- Вони допомагають людям у зовсім, здавалося б, безнадійних ситуаціях, - так відгукнувся про відомих сумських травознавців Любов і Володимира Саліїв обласний проктолог, завідувач хірургічного відділення Сумської обласної лікарні Олег Литовченко. – Я особисто вже років 10 поспіль відправляю до них найбезнадійніших хворих. Наприклад, у Любові є мазь “Ульцерин”, від якої гояться такі трофічні виразки й рани, яким допомогло б тільки пересадження шкіри. Їхні трави підняли на ноги багатьох.

- Вони допомагають людям у зовсім, здавалося б, безнадійних ситуаціях, - так відгукнувся про відомих сумських травознавців Любов і Володимира Саліїв обласний проктолог, завідувач хірургічного відділення Сумської обласної лікарні Олег Литовченко. – Я особисто вже років 10 поспіль відправляю до них найбезнадійніших хворих. Наприклад, у Любові є мазь “Ульцерин”, від якої гояться такі трофічні виразки й рани, яким допомогло б тільки пересадження шкіри. Їхні трави підняли на ноги багатьох.
НЕЧАСТО почуєш таке визнання праці фітотерапевтів від медиків. Але в родині Саліїв дружина, Любов Володимирівна, сама дипломований медик. Чоловік – журналіст. Так вийшло, що для цієї дивовижної пари саме трави стали сенсом життя. Подружжя вважає, що добрі думки, натуральна їжа й потрібні трави здатні повернути здоров‘я й радість будь-якій людині. Володимир і Любов Салії допомагають тим, на кому офіційна медицина поставила хрест. Однією із численних історій чудесної допомоги поділилася 25-річна сумчанка Ганна Охріменко. Щаслива мама двох чудових малят, які з‘явилися на світ всупереч прогнозам лікарів.

“Після огляду гінеколог сказала: “Ви вагітні. Але з вашим діагнозом цього не може бути”

- Володимир Олександрович і його дружина Любов Володимирівна для мене справжні герої. Вони були єдиними людьми, які вірили, що в мене обов‘язково будуть діти. У тому, що я народила двох чудових синів, заслуга цих людей та їхніх чарівних трав. Адже вже у 18 років лікарі мені сказали: ”На 90 відсотків ви безплідні. З такими проблемами, як у вас, жінки не народжують”, - згадує сумчанка Ганна Охріменко.
Лікарі міняли методи й ліки, мені часто доводилося лежати в стаціонарах. Одного разу я знову потрапила в лікарню із сильною кровотечею. Тоді мені поставили діагноз дисфункція, полікістоз яєчників. Виписали з напутніми словами:”На 90 % ви безплідні. Якщо завагітнієте, це буде дивом. Я була в такому розпачі, що мій стан помітили колеги по роботі. І тоді мені й дали номер телефона Володимира Олександровича. Я зібрала всі аналізи, результати обстежень і пішла до нього. Він мене якось відразу заспокоїв і вселив надію. Сказав: “Не переживай, усе буде добре. Обов‘язково завагітнієш. А після вагітності і зовсім забудеш про всі свої проблеми в гінекології”.
Ми почали лікування з очисного й естрогенного зборів. Коли одного разу у мене була “затримка”, я подумала, що це черговий “збій”. Але все-таки вирішила сходити до лікаря й перевіритися. Після огляду гінеколог сказала:”Ви вагітні. Але з вашим діагнозом цього не може бути. Це справжнє диво”.
Якби я не звернулася до трав, лікарі з їхніми таблетками ніколи б не “зняли” з мене діагнози. Я лежала в лікарнях і в Києві, і в Сумах. Але ніхто з медиків жодного разу не давав мені навіть надії на те, що я стану матір‘ю. Зараз нашим дітям три й півтора роки. Заради цих чудесних малят я залишила й роботу на телебаченні і столицю. Тільки поруч із ними й коханим чоловіком я оцінила, що таке щастя. І щодня за цю можливість я дякую Володимиру Олександровичу і його дружині. Вони займаються дуже корисною справою”.

“Збираємо трави в таких місцях, де не чути крику півнів”

