Сільськогосподарський рік, що минув, мало де вселяє оптимізм - аграрії масово нарікали на низьку врожайність зернових, катастрофічний стан кукурудзи, яка через спеку не ввійшла в стадію запилення, а відтак, не сформувала качан…
Ситуація на Хмельниччині, і, зокрема в Полонському районі, приємно здивувала. Тут зібрали по сто і більше центнерів з гектара «королеви полів»! А місцеві елеватори в сезон навіть відмовлялися її приймати через надмірну завантаженість.
Як минулий аграрний рік виглядає в цифрах і яка картина в районі загалом, ми попросили розповісти начальника Полонського районного управління агропромислового розвитку Юрія Світака.

- Гнівити Бога не будемо – у нас все добре, - констатував Юрій Євгенович. - Середня врожайність зернових складає п'ятдесять сім і більше центнерів з гектара. Це відсотків на 10-20 більше, ніж було роком раніше.
Непогано зарекомендувала себе й соя, яку все частіше почали сіяти в господарствах району. Причому навіть досягнуто динаміку росту – врожайність на 1,7 ц/га вища, ніж була в 2011 році.
Найкращі результати – 42,74 ц/га мають ТОВ «АТК», ФГ «Лебідь» - 39,1 та СТОВ агрофірма «Маяк» - 28,8 ц/га.
Не можу не відзначити той приємний факт, що за рахунок введення новітніх технологій, нових перспективних сортів в п’яти господарствах району отримали урожайність зернових (без кукурудзи) від 40 до 60 центнерів з гектара. Зернові, розміщені на площі 346 гектарів в ТОВ «Лотівка Еліт» дали на круг по 59,2 центнерів з гектара, у фермерському господарстві «Лебідь» із кожного з 375 гектарів намолотили по 53,9 центнерів збіжжя!
У п’ятірку рекордсменів ввійшли, окрім названих, ТОВ «Полонне Агро», СТОВ агрофірма «Маяк», СВК «Лабунський».
І в цих високих врожаях, звісно, злагоджена праця трудових колективів, організована досвідченими керівниками, які виростили й націлили на результат безпосередньо тих, хто працює в полі.
Не можу не сказати слова вдячності й поваги на адресу професіоналів своєї справи Сергія Маковія, Віктора Гусенка, Петра Герасимчука з агрофірми «Маяк», які на комбайнах «Лексіон» намолотили по дві й більше тисяч тонн зерна!
Є підстави сподіватися, що не підведуть й озимі, під врожай 2013 року їх вже посіяно на площі більше 8500 гектарів. Понад 90 відсотків сходів знаходяться в доброму стані.
- Юрію Євгеновичу, Полонський район, здається, посідає третє місце в області з розвитку тваринництва. Як за складних умов вдалося зберегти поголів’я й які, на ваш погляд, перспективи розвитку цієї важливої для держави галузі?
- На жаль, лише у чотирьох господарствах не вирізали худобу, як це зробили свого часу інші. Станом на 2012 рік у районі утримувалось близько 7000 голів ВРХ, у тому числі 2600 корів та 6000 свиней.
СВК «Лабунський» - єдине господарство в районі, де збільшили поголів’я до 2,6 тисяч голів. У той же час прикро констатувати, що в районі відчутно зменшили обсяги виробництва м’яса практично всі агроформування. Лише СВК «Зоря» демонструє підйом на фоні загального занепаду – тут на двадцять три тонни збільшили обсяги виробництва м’яса.
Причому зробили це за рахунок підвищення продуктивності – середньодобові прирости ВРХ зросли порівняно з 2011 роком на 30 відсотків, тоді як по району в цілому лише на 8.
Наші господарства стабільно збільшують і обсяги виробництва молока, а відтак, і продуктивність молочного гурту. Зокрема, СВК «Лабунський» отримало найвищий надій на корову – 4048 кілограмів, або 132 відсотки від середнього по району. Щодо перспектив тваринницької галузі скажу - їх бачу і досить реально. У третьому кварталі 2012 року, наприклад, основний гурт поповнився продуктивними нетелями.
Для покращення стану справ у галузі свинарства відібрані ремонтні свинки під опорос 2013 року, завезені племінні кнури.
Неабияким доважком, що компенсує затрати на утримання худоби, є власна сировинна база в більшості господарств, так звані зернові відходи, що й допомагають створити замкнутий цикл.
Хочу наголосити, що високі результати нашого району – це не манна небесна, а результат співпраці сильної команди професіоналів з досвідом. Я поважаю і ціную кожного з них.

Лариса НЕСІНА. Хмельницька область.

У трудовій біографії Юрія Світака вистачає найнесподіваніших віражів: закінчивши арарний ліцей, працював трактористом, потім доріс до помічника комбайнера. Складні дев'яності змусили шукати щастя-долі навіть в сусідній Польщі.
Та Юрій Євгенович ні краплі не жалкує і не цурається цієї сторінки в своїй біографії. Навпаки, саме чужина допогла йому зрозуміти, що немає краю серцю милішого, ніж Україна. Перед призначенням на посаду начальника районного управління агропромислового розвитку, працював заступником.
- Енергійний, життєрадісний, завжди володіє ситуацією, - так кажуть про Юрія Світака всі, хто його знає.