Колись у пріснопам‘ятному Союзі люди часто стояли в чергах. Величезних, яким ні кінця, ні краю. Кожен малював собі на руці номер, щоб бути певним свого місця під сонцем на шляху до чогось омріяного - мила, паперу, краму… Здавалося б, в умовах ринкової економіки черги залишаться надбанням «соціалізму з людським обличчям».

«ДОПОМОЖІТЬ!!!» - цим зойком до редакції «Сільських новин» починався лист О.Бондаря з Підгородного. Йдеться в ньому про новітню «барикаду», яка виростає на шляху кожного українця, який надумає приватизувати чи щось інше зробити із земельною ділянкою в Дніпропетровському районі. «Будь ласка, вплиньте, допоможіть навести лад у роботі відділу Держкомзему в Дніпропетровському районі, сел. Ювілейне, вул. Радгоспна, 42. Черги неймовірні, повна вакханалія, - сумувала невесела «конкретика». - Приватизувати землю, отримати кадастровий номер, взяти довідку - ці процедури тривають роками. Кому і куди скаржитися? В інших районах області відділи Держкомзему працюють з людьми нормально. Тільки в Дніпропетровському районі знущаються над людьми. Це жахливо, що там робиться».
Наведені в листі факти підтвердилися. Редакція направила звернення до головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області з проханням «розрулити» надзвичайну ситуацію. Як повідомив заступник начальника В. Безкровний, «відділ Держкомзему у Дніпропетровському районі вживає заходів, що направлені на усунення черг та здійснення якнайшвидшого прийому громадян». Щоб мати уяву про суть вказаних заходів і те, як сприяють вони зменшенню черг, «Сільські новини» вирішили пересвідчитись у всьому на власні очі.
По обіді у День Свободи, двадцять другого листопада, черга громадян до відділу Держкомзему на Радгоспній, 42 ще майже повністю займала сходи з третього поверху до четвертого, на якому і знаходиться відділ. Дивний, до речі, вибір місця розташування такої масово відвідуваної державної організації. Людям похилого віку нелегко навіть просто піднятися по сходах, а не те що днями стояти на них, як це відбувається зараз. На дверях відділу – працівник міліції, який стримує співгромадян і впускає їх по одному. Втомлені тривалим стоянням люди (тут якби й був стілець, то його ніяк поставити – круто) розповідають про власні поневіряння.
- Я вже й ночувала тут, під будинком на вулиці, - обурюється пенсіонерка Світлана Горяна із селища Кіровське, - щоб здати документи… Вранці черга була з другого поверху до четвертого. Вже рік і два місяці, як приватизую земельну ділянку. Висновки в різних інстанціях дають зазвичай за кілька тижнів, а в «екології» - три місяці, ще й документи десь загубили… Дуже дорогі скрізь послуги, в тій же «екології» (обласному управління екології і охорони навколишнього середовища – прим. авт.) – від чотирьохсот до тисячі трьохсот гривень! За що? За півпапірця надрукованого тексту! Я вже мовчу про витрати на проїзд. Щоб потрапити сюди на Радгоспну, треба їхати трьома маршрутками з Кіровського. Отак стоїш цілий день і не знаєш, чи й достоїшся… (На жаль, Світлана Дмитрівна разом з двома десятками колег по черзі не змогла потрапити того дня на прийом – за чверть до сімнадцятої він припинився).
- На руці пишемо номер і з ним стоїмо, - лунає тривожний голос з черги вище на сходах. – Недоступна інформація – що потрібно, які документи? Можна було б надрукувати прізвища людей, чиї акти готові, щоб марно не стовбичити. Скажіть, якщо ми не можемо організувати видачу звичайних актів, то хіба ми можемо провести нормальну пенсійну реформу чи якусь іншу?
- Тут кожна послуга платна. Невже державі не потрібні наші гроші? – дивується пенсіонер в черзі на три сходинки вище.
