Земля – товар чи не товар? Хто той товар створив? Людина? Машина?

Верховна Рада більшістю проголосувала за відкриття ринку землі у 2021 році. Це, кажуть, було однією з головних вимог МВФ для надання чергового траншу. Живемо від кредиту до кредиту за наявності восьми українських доларових мільярдерів.

До цього часу пам’ятаю, як на початку 90-х років жителям України роздали сертифікати на приватизацію промислових підприємств. Покажіть мені хоч одну просту людину, яка стала власником заводу. Навіть ті, хто вклав свої сертифікати у якесь підприємство, не отримує й копійки як акціонер. Напевно ж, там мають збитки…

Боюся, що аналогічна ситуація може повторитися і з землею. Зараз мої односельці переважно здають землю в оренду і отримують щороку і зерно, і соняшник. При бажанні – гроші. Тобто є певна соціальна підтримка. А коли землю продати – гроші швидко закінчаться. Як у моїх односельців, які люблять добре випити. Пенсію отримали – за кілька днів пропили, а потім ходять позичають то гроші, то продукти.

Такі горе-власники, вважаю, першими за безцінь продадуть свою земельку і добряче з цього приводу нап’ються. Але мені більше болить те, що у нашому красивому селі, яке знаходиться на правому березі річки Велика Тернівка, мешкає лише 400 чоловік. В останні роки молодь виїздить із  села, оскільки не бачить перспектив. Як наслідок, у нашій школі залишилося близько 40 дітей. В окремих класах навчається по четверо, а то і менше дітей.Оце таке наше майбутнє. 

Напевно, вже за кілька років нашу землю все-таки скуплять магнати. І тоді згадуватимемо, як за рахунок місцевих господарств підтримувалися школи, садочки, сільські ради. А потужна техніка остаточно витіснить людську працю на полях. Але це моя особиста думка, від якої стає неспокійно на душі. Можливо, хтось мислить по-іншому?