Завершальним акордом земельної реформи стане прийняття закону про скасування мораторію.
ТАКУ думку висловив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Миркевич. “Передбачене скасування мораторію на продаж сільгоспугідь означатиме завершення земельної реформи”, - сказав він.

Тож, за його словами, необхідно продовжити широке обговорення документу за участю науковців, експертів земельного ринку, профільних державних установ, а головне - безпосередніх виконавців наміченого - фермерів, сільгоспвиробників інші. На продовження теми президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб Роман Корінець зазначив, що в Україні на сьогодні проекти землеустрою, які тепер повинні мати власники більше 100 гектарів землі, підготували лише 2% власників. “З цього року ті фермери, які мають більше 100 гектарів земель, повинні мати свій проект землеустрою з планом сівозміни. Однак якщо ви відхиляєтеся від цього плану, посіявши, наприклад, замість капусти горох або не на тій площі, то доведеться платити штраф: громадяни - від 85 до 340 гривень, а посадові особи - від 255 до 510 гривень”, - розповів експерт.
Однак, за його словами, ще більші штрафи застосовуватимуть до тих, у кого немає проекту землеустрою та, відповідно, плану сівозміни. Для громадян вони становитимуть до 1700 гривень, а для посадових осіб - до 8,5 тисячі гривень.
Втім, зауважив аналітик, проблема полягає саме в затвердженні проекту землеустрою, оскільки процес затягується. “Спочатку потрібно рішення уповноваженого органу про проведення землеустрою. Як такі заяви розглядаються органами влади, знають всі”, - пояснив він.
Наступний етап - узгодження проекту із радою місцевої адміністрації, після цього - експертиза документації із землеустрою. Далі - внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо затвердження проекту, після чого - надання даних в Держфонд.
“Це цілий процес, непосильний для фермера, у якого невелике господарство (100-200 гектарів землі)”, - відзначив експерт, додавши, що і це ще не все, так як орендар повинен мати копії свідоцтва про право власності на земельну ділянку, копії рішень уповноважених органів на проведення робіт із землеустрою, копії агрохімічного паспорта, копії історії полів та актуальні матеріали з польових і геодезичних вишукувань.
У свою чергу, на думку президента ВГО "Українська аграрна конфедерація" (УАК) Леоніда Козаченка, великотоварні виробництва, які використовують сучасні технології, можуть капіталізувати свої активи шляхом розміщення акцій на фондових біржах. Наприклад, якщо прибуток від виробництва на 10 тисяч гектарів землі становить $5 мільйонів, 50% капіталізованої суми достатньо, щоб придбати цю землю у власність.
Однак слід зазначити, що у малого фермерського підприємства немає можливості яким-небудь чином капіталізувати свій бізнес. "Я думаю, що в цих умовах необхідно використовувати механізми державної підтримки", - додав керівник УАК.
Він вважає, що необхідно 2-3 роки для підготовки середовища, щоб сформувати відкритий ринок продажу сільгоспземель. При цьому варто ухвалити не тільки три відсутні закони (про ринок земель, про державний земельний кадастр, про земельний іпотечний банк), але й навчити користуватися законами "людей похилого віку на селі".
"Якщо торпедувати питання переходу до ринку землі, можна створити в державі величезні проблеми", - переконаний Козаченко. Серед них - соціальна проблема, а також неможливість під заставу землі залучити великі ресурси.
За оцінками УАК, сьогодні вартість землі сільськогосподарського призначення становить близько $500 за гектар. "Якби умови були іншими, то ми рахували би від 3 тисяч доларів, а якщо економічно розвиватися, то реальна вартість землі становила би 8-9 тисяч доларів за гектар. Сьогодні близько 15 мільярдів доларів теоретично можна залучити під цей актив. А в інших умовах це буде 70-80 мільярдів доларів", - вважає експерт.
Разом із тим, президент асоціації “Земельний союз України” Андрій Кошиль нагадав, що земельна реформа в Україні триває впродовж 20 років. Але попервах не було чіткої концепції щодо її проведення, а також прогнозу результатів. “Зараз на державному рівні визначені основні етапи реформування земельних відносин. Тому я переконаний, що така реформа не тільки не гальмується, але просувається досить швидко", - підкреслив він.
Саме по собі питання ринку земель, за його словами, зачіпає чимало різноманітних інтересів. Парламент пішов більш логічним шляхом - розбив закон “Про ринок земель" на кілька сегментів. Скажімо, один із них стосується проведення аукціонів. Прийнятий відповідний закон, у Земельний кодекс внесли зміни з цього питання і, по суті, було легалізовано проведення аукціонів. Вирішено також, що питання консолідації теж будуть приведені до норми спеціальним законом.
“Закон про особливості обороту земель сільськогосподарського призначення буде ще одним логічним сегментом цієї цілісної системи”, - вважає глава ЗСУ.
Тож земельна реформа зберігає свою злободенність у житті села і української держави в цілому, резюмував перший заступник голови Аграрного союзу України Василь Ярошовець.
“Разом із правильною спрямованістю земельного реформування перші результати викликають низку питань з боку сільгоспвиробників, фермерів та землевласників через певні негаразди, пов'язані з гармонізацією оформлення земельних прав до європейських стандартів”, - каже він.
На його думку, не вдається позбутися затримок у реєстрації прав на земельну ділянку і права на користування наділом через складну, зарегульовану і затратну процедуру в Державній реєстраційній службі. Крім того, сільгоспугіддя в оренду практично не надаються. “Таким чином, “гуляють” великі площі, на яких нічого не вирощується. Як наслідок, немає відповідних надходжень до бюджету”, - констатує експерт.
На його переконання, задля успішного завершення земельної реформи необхідно зосередитися на вдосконаленні законодавчої бази кожного поточного етапу реформування, аби забезпечити стабільність правовідносин.

Валерій БАРСЬКИЙ. (УКРІНФОРМ).