Поточний № 28 (1266)

17.07.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

З Орелі виходять… сухими?


04.10.2012

Осінні дощі дещо підживили степову перлину України. Та все ж вона продовжує перебувати на критичній своїй межі, сповільнивши до невпізнання плин води і ховаючи течію за прибережними очеретами. Чимало природолюбів сприймають її проблеми як власні. Щойно «Сільські новини» отримали відповідь Дніпровського басейнового управління водних ресурсів (м. Вишгород Київської області) на ідею депутата Царичанської райради Віктора Ткача щодо нехворощанської ситуації:

- На запит газети, висловлений у статті «Оріль: альтернатива прочистці» від 23 серпня ц. р. повідомляємо, - пише заступник начальника управління Іван Дремлюга, - що пропозиція встановити греблю на Орелі біля сіл Заорілля та Червоної Орільки Царичанського району Дніпропетровської області потребує детального вивчення і залучення науково-дослідних інститутів. Шостого вересня у Нехворощі Полтавської області відбулася розширена нарада за участю представників влади та управлінь облводресурсів Полтавської і Дніпропетровської областей, Управління каналу «Дніпро-Донбас», ДПРВІ «Дніпродіпроводгосп», ПАТ «Дніпроводбуд». За результатами обговорення проблем ухвалене протокольне рішення.
Проте нічого нового повноважне зібрання не придумало. За словами учасника наради Віктора Ткача, зупинилися на тому, щоб вирву у дренажному каналі засипати, а води Орелі направити далі, в труби поблизу Михайлівки Царичанського району. І продовжувати прочистку русла в напрямку Шедієвого згідно з давнім проектом «Покращення гідрологічного режиму р. Оріль на межі Полтавської та Дніпропетровської областей».
- Краще б вони не ухвалювали нічого, - із сердечним жалем зізнався Віктор Миколайович. - Це ж уже було, нащо наступати на ті ж самісінькі граблі? У природі запас води тримається за рахунок боліт, а ми сподіваємося, що проритий по них рівчак чимось їм допоможе… Уже ж поглиблювали і Грякову, і Заплавку - що маємо? Те ж буде і біля Шедієвого! Якщо не одумаємося і не зупинимо безглузде риття, то Оріль з Лиманом залишаться лише на полотні Шевченка «На Орелі». Не варто і гатити вирву у каналі, адже труби в його кінці майже повністю вирізані «металістами». Весною вода може розмити ґрунт біля тих оцупків і рівень річки стане іще нижчим.
Чомусь не чують наші спеціалісти цих застережень. І не вчаться не лише на чужих помилках, а і на численних, ніде правди діти, власних… Вочевидь, повернути природну ситуацію у цій благословенній місцині до стану, в якому вона була ще п’ять десятків років тому, на жаль, не вдасться… Тож, можливо, зараз краще не поспішати і сім разів подумати, перед тим як діяти, як кажуть, в дусі старих традицій?
Між тим, спершу, поза всіляким сумнівом, годилося б покращення гідрологічного режиму Орелі почати з ліквідації численних штучних дамб на її притоках, що фахово аргументував у попередньому номері газети начальник відділу водних ресурсів Царичанського міжрайводгоспу Олександр Кіріченко. Дамби, у що нелегко і повірити, є на руслі й самої річки! Ось що розповів «Сільським новинам» ветеран МВС України Микола Мурчич з Чернеччини Магдалинівського району:
- З початку літа вода в Орелі почало катастрофічно падати, відповідно і в колодязях її не стало - в Гупалівці, Чернеччині, Котівці, Бузівці тощо. Як з’ясувалося, причина проста - біля Йосипівки Магдалинівського району річище перегачене уламками бетонних плит, цегли, буту і т. п. Будівельне сміття спочатку висипали на березі Орелі, а потім бульдозером згортали у воду. Так поступово утворився перепад рівнів води десь два з половиною метри. У Займанському лимані зібралося багато води. Це ще Харківська область, не прості люди це зробили. Тобто харків’яни пересипали річку на нашій землі, звичайні люди цього б не втіяли, адже були задіяні значні ресурси. Ось так - у Дніпропетровщині, як і скрізь в Україні, діє державна програма розвитку тваринництва, а людям через чиюсь загребущість і худобу ніде напоїти! Ми зібрали 53 підписи людей з Чернеччини і Гупалівки, обох сільських голів під клопотанням до Дніпропетровської облдержадміністрації про припинення екологічного злочину, яке зареєстрували 28 серпня. Голова облдержадміністрації пообіцяв прийняти нас 15 жовтня. Це свавілля може призвести до вкрай тяжких наслідків. А щоб ліквідувати штучну дамбу, потрібен екскаватор-драглайн з довгою стрілою.
Давні розмови про пана, який завернув Оріль до своїх мисливських угідь, таки підтвердилися. На місці загати біля Йосипівки побували деякі сільські голови прилеглих до Орелі сіл Магдалинівського та Царичанського районів та представники районної влади Магдалинівщини. Назвати прізвища підозрюваних у скоєному вони відмовилися, адже за руку тих ніхто не схопив. Не маємо права на це і ми. А народні біди, викинуті кошти на чистку колодязів, знищена риба - то для них ніщо… Знову ж таки на очищення Орелі від дамби під Йосипівкою теж потрібні кошти, і немалі. А державні видно куди йдуть - на старі проекти, тобто у воду… То, може, пора вже хоча б відновлювальні роботи проводити за рахунок винних у свавіллі проти природи?
Чи вдасться цього разу притягнути їх до відповідальності, невідомо, бо це «птиця високого польоту», як сказали знаючі люди. Мабуть, і всі відомі «негаразди» в Україні досі трапляються через тих «недоторканних птиць». Про Конституцію держави, або Основний її закон, чомусь в таких випадках і не говорять…

Григорій ДАВИДЕНКО. Дніпропетровська область.
На знімку: рукотворна дамба на Орелі біля Йосипівки Магдалинівського району.
Фото Ігоря Шаровського.