Поточний № 40 (1227)

20.10.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Завдання селекціонера - створити збалансовану біологічну модель


16.11.2015

Ресурсів, які вкладають у виробництво свого насіння світові гіганти, ніхто з вітчизняних селекційних структур в такій кількості не має. Але засновник і керівник Компанії «Маїс» Віктор Борисов і його команда в цих умовах не лише виживають, а й досягають успіхів.

Ресурсів, які вкладають у виробництво свого насіння світові гіганти, ніхто з вітчизняних селекційних структур в такій кількості не має. Але засновник і керівник Компанії «Маїс» Віктор Борисов і його команда в цих умовах не лише виживають, а й досягають успіхів.

На запитання «Як вдається виживати в середовищі сильних іменитих конкурентів?» бізнесмен, селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук Віктор Борисов відповідає:

- Спасибі конкурентам за те, що вони завжди поруч. Разом із серйозними проблемами і ризиками для нашого бізнесу їх присутність приносить чимало позитивного: сусідство сильних стимулює, змушує швидше приймати ефективні рішення...

Коли я вперше побував в офісі компанії «Піонер» в США, побачив їхню територію, корпуси, штат співробітників, там же, на місці, попросив свого американського друга Фреда Кларка, щоб він відвіз мене до найближчого магазину, де продається рибальський інвентар... Думаю, куплю вудочки, роздам всім «маїсівцям» і розпущу їх ... Це був психологічний шок, я довго не міг отямитися. Але коли повернувся до Дніпропетровська, знову поїхав в поле, зайшов в розплідник, оглянув наші гібриди та гібриди імпортні, які ми щорічно тестуємо за спільними договорами з відомими світовими брендами, і такої прірви, яка є між гібридами у виробничих умовах, не побачив. І зрозумів: треба продовжувати.

При відвідуванні дослідницького центру компанії «Сингента» теж був вражений побаченим: там цілі дослідницькі міста! Особливо вразило те, скільки ресурсів вкладається в розробку і створення протруйників насіння.

- Вікторе Миколайовичу, наскільки виснажлива робота вчених-селекціонерів?

- У нас працюють шість селекціонерів, як представляють три покоління. Ми добре знаємо, що селекціонери – особливі люди, їм дуже нелегко у житті. Вони все життя в очікуванні результату. На жаль, тенденція така, що незабаром їх можуть занести до «Червоної книги».

- Як впливає на роботу підприємства соціально-економічна ситуація в країні?

- Усі 23 роки своєї діяльності ми мали позитивну динаміку. І вперше за всю свою історію отримали серйозний збій, оскільки повністю втратили ринок Російської Федерації. Ще донедавна у центральному чорноземному регіоні РФ кукурудзу можна було вирощувати лише на силос. Процеси глобального потепління перетворили цей регіон у кукурудзяний пояс нашого північного сусіда. І в нас були цілком реальні шанси ефективно розвивати цей напрямок шляхом просування нашої продукції, достатньо адаптованої для російського ринку.

Одночасно у 2015 році вітчизняний ринок виробництва кукурудзи на зерно скоротився на 20 відсотків – з 4700 тис. га до 4200 тис. га. Залишився ринок Білорусі, але він досить складний, регульований. Його потреба у насінні кукурудзи – 20 тис. тонн, з них 15 тис. тонн – власного виробництва.

- Відомо, що високо інтенсивний гібрид дає високий урожай, коли дотримуються всі умови відповідної технології, якщо ж умови погіршуються, він дає урожай менший за звичайні гібриди...

- Ми знаходимося в умовах, коли змушені вести селекцію не стільки на максимальний потенціал врожаю, скільки на мінімальне зниження врожаю в жорстких умовах. Тобто створюємо гібриди, які при жорстких умовах дають максимальний урожай. У нашій зоні нестійкі гібриди просто не виживають. Йде природний відбір. А якщо гібрид потрапляє в більш комфортні умови, то результат, природно, буде ще кращим.

Враховуючи енергетичні проблеми, вартість енергоносіїв, другим показником після рівня врожайності, що характеризує кукурудзу, є кількість вологи в зерні при збиранні. Ведення селекції на максимальний урожай і низьку вологість - дуже складне завдання. Нелегко створити гібрид, який при високому врожаї мав би низьку вологість, швидко висихав. Якщо гібрид швидко висихає, в жорстких умовах він може не бути посухостійким і жаростійким. Якщо ж він жаростійкий або посухостійкий, то, як правило, повільніше висихає, довше утримує вологу у своїх клітинах. Завдання селекціонера - створити збалансовану біологічну модель. Тому цінуємо гібриди з максимальним урожаєм і мінімальною збиральною вологістю. Всі гібриди, які вносимо до Реєстру в останні роки, характеризуються саме оптимальним співвідношенням цих показників.

- А чи ведеться селекція на якість зерна, на підвищений вміст олії?

