Важливість та цінність інформації, що міститиме Державний земельний кадастр, сумнівів не викликає. Але наскільки надійно вона захищена? Чи не може статися такого, що якийсь хакер на власний розсуд, наприклад, виправить імена власників чи розміри земельної ділянки? Яким чином гарантуватиметься «недоторканість» та цілісність інформації в Автоматизованій системі кадастру? Питання ставимо Олександру Філатову, директору ДП «Центр Державного земельного кадастру».

- Як захищатиметься інформація в кадастрі? Чи не зможе хтось змінити там, наприклад, імена власників, розміри ділянки?
- Захист інформації при веденні Державного земельного кадастру є одним із основних завдань адміністратора Автоматизованої системи Державного земельного кадастру (АС ДЗК). Сподіваюсь, що саме наше підприємство залишатиметься адміністратором системи. Наразі ми передбачаємо захист інформації у трьох напрямках.
По-перше – це забезпечення конфіденційності інформації, тобто захист від несанкціонованого доступу, насамперед – до персональних даних фізичних осіб – власників земельних ділянок, а також інформації з обмеженим доступом (окремі показники державної геодезичної мережі, інженерні характеристики місцевості і об’єктів оборонного значення).
По-друге – це захист інформації, що зберігається у базі даних АС ДЗК, від несанкціонованого внесення, підміни, знищення або спотворення.
По-третє – це захист системи від збоїв та зупинок, підтримка системи в постійному працездатному стані, що дуже важливо для безперервного функціонування Державного земельного кадастру.
Для того, щоб виконувати ці завдання, у Центрі ДЗК створено організаційну вертикаль служб захисту інформації – центральної та у філіях. Головне призначення цих служб – забезпечити функціонування та постійну модернізацію комплексної системи захисту інформації АС ДЗК.
- Що саме вони роблять для захисту кадастрової інформації?
- Якщо говорити з точки зору програмних та технічних засобів, то служби захисту інформації відповідають за те, щоб інформація, яка передається між елементами системи, розміщеними в різних регіонах, була зашифрована; щоб була чітка маршрутизація її руху та не було змоги передавати та приймати інформацію стороннім вузлам; щоб відбувалося резервне копіювання даних та забезпечення резервних маршрутів обміну інформацією. Також служба захисту інформації забезпечує жорстку ідентифікацію користувачів та їх розподіл за правами. Тобто, одні з них можуть вводити інформацію, інші – тільки переглядати, третя група – виключно обробляти статистичну інформацію без доступу до персональних даних тощо.
- А якщо «полетить» сервер?
- Паралельно від основного створюється резервний сервер. Він, у випадку потреби, візьме на себе все навантаження. Програмно-технічна складова систем захисту постійно вдосконалюється. Для цього використовуються новітні апаратно-програмні засоби, що розробляються та закуповуються у рамках проекту Світового банку “Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру».
- Чи матимуть представники служби захисту інформації якийсь вплив на реєстраторів, щоб ті з якихось певних мотивів не спотворили інформацію при внесенні в кадастр?
- Ні. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється. До того, хочу нагадати, що Державний кадастровий адміністратор нестиме персональну відповідальність за виконання своїх обов’язків. У випадку навмисного спотворення інформації він нестиме не тільки адміністративну, а й кримінальну відповідальність.