Правильне зберігання живців винограду вирішальним чином визначає якість і відсоток виходу повноцінних саджанців. Дуже важливо, щоб до моменту посадки (при вирощуванні кореневласних саджанців) або щеплення (для  щеплених саджанців), живці залишалися свіжими та здоровими.  Що для цього необхідно зробити?

ВИНОГРАДНИЙ живець – це живий організм, у якому містяться запасні енергетичні речовини – вуглеводи (цукор і крохмаль). Живець витрачає цю енергію на дихання. Але сили потрібні живцю для утворення калюсу, коренів і пагонів. Якщо врахувати, що за час зберігання, стратифікації та загартування (для щеплень), кільчування втрачається до 50% енергетичних речовин, то лоза до моменту посадки може стати зовсім ослабленою. Нам необхідно зробити так, щоб втрата вуглеводів за час зберігання живців винограду була мінімальною. Чим нижче температура, тим нижче інтенсивність дихання, тим менше витрачається енергетичних речовин, але нижче 0°С лозу зберігати не можна. Виходить, що ідеальна температура для зберігання виноградної лози – трохи вище 0°С. Дослідами перевірено, що за температури +0,4°С можна до середини березня зберегти незмінним вміст вуглеводів у деревині винограду.

Не менш важливу роль для життєздатності лози має вміст у ній води. З моменту зрізу живця вміст води в ньому постійно зменшується. Якщо живець за час зберігання втрачає більше 20% води, що містилася в ньому, то його шанси стати саджанцем практично дорівнюють нулю, не допоможе і тижневе вимочування. Нарізайте добре визрілу деревину, за однакових умов вона підсихає повільніше, ніж недостигла. Намагайтеся, щоб від місця зрізу до місця зберігання виноградні живці дійшли з мінімумом втрати вологи.

Якщо всі умови дотримані, то вимочування перед закладкою на зберігання скоріше шкідливе. Якщо ні, то залежно від ступеня підсихання лози її необхідно вимочити від декількох годин до 2 діб. Вода має бути якомога чистішою і м’якшою: джерельна, дощова або тала (якщо, звичайно, ви не живете в екологічно проблемному районі), відфільтрована.

Довгі живці краще зберігаються, якщо є можливість зберігати лозу довгою - не нарізайте її як для посадки, зберігайте відрізками по 70-140 см. Висиханню при зберіганні перешкоджає висока вологість повітря, тому необхідно підтримувати високу відносну вологість повітря (95-100%). Зазвичай достатньо, щоб лоза була загорнена в поліетиленову плівку або запакована у поліетиленовий мішок. У таких умовах, щоправда, створюються ідеальні умови для сірої гнилі. Тому отвори-віддушини в плівці, зберігання у зволоженому піску будуть компромісом.

Можна було б зберігати лозу за температури нижче 0°С – і енергія не витрачається, і сіра гниль при такій температурі не розів’ється. Але негативні температури висушують виноградні живці. При температурі вище +8°С можуть завчасно піти в ріст вічка винограду. Перед посадкою або щепленням живці вимочують 12-24 години, якщо лоза сильно підсохла, то потрібно більше часу, більше 6-7 днів вимочувати безглуздо.

Отже, ідеальні умови для зберігання виноградних живців:  температура - +0,4°С, - відносна вологість повітря - 95-100%.

Залежно від умов, можливостей, особистих можливостей виноградаря лозу зберігають по-різному: закопують у землю - як при укритті звичайних кущів (місце має бути незатоплюваним), у підвалі - у ящиках з піском або у поліетиленових мішках, навіть між рамами вікна, що виходить на північ (відкриваючи внутрішню кватирку при сильних морозах). І в неукривній зоні, звичайно, ці умови краще, ніж «зберігати» живці до весни безпосередньо на виноградних кущах, де морози послаблюють лозу та можуть ушкодити бруньки. Невелику кількість цінних живців можна зберігати у холодильнику, загорненими в поліетилен - не забутьте за допомогою термометра, перекладаючи його з полички на поличку, визначити, де у вас ідеальне для зберігання місце.