- Що стосується створення високоолійних гібридів, то така робота у нас не проводилася. Але у світі ведеться, і в результаті селекції вміст олії в кукурудзі збільшується в 2-3 рази. Ми намагаємося домовитися з власниками таких ліній кукурудзи, щоб отримати ліцензію для використання цих генів у своїй роботі. Ми також ведемо селекцію на підвищений вміст каротину та білку. У звичайному зерні кукурудзи недостатньо білка (10-12%). Іншим шляхом йдуть американці. При виготовленні комбікормів нестачу білка в кукурудзі вони компенсують соєю.

- Для наших північних регіонів також важлива холодостійкість гібридів. В умовах зміни клімату зростає роль стійкості до хвороб і шкідників...

- Тут треба розрізняти холодостійкість і реакцію на повернення холодів. Перше - це здатність зерна проростати при мінімальній температурі ґрунту, а друге - коли сходи вже є, але повертаються заморозки, до яких ці сходи стійкі. Стійкість тут розуміється як? Одні сходи в стресовому стані перебувають до трьох тижнів, а інші - через три дні вже вегетують. В Білорусі були випадки з нашим гібридом, коли вегетативна маса сходів двічі майже повністю знищувалась заморозками, але, оскільки залишалася незайманою точка росту, яка розташовувалася нижче поверхні ґрунту, буквально через три-чотири дні з’являлися нові сходи... Білоруси були дуже здивовані такою здатністю. Це особливо характерно для нашого гібрида Джекпот МС. Такі ж властивості має і Ушицький 167 СВ. Стійкість до захворювань і шкідників - також одне з важливих напрямків. Ворогів і хвороб у кукурудзи багато. При цьому чітко виражені регіональні особливості: у кожній зоні - свої хвороби і шкідники.

- Які гібриди є предметом гордості, візитівкою Вашої компанії?

- Якщо брати до уваги показник «урожай - збиральна вологість», то в середньоранній групі це і нові, і багатьом відомі ДМС 2409; ДМС 2911 та Сплав МС 290, переконливий також ДМС Гроно. У середньостиглій групі - Красилів 327 МВ; Візир, ДМС 3709. У нас дуже цікава серія нових гібридів. Той же ДМС Супер (середньоранній), реально він має ФАО 220. Найновіший, останньої реєстрації - ДМС 3111, ДМС 3411; ДМС 4011. Унікальний гібрид в плані висихання зерна - Турія, з ним ми пов’язуємо серйозні перспективи.

- А які гібриди продаються найкраще?

- ДМС 2409, Джекпот, Візаві який виробники у нас замовляють практично уже в липні-серпні. Дуже популярний середньоранній Сплав МС 290. Він унікальний в плані потенціалу врожаю. Яскраво-оранжевий ДМК Черрі створений спеціально для птахівництва, в його зерні підвищений вміст каротину (в 2-3 рази вище). Це той же провітамін А. Без нього виростити птицю неможливо!

Також новий напрямок - білозерний гібрид ДМК Бланка. Створений в цілях отримання сировини для кукурудзяного борошна.

- На чому ґрунтується Ваш особистий оптимізм?

- Сьогодні різко зменшується кількість вітчизняних гібридів, і збільшується число імпортних. Якщо, приміром, 5 років тому на вітчизняному ринку було 70-80 відсотків українського насіння і 20-30 відсотків – імпортного, сьогодні це співвідношення різко змінилось не на нашу користь – на ринку залишилось менше 30 відсотків українського насіння. Пояснюється це просто: Україна вступила в СОТ, насіннєвий ринок повністю став відкритим. Але такі умови нас лише мобілізують і підштовхують до роботи.

- Які, на ваш погляд, шляхи розвитку насінництва?

- Наше підприємство чи не єдине в Україні, яке ближче всього наближене за своєю структурою до зарубіжних фірм-виробників насіння. Всі відомі бренди відповідають за свою продукцію від моменту її створення до виведення її на ринок. Переважну частину насіння ми виробляємо на своїх полях, третину – у співпраці з фермерами.

Кожна країна має власну систему просування генетичних продуктів, від їх створення до виходу на ринок. Такі регулюючі системи в порівнянні можливо відносити до максимально ліберальної – це система США, та максимально зарегламентованої – це французька система. На жаль, Україна не прагне до систем з найменшим державним регулюванням. От проста арифметика. За нинішніми правилами для введення сорту у виробництво необхідно мінімум п’ять років. Щорічна прогресія введення селекційного продукту збільшує врожайність на 0,5-1 ц/га. Вся площа під зерновими становить близько 15 млн. га. Недобір урожаю на цій площі від п’ятирічної затримки нового гібрида в процесі випробувань - 0,7-1,5 млн. т. Кінцева цифра втрати ймовірного доходу становить ні багато ні мало $ 150-300 млн. на рік тільки по зернових! Американці новий продукт вводять відразу після першого року випробувань.

Україна залежна від зовнішніх ринків, оскільки до цього часу не розвивається переробка (наприклад, в США кукурудзу активно використовують для виробництва біоетанолу). Україна залежна від кліматичних умов, оскільки на зрошенні вирощується досить незначна кількість площ.

І якщо Україна буде поставляти на зовнішні ринки не сировину, а продукти з доданою вартістю – це буде додатковим стимулом і для сільгоспвиробників, і для вітчизняної економіки.