- Вранці приїхала о пів на сьому і була аж вісімдесят четвертою, - повідомила Тетяна Щедріна з Любимівки. – Треба переробити документи на землю після смерті чоловіка. Зайшла до кабінету в три години. Не працюю, а якби працювала, то зовсім би не потрапила сюди…
- А список на завтра не пишуть? – це голос із низу черги. Його власник вже не вірить, що можна встигнути на прийом. Сімдесятирічна пенсіонерка з Дніпропетровська Любов Корнієнко не витримує перевантаження:
- Ну хіба в моєму віці можна стояти в отаких чергах? Зранку ще трималася, а це з серцем щось… Зайшла до аптеки, посиділа, напилася пігулок. Буває, чергу добре регулює дівчина – кому, що і як з паперами. А це її щось не видно. Сьогодні вже не можу стояти, йду додому. Не йду, а лізу…
У кожного в черзі – своє питання до відділу Держкомзему, свій стан здоров‘я. А спільною є та обставина, що за омріяні двері можна потрапити лише годин за шість-вісім стояння. За вхідними дверима відділу – невеличкий коридорчик і кілька кабінетів, у кожному з них - по два-три відвідувачі. Працівники приймають документи, надають консультації, видають довідки і т.п. Надзвичайну ситуацію перед дверима відділу Держкомзему в Дніпропетровському районі його начальник Олексій Гребенюк пояснює так:
- У нас дванадцять співробітників, з них три офіційних реєстратори. Приймаємо людей у вівторок, середу і четвер з дев‘ятої ранку до п‘ятої вечора, в інші два дні працюємо з документами. Їхній прийом останнім часом ускладнився, необхідне подання у паперовому вигляді і на обмінних файлах. Друга причина росту черг - нам передані і функції Центру земельного кадастру. А третя та, що в Дніпропетровському районі, окрім селян, є 367 садових товариств, у яких міські жителі теж приватизують земельні ділянки. До речі, не всі організації якісно виконують роботи з виготовлення технічної документації, є навіть фальшиві держакти, завірені несправжніми нотаріусами. Все треба ретельно перевірити. Робиться єдина державна автоматизована система обліку земельних ділянок. Найкраще виготовляють документацію у Дніпропетровському інституті землеустрою і Центрі АЗК, ціни в них помірні. Для зменшення черг з 28 листопада ми відкриваємо додатковий кабінет реєстьратора на першому поверсі, де раніше розміщувався банк.. Будемо розмежовувати чергу на прийом і видачу документів. Сьогодні, до речі, прийняли майже 250 чоловік, ще двомстам надали усну інформацію. Замовили щити з інформацією про приватизацію, запрошуємо людей до співпраці на договірній основі. З іншого боку, зарплати тут невисокі, хороших спеціалістів знайти нелегко. У грудні, сподіваюся, ці заходи дозволять зменшити існуючі черги.
Цього ж самісінького вимагають і тисячі жителів Дніпропетровського району та десятки тисяч жителів Підгородного, Дніпропетровська тощо. Доводиться констатувати, що звичайна приватизація землі, гарантована Конституцією України кожному її громадянину, поступово «завдяки» постановам уряду лише ускладнюється і дорожчає. А мало б бути навпаки… Тому громадяни вимушені на кожну навіть малесеньку земельну ділянку виготовляти купу документів. І ціна різноманітних послуг фірм та державних організацій і справді сягає сотень і вже переважає за тисячу гривень! А ще за усім цим процесом – витрачені тижні й навіть місяці…
Земля для українців споконвіку є основним національним багатством, те ж проголошує і ст. 14 Конституції. Тому природному бажанню людей приватизувати присадибну чи дачну ділянку має бути надана «зелена вулиця». Тим паче в державних установах, якою є відділ Держкомзему в Дніпропетровському районі.
Що ще, окрім зазначеного, можна для цього зробити? Насамперед урядовцям подивитись «зрілим оком» на увесь процес приватизації землі і максимально спростити його. Наприклад, при зміні власника ділянки не обов‘язково виготовляти той самісінький пакет документів, робити ті самі висновки і т.п. У конкретному випадку відділ Держкомзему в Дніпропетровському районі необхідно увесь розташувати на першому поверсі. І, беручи до уваги значне число відвідувачів, суттєво збільшити кількість працівників, у тому числі й на підставі договірних стосунків. Тимчасово надати кадрову підтримку відділу може і головне управління Держкомзему в Дніпропетровській області за рахунок власних чи спеціалістів інших відділів. Словом, коли трапляється надзвичайна ситуація, як це відбувається вже кілька місяців на Радгоспній, 42, необхідно задіяти усі можливі кваліфіковані резерви, в тому числі студентські та пенсіонерські. У вільній країні черги, до того ж на крутих східцях між землею і небом, повинні залишитися надбанням історії.

Григорій ДАВИДЕНКО. Дніпропетровська область.