Коли залишаєшся наодинці з природою, може статися будь-що. Тому, звичайно ж, збираючись на дачу, город або на природу, потрібно взяти із собою бинт, вату, йод, перекис водню, пластир, альбуцид. Ви про це не подбали? У такому разі на допомогу прийдуть рослини.

При ушкодженнях шкіри зазвичай використовують листя подорожника або деревію. Їх миють і трохи розім’ятими прикладають до ранки. При більш сильних пораненнях із кровотечею до цих трав додають дезінфікуючі - пір’я цибулі або часнику. Як і йод, вони не менш ефективні. Можна скористатися також розім’ятим листям або корінням хріну і в крайньому випадку - листовою гірчицею.
Сильну ранозагоювальну і трохи знеболюючу дію, особливо при водяних мозолях, має свіжий сік чистотілу. Хворе місце змочують цим соком, спочатку він дуже пече, але біль швидко минає. Ранку змащують кілька разів на день до повного загоєння. Наприкінці літа як ранозагоювальний засіб добре використовувати і суцвіття календули.
По дорозі в ліс або на річку як дезінфікуючий і ранозагоювальний засіб можна використовувати звичайний гіркий полин.
На рани, що важко загоюються, накладають у вигляді компресу листя матері-і-мачухи. З цією ж метою застосовують також водні відвари звіробою.
При сильних забиттях, що не супроводжуються ушкодженням шкіри, або для загоєння ранок вже після того, як вони продезінфіковані і кровотеча зупинена, допомагає листя лопуха. Його прив’язують до пошкодженого місця і в міру висихання міняють. Розсмоктує синяки і календула.
Для швидкого дозрівання нариву добре використовувати листя красолі. Особливо в тих випадках, коли нагноєння викликане не лише забрудненням ранки, а й занозою, що залишилася в ній. Таку ж дію мають припарки із сухої трави буркуну жовтого.
При болі в горлі найкращий «дачний» засіб - пелюстки троянди або шипшини, їх розтирають у кашку з цукром і п’ють з гарячим чаєм, а теплим концентрованим настоєм пелюсток полощуть горло. Можна також використовувати для полоскання настій квіток липи або рожі, особливо в суміші з ромашкою. При ангіні та ларингіті заварюють концентрований чай зі шкірок антонівських яблук.
Якщо на дачі в результаті переохолодження почалося запалення сечового міхура, до візиту в поліклініку спробуйте скористатися старовинним засобом: настоєм квіток глухої кропиви (столова ложка квіток на склянку окропу або 3-4 ложки сухої трави кропиви). За день випивають 1-2 склянки настою.
Раптові сильні болі, пов’язані з рухом каменів у нирках або печінці, особливо після напруженої фізичної роботи, допоможе зняти теплий відвар насіння моркви (1 столова ложка насіння на склянку окропу). Але звернутися до лікаря все ж таки треба.
При кишкових інфекціях рекомендується суміш звіробою, ромашки і м’яти. Столову ложку суміші заливають склянкою окропу і п’ють по 2-3 склянки на день.
Хорошим засобом від проносу вважаються корені і плоди кінського щавлю, їх заварюють по 1-2 столових ложки на склянку окропу і випивають відразу за один прийом.
Від надмірного вживання свіжих або погано проварених овочів багато хто скаржиться на болі в кишечнику. Для попередження метеоризму в усі овочеві страви необхідно додавати пряні трави: кріп, петрушку, коріандр, кмин, ісоп, базилік. Цими ж травами окремо або у будь-яких сумішах не лише попереджають, а й лікують метеоризм. На склянку окропу заварюють зазвичай столову ложку насіння кропу, селери або коріандру. Випивають натщесерце, у разі необхідності повторюють лікування протягом кількох днів.