Пройде два-три місяці – і треба буде думати про додаткове опалення. Щоб обігріти теплицю, невелике приміщення, наприклад гараж, дачний будиночок або вулики з настанням холодів, можна придбати обігрівач, що працює від електрики, а можна самостійно зробити піч тривалого горіння.

ПРОЦЕС горіння в цій печі перевертає поняття про горіння у звичному для нас розумінні. По-перше, джерело горіння знаходиться зверху, а не знизу, як звичайно. По-друге, горіння ділиться на дві частини: горіння безпосередньо палива (дров), що дає температуру 300-400°, і горіння незгорілих газів, які у звичайних печах просто виходять у димохід, - 700°. При цьому горіння може тривати цілодобово без дозавантаження палива.
Повітря надходить по трубі поршня зверху вниз: під поршень - до дров. Полум’я виходить у зазор між поршнем і стінкою бочки у верхню камеру допалювання газів: там незгорілі гази змішуються з киснем повітря, що потрапляє через щілини кришки, і запалюються, виділяючи величезну кількість тепла. Цей процес називається піролізом газів.
Конструкція печі дуже проста, і її здатний зробити практично кожний, хто може тримати в руках болгарку та хоч якось варити електрозварюванням.
Основа печі - кругла бочка, причому обсяг цієї бочки може бути будь-яким - за вашими бажаннями, потребами і фізичними можливостями. Бочка обсягом 100 л може опалювати приміщення 60 куб. м, максимальний час роботи на повній закладці в тліючому режимі 20-24 години. Угорі біля самої крайки приварена труба діаметром 115 мм, довжиною 300 мм - це патрубок приєднання печі до димоходу.
Другий за значимістю елемент печі - поршень, він схожий на перевернений гриб. Роблять його із круглого диска, діаметр якого менше внутрішнього діаметра самої бочки на 5 см, а також труби діаметром 75-100 мм і довжиною на 10 см більше висоти бочки. Знизу на диск поршня приварені 4 ребра висотою 5 см з куточка або швелера (вони забезпечують поршню жорсткість і прохід палаючих газів). На усмоктувальній трубі встановлена регулююча заслінка подачі повітря. Кришка печі - диск із оцинкованої сталі з відбортовкою по зовнішньому розміру бочки та отвором в центрі для поршневої труби.
Димохід краще придбати складовий діаметром 115 мм із нержавійки (такі продають для лазневих печей). Його мінімальна висота - 4,5 метри. Сендвіч-труби зручніші тим, що на них не утворюється конденсат. У теплицях піч і димохід можна розташувати в протилежних краях, з’єднавши їх горизонтальним димоходом, - це збільшить тепловіддачу в цілому. Правда, якщо температура усередині теплиці та зовні буде приблизно однакова, у цьому випадку виникнуть деякі складності з розпалюванням.
Металеві печі в теплицях зазвичай встановлюють у центральному проході. Якщо ж потрібно ставити на відстані 1 м і менше від полікарбонату або плівки, доведеться змонтувати відбиваючий екран з дахового заліза (просто загнути кілька граней навколо печі) на відстані 30-50 см від печі. Це обмежить інфрачервоне випромінювання. Або ж викласти екран зі звичайної червоної цегли, півколом, без розчину.
Як паливо йде будь-яка деревина, від пилу до цурок діаметром до 15 см. Кам’яне вугілля та папір для принтерів не горить - утворюється багато попелу, і він заважає горінню. Оптимальний варіант - суміш великої та дрібної фракцій (коли порожнечі між полінами і цурками заповнені тирсою та стружками).Завантажують паливо не вище димохідної труби. Поверх укладають розпалювання - тріску та стружки - у центрі. Можна хлюпнути й відпрацьоване масло - воно прискорює і спрощує процес розпалювання. Коли вогонь розгориться, установлюють поршень із кришкою та регулюють силу горіння заслінкою на трубі, що подає. Заслінка дуже проста - цегла. Коли вона повністю закриває притік повітря, горіння слабшає. При інтенсивному горінні піч працює в піролізному режимі, при мінімальному (тліючому) піролізу немає. У міру згоряння палива поршень опускається вниз і тим самим подає повітря безпосередньо до вогнища горіння. При цьому збільшується верхня камера допалювання і разом з нею - площа нагрівання печі.
Чистити піч можна один раз на три-чотири топлення. Для цього використовують дверцята, вирізані внизу паливного бака. Якщо палити довгі дрова, вони можуть «встати» вертикально, поршень зависне і горіння погіршиться. У цьому випадку поршень доведеться час від часу «ворушити» або збільшувати вагу. Чистити димар потрібно регулярно, особливо якщо спалюєте сирі дрова. Зовнішню поверхню бочки можна покрити жароміцною фарбою.
На знімку: найпростіший варіант печі для опалення дровами.