2012, 2013, 2020 - ці роки у Держземагентстві називають етапними для становлення українського Державного земельного кадастру. Що саме має відбутися в кожен із цих періодів – запитуємо в Ігоря Долинського, директора департаменту Державного земельного кадастру Держземагентства

- Що треба зробити, щоб «запустити» кадастр?
- Кадастр в Україні існує, однак зараз мова йде про впровадження принципово нової - «вертикальної» - системи Державного земельного кадастру, яка передбачає автоматизовану систему його ведення, а також зберігання, аналіз та пошук даних серед великого масиву інформації. Адже йдеться про територію країни в понад 600 тисяч квадратних кілометрів, на якій виділено понад 40 мільйонів земельних ділянок, кожна з яких описана за кількома десятками параметрів.
Щоб ця система запрацювала, ми маємо виконати роботи в кількох напрямках, рівноцінних за своєю важливістю. Фронт робіт такий.
По-перше, «фронт» програмного забезпечення: розробляється Автоматизована система ведення Державного земельного кадастру (АС ДЗК) та впроваджуються системи захисту інформації.
По-друге, «фронт» технічного забезпечення: закупівля та встановлення серверного і периферійного обладнання в центрі, областях та районах, налагодження каналів зв’язку та їх захист.
По-третє, «фронт» отримання, введення та накопичення даних, серед яких також і суцільна аерофотозйомка території України, на базі якої створюється картографічна основа кадастру.
Нарешті, кадровий «фронт»: необхідно навчити персонал, який працюватиме з цією системою – а це щонайменше близько 2 тисяч фахівців. Тож масштаби робіт великі.
- Розпочнімо з програмного забезпечення. У травні цього року в райцентрі Гайсин Вінницької області Держземагентство в пілотному режимі запустило АС ДЗК. У вересні до системи під’єднували Вінницьку та Харківську області, а до кінця року вона мала бути впроваджена на території всієї країни. Чи встигаєте?
- Усі роботи йдуть за графіком. Наразі до АС ДЗК справді інтегрують повністю Вінницьку та Харківську області. А до кінця року маємо відкрити, оснастити та завести в систему 54 регіональних підрозділи (по 27 – Держземагентства і Центру ДЗК) та близько 650 територіальних підрозділів Держземагентства. І в нас немає іншого шляху, як виконувати всі роботи за графіком.
- Що має бути зроблено на початок 2012 року?
- Законом «Про державний земельний кадастр» на нас покладено завдання, яке звучить дослівно так: «До 1 січня 2012 року забезпечити створення єдиної інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесення до неї відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць, перенесення до неї записів про державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні, зареєстрованих у Державному реєстрі земель». На практиці це означає такі кроки.
Розроблену та запроваджену в пілотному режимі АС ДЗК ми налагоджуємо та відшліфовуємо, а до кінця 2011 року повинні мати готову систему з мінімальним набором функціоналу. Мінімальний набір – це опрацювання документації, її перевірка, присвоєння ділянці кадастрового номера, нанесення параметрів ділянки на кадастровий план, підготовка правовстановлюючих документів, і, нарешті, їх реєстрація в системі. Ці роботи здійснюються в рамках проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру».
Одночасно, також у рамках згаданого Проекту, завершуємо аерофотозйомку території України, на базі якої буде створено картографічну основу кадастру – ортофотоплани та індексні кадастрові карти. Станом на 1 жовтня ц.р. відзнято 99,6% усієї території України в масштабі 1:25 000. Це близько 600 тисяч квадратних кілометрів. Обсяг електронної версії отриманого матеріалу перевищує 70 терабайт. На завершальній стадії зйомки в масштабах 1:10 000, 1:5 000 та 1:2 000. Ця робота має бути закінчена у червні 2012 року.
У цей же час відбувається наповнення даними АС ДЗК. На території України у власності та користуванні перебуває 41,9 млн. земельних ділянок; інформація про 14 млн. з них уже міститься в Державному земельному кадастрі в електронному вигляді – це понад 40%. До кінця року маємо занести інформацію про ще 17 мільйонів ділянок, яка в електронному вигляді та на паперових носіях є в органах земельних ресурсів.
Тим часом у всіх регіонах маємо розпочати підготовку державних кадастрових реєстраторів та фахівців, які будуть обслуговувати автоматизовану систему. Переважно це працівники територіальних органів Держземагентства та Центру Державного земельного кадастру.
- Ще один, додатковий, етап – це червень 2012 року. Саме тоді завершується Проект Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю та розвиток системи кадастру», в рамках якого ведеться переважна більшість згаданих вами робіт. Що має бути зроблено до цього часу?
- Протягом часу, що залишився для реалізації проекту, триватимуть роботи над вдосконаленням автоматизованої системи, і на 30 червня 2012 року в нас має бути готовий «під ключ» стандартизований, з усіма вимогами, продукт. Автоматизована система в пілотному варіанті – це свого роду плацдарм для побудови глобальної системи, яка в рамках проекту Світового банку має бути готова до кінця червня 2012 року. Кадастр – це багатошарова інформація, і всі можливі нюанси роботи з нею ми маємо передбачити. Має бути закінчено створення ортофотопланів та індексних кадастрових карт на всю територію України.
- Одним з етапних визначено й 2013 рік. Що матимемо на той час?
- З 1 січня 2013 року всі дані Державного земельного кадастру, окрім секретної інформації та персональних даних землевласників і землекористувачів, підлягають публікації в он-лайн режимі на офіційному сайті Держземагентства. Тож до початку 2013 року має бути завершено перший етап наповнення кадастру – перенесення всієї наявної інформації та оцифровано паперові архіви.
- Завершення наступного етапу датується аж 2020 роком. Що планується робити протягом такого великого терміну?
- Наповнювати та підтримувати кадастр: вносити нову інформацію та актуалізувати існуючу. Чому так довго? За оцінками міжнародних фахівців, роботи зі створення інфраструктури державного земельного кадастру складають лише 10-20% від загального обсягу робіт. А основна маса – це збір та систематизація інформації. У нашому випадку треба врахувати, що наповнення кадастру ускладнюється тим, що в країні досі немає єдиної системи координат, а зміст та порядок ведення Книг записів реєстрації державних актів та договорів оренди змінювалися з 1992 року 6 разів.
- Чи є ризики, які можуть вибити роботи з графіку?
- Звичайно, складності є. Так, держава має забезпечити ще цілу низку підзаконних актів, без яких виконання закону «Про Державний земельний кадастр» неможливе. Зокрема, про порядок ведення Державного земельного кадастру, про порядок складання індексної кадастрової карти, про порядок інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами тощо – загалом, 15 документів. Час – теж фактор ризику. Маємо дуже обмежений термін. Але, повторюся, в нас немає іншого виходу, ніж виконувати роботи відповідно до плану.

Матеріал підготовлено в рамках інформаційної кампанії проекту Світового банку “Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру”.