За такої спекотної погоди рослини потребують додаткового догляду і поливу. Вода нині дорога, тому всі хочуть заощадити на поливі, отримавши проте хороший урожай. Які існують методи, що дозволяють уберегти рослини від зневоднення і сонячних опіків, послабити шкідливий вплив ультрафіолету? Давайте розглянемо основні заходи захисту рослин від аномальної спеки.

У спекотну погоду рослинам замало тієї вологи, що є у ґрунті. Тому, аби мати врожай, потрібний полив. Важливу роль відіграє час поливу. Дехто з городників береться за шланг у спекотний сонячний полудень. Однак так не варто робити. І причин тут кілька. По-перше, неефективність використання студениці, яка одразу ж випаровується. А ще більший недолік у тому, що краплі води, котрі залишаються на листі, мають ефект скляних лінз. Вони зводять промені в пучок, як наслідок — рослини можуть отримати опіки. Отож найкраще поливати ввечері, перед заходом сонця. До ранку городні «мешканці» матимуть змогу неквапливо втамувати спрагу. Трапляються господарі, що намагаються напувати город часто, але маленькими порціями. Проте й цього не варто робити, бо тоді вода не досягає коріння — вона випаровується ще з поверхні. Згаданий полив дає хіба один ефект (на жаль, негативний): утворюється ґрунтова кірка, внаслідок чого погіршується обмін повітря. Грядку слід напувати рідше, але більшими порціями. Інша річ, коли дуже пересохлий ґрунт. Тоді поливання ліпше проводити у два етапи. Спочатку землю зволожують (щоб трохи розм’якла), а вже опісля слід поливати, як звичайно. Загалом для напування городніх культур не обов’язково мати дуже багато води. Досягти ефекту можна і незначною кількістю студениці. Аби зекономити живильну рідину, за 10-15 см від рослин залізним прутом (діаметром 2-3 см) роблять у ґрунті отвори завглибшки 0,3-0,5 м. У них і заливають воду. Тоді вона не розтікатиметься у різні боки, а майже вся потрапить за призначенням — до коріння. Важливо й таке: після поливів, аби зберегти вологу, поверхню ґрунту мульчують торфом, сухою землею, соломою, сухою травою без насіння тощо. Таким чином ґрунт буде збережений від перегріву, волога буде менше випаровуватися. Крім того, нічна роса буде випадати на шар мульчі і накопичуватися під нею, сприяючи додатковому природному зрошенню. 
Мульчування корисно не тільки цим: таким чином в ґрунті створюється природна сприятливе середовище для проживання корисних мікроорганізмів, дощових черв’яків. Так земля стане рихлою і родючою, рослини помітно поліпшать своє зростання і підвищать урожай.
Є певні вимоги і до води. Насамперед вона не повинна бути холодною. Адже корені, що знаходяться у більш теплому ґрунті (20-25 град. С), не можуть швидко пристосовуватися до різкої зміни умов і значно зменшують поглинання води. Водночас надземна частина активно випаровує вологу. Звідси — порушення водного балансу рослин, що веде до зів’янення. Не рекомендується використовувати для поливу воду з централізованих водогонів, адже в ній може бути багато хлору, який токсичний для рослин. Найкраще напувати город дощовою або річковою водою. Також можна брати воду з озера, потічка. Зрештою, непоганою для цих потреб буде і кринична вода. Однак перед поливом її обов’язково слід налити у бочку і день-два витримати на сонці. Чи не найбільше потребують поливу огірки. Вона потрібна цим рослинам як у ґрунті, так і в повітрі. Річ у тім, що корені огірка слабкі, вони розташовані у поверхневому шарі землі, котра швидко пересихає. У серпні огірки поливають 1-3 рази на тиждень. Найкраще це робити методом дощування (полив під корінь чи сильним струменем води зі шланга ці рослини переносять погано). Норма — 15-20 літрів води на кв. м грядки. У помідорів теж підвищені вимоги до вологості ґрунту, адже в них корені розташовані на невеликій глибині. Однак у різні періоди потреби томатів у воді неоднакові. Більше її необхідно під час масового зав’язування плодів. Підливають помідори у борозенки завглибшки 10-15 см. Надзвичайна охоча до вологи капуста. За посушливих умов у неї можуть не сформуватися головки або будуть дуже дрібні. Норма поливу — 20-25 л води на кв. м грядки. Моркві велика спрага не притаманна. Однак і їй теж потрібна волога. Але не слід забувати, що на цих грядках щедрий полив після тривалої перерви не дає бажаного ефекту — коренеплоди почнуть розтріскуватись. Тож якщо з поливом моркви були перебої, то її потрібно «поїти» спочатку невеликими дозами. Лише через 2-3 дні норму доводять до 5-10 л води на погонний метр рядка.
Щоб заощадити воду або коли немає можливості поливати, використовують крапельний полив, самополив: залишають ємність з водою, з якої виходять маленькі трубочки. Усередині трубочок розташовують мотузку, яка на кінці обв’язує коріння посадженої розсади овочів. У міру того, як ґрунт висихає, рослина «п’є» воду з ємності за допомогою мотузки;
Природне зрошення нічною росою за допомогою мульчування каменів. Східні народи з посушливих країн здавна використовують цей дивний метод: розкладені під стовбуром рослин камінці вночі зрошуються конденсатом, який стікає на землю і зволожує її.