Свого часу наше село було дуже красиве. Колись тут був заможний колгосп. До його складу входило шість сіл, з яких залишилося лише два. Були люди, була всім робота. А зараз все змінилося. Ферми зруйновані. Молодь залишає рідні місця, старші люди відходять. До написання листа мене побудили опубліковані у «Сільських новинах» статті «Наші корівки підуть під ніж?» та «Кабмін планує надавати 1-2 тис. грн. дотацій на 1 корову індивідуальним власникам».

Тваринництво знаю з власного досвіду. Виросла на фермі, після закінчення школи пішла працювати в колгосп дояркою. Вступила до сільськогосподарського інституту на заочне відділення зоотехнічного факультету. Успішно закінчила і пропрацювала у своєму господарстві 28 років. З посади головного зоотехніка вийшла і на пенсію. Маю загального стажу 35 років і пенсію 850 грн. (з них 50 грн. як «дитина війни»). Прикро, але вийшло так, що працювали всі по-різному, а пенсію отримали однакову.