Земля наша – ненька-Україна, наша рідна мати. Вона своїх дітей-українців народила, виховала, дала путівку в життя. А хіба ж можна продавати свою матір? До цього нас спонукають можновладці.

А давайте, людоньки, подумаємо, хто ж нас тоді нагодує, порятує? Ті, хто скупить наші землі? Ні.
На мій погляд, нашу українську землю ніхто не має права подавати. Ні Чечетов, ні Єфремов, ні Азаров. Адже є форма передачі землі в оренду на 15-20 років. Аби інвестори не лише знімали вершки, а й про корінці дбали, вкладали у землю кошти і вирощували для українців якісну сільгосппродукцію.
Пригадайте, як у 2009 році значно зросли ціни на техніку, запчастини, пальне, міндобрива та гербіциди. А чому ж так стрімко не ростуть ціни на пшеницю, соняшник? Чому світові ціни на нафту падають, а в нас ціни на бензин стоять на місці або ж ростуть?
Якщо ми все-таки зробимо помилку і перетворимо землю на товар, переконаний, що нас навіки проклянуть наші нащадки.
Нам кажуть, що громадяни України можуть купити по 100 гектарів. Цікаво, скільки таких «громадян України» живе в Ізраїлі, Росії, Молдові, навіть в Африці? Ось і виходить, що в нас уже відібрали національність, тепер відбирають мову і культуру.
…Доволі часто доводиться чути з вуст високопосадовців, що «державне – то нічиє, і його потрібно продати комерсантам». Чому ж тоді у Швеції, Німеччині, Франції, Японії значна частина капіталу і сьогодні перебуває у державній власності?
Кажуть, що українська труба, яка поставляє для Європи газ, приносить прибуток близько 10 мільярдів доларів на рік. А на її капремонт треба 3,5 мільярда доларів. Отож, держава має отримати прибуток, треба лише, щоб біля тієї труби було менше посередників. І тоді знайдуться кошти на модернізацію газової системи, і не треба буде гроші клянчити у Європи і залазити у борги.
Багато хто говорить про прозорість влади, прозорість бізнесу. Скажіть, чи хто з простого люду може знати, скільки коштів від прибутку металургійних комбінатів відраховує, приміром, Ренат Ахметов за маріупольський завод Ілліча, чи ще хтось з українських олігархів?
Ми добре бачимо, як влада любить Україну. Хто у Кабміні, Верховній Раді говорить державною мовою? Хто дбає, аби земля дійсно належала народу, а не кільком сім‘ям? Слід прислухатись до людей і до їхніх прагнень.

Анатолій ШВАЙКА, економіст, член Покровського міжрайонного демократичного об‘єднання.
Дніпропетровська область.