ТВАРИННИЦТВО

Цілорічно без вихідних триває також робота на тваринницькому комплексі, де раніше було реконструйовано два корпуси з новітнім доїльним залом, охолоджувачем, лабораторією. Застосування прогресивних технологій утримання, годівлі тварин дозволяє нарощувати виробництво – тут 1656 голів ВРХ, у т. ч. 660 – дійного гурту. За 8 місяців надоєно 3809 тонн молока, отримано 489 голів приплоду, 127 тонн приросту ваги. Високоякісне молоко із агрофірми ім. Горького йде на виробництво дитячого харчування, вершкового масла та твердого сиру, які виробляються на павлоградському  заводі «Молочний дім», Магдалинівському маслозаводі, канівському підприємстві «Клуб сиру». Напевно ж, таких виробників продукції тваринництва слід підтримувати на державному рівні, аби у кожній українській родині і діти, і дорослі могли б вдосталь споживати перевірену роками продукцію відомої на всю Україну агрофірми ім. Горького. А поки що доводиться лише оперувати цифрами – на сьогодні реалізаційна ціна молока становить близько 13 гривень з урахуванням ПДВ. Аби отримати середньодобовий надій 25-26 літрів від корови в агрофірмі додатково закуповують шроти, інші компоненти, які допомагають отримувати максимальну продуктивність і відповідно підвищують собівартість продукції. Натомість у магазинах вартість пакета молока, об’ємом 900 грамів, сягає 25-30 гривень із жирністю 2,5 відсотка… 

«Будь-який напрямок господарювання має приносити прибутки, – переконаний директор Микола Бочкар. – Навіть тваринництво, в яке ми вклали багато грошей і проводимо його подальшу модернізацію. Так  на місці старої колгоспної ферми згодом плануємо звести третій сучасний корпус. А це значні інвестиції, які йдуть головним чином за рахунок рослинницької галузі. Їх треба буде повертати шляхом нарощування виробництва продукції тваринництва. Але співвідношення цін на молоко і енергоносії, ветпрепарати, кормові добавки, не відповідають нашим затратам, які лягають на собівартість продукції. Відтак, ми в очікуванні дієвих кроків відродженого Міністерства агрополітики щодо захисту таких виробників, як ми. Хочеться в це дуже вірити».

 Тривалий час в агрофірмі ім. Горького займалися вирощуванням картоплі, хоча миколаївські ґрунти досить важкі для її виробництва. У 2014 році було перекрито  налагоджений ринок збуту до Донецької області та Криму, які були основними споживачами цієї продукції. Тому доводилося реалізовувати картоплю невеликими партіями або ж здавати, як у минулому році, за безцінь на Чернігівський крохмальний завод. Цьогорік на площі 102 гектари посадили сорти голландської селекції Пікассо, Рудольф, Сіфру, Гранаду. Завдяки дощам дещо зекономили на зрошенні – один полив обійшовся в 258 тис. грн. при ціні 5,60 грн. за кубометр води. Доводиться також цілорічно охороняти дощувалки у полі –  тільки на зарплату сторожам за рік витрачається понад 500 тис. грн. 

«Ці проблеми та відсутність підприємств з переробки картоплі у Дніпропетровській області змусили нас з наступного року зменшити обсяги площ для вирощування картоплі, хоча у нас для цього є все – і сховища, і спеціальна техніка, і досвід», – повідомив директор Микола Бочкар. 

НАСІННИЦТВО

В агрофірмі імені Горького вимогливо  ставляться до всіх етапів виробництва насіння, починаючи від підготовки ґрунту і вирощування. Остаточна доробка насіння відбувається на  власному насіннєвому заводі, де після очищення та калібрування, якісна продукція завантажується у біг-беги і відправляється споживачам. Агрофірма імені Горького співпрацює із Селекційно-генетичним інститутом – Національним центром насіннєзнавства та сортовивчення, Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України, Донецькою державною сільськогосподарською дослідною станцією НААН, насіннєвим ФГ «Бор». 

 «Тривалий час ми вирощуємо пшениці одеської та київської селекції, – розповідає головний агроном Андрій Тупіка. – У кожного сорту – свої переваги. Раніше ми сіяли краснодарські сорти. Вони – низькорослі, але маєють свої недоліки: при пізніх строках сівби по соняшнику – погане кущення восени. Цьогорік насіннєва пшениця займала площу 380 гектарів. Отримали якісний матеріал, хоча внаслідок надмірної вологи деякі сорти не пройшли лабораторні випробування. Зважаючи на це, у нас вже розроблені технологічні карти з урахуванням різних погодних умов. Ми дбаємо, аби наші партнери виростили з нашого насіння гарний врожай і отримали з цього зиск у вигляді прибутку та наступного року знову приїхали до нас за насінням».

ТУРБОТА ПРО ЛЮДЕЙ

«Вшановувати хліборобів по закінченні жнив – добра традиція, якої в агрофірмі ім. Горького свято дотримуються. За непростих погодних умов на початку серпня наші хлібороби завершили збирання ранніх зернових. З площі 1582 га отримали середню урожайність 49,4 ц/га, в тому числі пшениці – 58,2 ц/га, гороху – 30 ц/га, ярового ячменю – 41 ц/га, озимого ріпаку – 31,4 ц/га, – продовжує розповідь директор агрофірми ім. Горького Микола Бочкар. – Важливо пам’ятати, що турбота про хліб насущний рівнозначна турботі про країну. Важливо  також вшановувати людей праці. На підбитті підсумків жнив ми не лише відзначили кращих виробничників – комбайнерів, механізаторів, водіїв, - а й підготували концерт силами учасників художньої самодіяльності Миколаївського будинку культури». Це дає поштовх для людей працювати з повною віддачею. Так, кілька років тому в агрофірмі ім. Горького отримали по 860 ц/га цукрових буряків. Тоді Миколу Васильовича запитували: «Це у вас на зрошенні?» А він відповідав, що і без зрошення можна мати високі врожаї, якщо правильно підходити до обробітку ґрунту, використовуючи кращі попередники і застосовуючи новітні технології.  А все це людські руки, людська праця. Завдяки їй сьогодні на полях господарства на площі 1005 га уже зеленіє озима пшениця, на площі 268 га посміхається до сонця озимий ріпак. 213 працівників багатогалузевої агрофірми ім. Горького наполегливо працюють на рідній землі для себе і для продовольчої безпеки держави.

«Хоча при розпаюванні було допущено найбільшу помилку – це виділення землі в натурі, – ділиться своїми думками директор. – Було б правильно: якщо людина надумала забрати свій пай – будь ласка, ось поле, там отримуй землю і працюй. І тоді б не виникало ситуації, коли з 1070 гектарів зрошуваних площ у нас залишилося лише 400. І така тенденція, на жаль, триває».

В агрофірмі ім. Горького вважають, що все це можна вирішити на державному рівні, прийнявши відповідні закони, які б підтримували національного виробника.

На знімку: головний агроном Андрій Тупіка та агронои Валерій Дуб оглядають качани кукурудзи

Врожайність качанистої цього року - 70 ц/га.