого відбулося відчуження, тобто свідоцтва про право на спадщину (ч. 6 ст. 126 ЗКУ).
Але саме по собі свідоцтво про право на спадщину ще не означає, що спадкоємець став власником успадкованої земельної ділянки! У «лендлорда» він перетвориться після держреєстрації права власності на землю (ст. 1299 ЦКХ ст. 125 ЗКУ).
Зараз держреєстрацію прав на землю проводять територіальні органи Держкомзему3 (ч. 3 Заключних і перехідних положень Закону № 1878). Отже, спадкоємцеві, щоб стати землевласником, треба звернутися до місцевого відділу Держкомзему за місцем розташування ділянки (п. 4 Порядку № 439).
Для реєстрації права власності
на ділянку подають:
1) державний акт з оцінкою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку;
2) свідчення про право на спадщину.
Будь-які інші документи чиновники вимагати не мають права (ч. 6 ст. 126 ЗКУ п. 4 Порядку № 439)!
Протягом 14 календарних (а не робочих!) днів відділення Держкомзему зареєструє зміну власника земельної ділянки і проставить на держакті напис про реєстрацію ділянки в Поземельній книзі.
Усе! Відтепер спадкоємець стає повноцінним землевласником (ст. 125 ЗКУ). Ділянку він отримує того ж розміру і того ж цільового призначення, якими колись володів спадкодавець.
Документами, що підтверджують право власності спадкоємця на землю, будуть свідчення про право на спадщину і держакт з оцінками нотаріуса та відділу Держкомзему про перехід права власності на ділянку (ч. 2 ст. 126 ЗКУ).

Олександр БАШИНСЬКИЙ, консультант газети “Все о бухгалтерском учете”.
1 Тримісячний строк на прийняття спадщини діє для тих спадкоємців, чиє право на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від нього іншими спадкоємцями (ч. 2 ст. 1270 ЦКУ). Наприклад, спадкодавець заповів своє майно громадянинові А., а якщо той відмовиться від спадщини - громадянинові Б. Тоді громадянин Б. повинен прийняти спадщину (або відмовитися від неї) протягом трьох місяців з моменту відмови від спадщини громадянина А.
2 Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦКУ спадщина відкривається в день смерті спадкодавця або в день, коли його визнають померлим.
3 З 2012 р. держреєстрацію прав на землю має здійснювати Мінюст (ст. 6 Закону про реєстрацію нерухомості).