Шлях до фітотерапії був для подружжя Саліїв довгим. Родом вони обоє з села Вовківці Роменського району Сумської області. Обоє закінчили одну школу і дуже хотіли вдвох одержати професію лікаря. Але після школи Володимир пішов працювати в районну газету. А коли прийшов час вступати в університет, журналісти й відговорили його від медичної кар‘єри. Він вступив до Київського державного університету на факультет журналістики. А от Любов від дитячої мрії не відмовилася і закінчила Івано-Франківський медичний інститут. Про трави вони чули із самого дитинства. “У селі, звідки ми родом, майже половина села займалася збором лікарських рослин, - продовжує Володимир Салій. – Уздовж річки Сула росте лепеха. Отож люди тоннами здавали її в заготівельні контори. Я ж не тільки збирав трави, але й завжди намагався довідатися про них що-небудь нове. Моя мати тоді завідувала сільською бібліотекою. Я багато часу проводив у неї на роботі. І все намагався із книжок дізнатися щось цікаве про лікарські рослини”.
Потім доля розпорядилася так, що, працюючи в сумській газеті, Володимир став писати про нетрадиційну медицину, лікування травами. І саме в той період у його житті трапилася доленосна зустріч з дідом Василем з Недригайлова, або, як його ще називали в народі, Василем-бур‘яном. Спочатку журналіст допомагав народному цілителеві редагувати його книгу, писати статті в газети. А потім, непомітно для себе, захопився травами. Разом з дідом Василем їздили країною, збирали цілюще зілля, лікували людей. Дружина Любов у цей час уже працювала лікарем-отоларингологом. До захоплення чоловіка травами ставилася не те, щоб із глузуванням, але з відомою часткою скептицизму дипломованого медика.
“Потім почалася перебудова, - розповідає Любов Володимирівна. – І я поїхала в Київ на курси фітотерапії. Так якось все саме собою й склалося. Удень я приймала пацієнтів як лор-лікар, а вечорами ми з Володею вели прийом у кабінеті медичного центру й лікували своїх пацієнтів травами”.
Лікарські рослини Салії збирають самі. Знають в області всі місця, де можна знайти плантації диво-трав. Із провесни до пізньої осені кожні вихідні Любов і Володимир виїжджають у місця, “де не чути крику півнів”. Саме на таких, віддалених від людей і сіл, доріг і машин полях і лугах шукають свої диво-трави сумські фітотерапевти. Сьогодні у своїй практиці вони використовують близько сотні лікарських рослин. Готують лікувально-профілактичні збори, настойки, роблять мазі. Про унікальну мазь “Ульцерин” чутки ідуть не тільки серед пацієнтів, але й серед професійних медиків.

“За мою багаторічну практику хірурга я пам‘ятаю чимало людей, яким мазь “Ульцерин” допомогла у зовсім безнадійних випадках”

- Я вже давно співпрацюю з фітотерапевтом Любов‘ю Салій, близько десяти років, - говорить обласний проктолог, завідувач хірургічного відділення Сумської обласної лікарні Олег Литовченко. – Особливо ціную її мазь “Ульцерин”. Це справжня диво-мазь.З її допомогою затягуються навіть рани, що погано гояться. За мою багаторічну практику хірурга я пам‘ятаю чимало людей, яким ця мазь допомогла в зовсім безнадійних випадках. Пам‘ятаю, одного разу у нас у відділенні довго лежав молодий чоловік. У нього була дуже велика флегмона – гнійне запалення на стегнах і сідницях. Виразки не гоїлися роками. Йому зробили три операції, але ефекту не було. І тоді ми його направили в центр траволікування “Дивосил”. Любов дала йому мазь “Ульцерин”, і через кілька тижнів рани почали затягуватися.
- Цю мазь я розробила для жінки, яка прийшла до мене з незагойною раною стопи, - продовжує Любов Салій. – Вона складається тільки з витяжок рослин і продуктів бджільництва. Добре допомагає при трофічних виразках, при ранах, що довго гояться, особливо в пацієнтів із цукровим діабетом. Нещодавно до мене звернулися родичі молодого хлопця. Він потрапив в аварію, був перелом стегнової кістки. Кістка зрослась, а рана довго не гоїлася. Лікарі вже хотіли робити пересадку. На щастя, його батьки почули про “Ульцерин”. І через кілька тижнів рана затяглася без операції.
У нас лікуються цілими селами. Спочатку виліковуються самі, а потім починають лікувати відварами родичів, кумів, друзів. Фітотерапія лікує все, тільки не робить операцій”.
- У нас особлива лісостепова зона, є й болота, і ліси, і луги, і степи, - додає Володимир. – На Сумщині ростуть сотні лікарських рослин, серед яких є унікальні. Взяти хоча б астрагал шерстистоквітковий, по-народному переліт-зілля, занесений у Червону книгу України. Ще з давніх часів його використовували на Тибеті. Він допомагає при серцевих і судинних захворюваннях, при серйозних проблемах із нирками. Особливістю астрагалу є й те, що він акумулює в собі селен – антиоксидант, наділений протипухлинними властивостями.
Запорукою здоров‘я людини, за твердженням Володимира й Любові Саліїв, є духовна чистота. Якщо людина віруюча, вона повинна звертатися до Бога, ходити в церкву.
А чоловіки нехай не забувають про калган, - посміхається Володимир Олександрович. – Он запорожці випивали калганівку, і ніхто не міг їх перемогти!

Галина КОЖЕДУБОВА, для “Сільських новин”, м.Суми