Пшеничне зерно, як золото, чисте, добірне, виповнене, уже зібране і милує око на току. Скільки недоспаних ночей, скільки праці, тяжкої, виснажливої, не лише при збиранні, а й по догляду із ранньої осені до зеніту літа, скільки сил і коштів, причому немалих, треба було витратити, щоб зростити цей дорогий хліб! Як мало ми сьогодні пишемо про це. Нам аби хліб був дешевий, до іншого часто-густо байдуже.

Зерно досвіду
До фермерського господарства «Престиж» ми завітали наприкінці липня, якраз по закінченню жнив. Приїхали, скажу вам, не випадково, оскільки СФГ «Престиж» останніми роками лідер на Петропавлівщині по урожайності ранніх зернових: середній показник по господарству - 50,3 ц/га, що на 3-4 ц більше, ніж в цілому по району.
- Це пшениця продовольча 2 класу, - з гордістю демонструє нам гори красивого зерна на критому току голова СФГ «Престиж» Леонід Каніболоцький. - Білок, клейковина, ІДК (індекс деформації клейковини) – все відповідає не лише другому, навіть першому класу. Відвантажуємо переробникам як покращувач борошна, - додає він.
Отже, виробництво продовольчої пшениці в господарстві Каніболоцького поставлено на досить серйозний рівень, саме на цій культурі базується економіка «Престижу». Якість і кількість – ці два показники, два орієнтири, на які націлює свою «Престижну» команду механізаторів-універсалів мудрий і знаючий керівник.
- У нас була ціль – отримати по 5 тонн з кожного гектара озимої пшениці, ми їх отримали, - задоволено говорить фермер. - Ще раз переконались, що ріпак, кукурудза на зерно – найкращі попередники для озимих. Саме по цих попередниках була отримана найвища урожайність – 56 ц/га дала озима пшениця Богдана, - ділився зернинами власного досвіду невтомний фермер-дослідник, який завжди знаходиться у пошуку більш ефективних і раціональних технологій господарювання на землі.
На деяких його полях були застосовані елементи відомої технології No-till. Тобто після збирання кукурудзи по нульовому обробітку ґрунту була висіяна пшениця. Результат пристойний - 56 ц/га. Але, ясна річ, за цими показниками урожайності велика і копітка робота впродовж всієї вегетації рослини, бо дехто урожай отримав не менший, але якість зерна – гірша, 6 класу. А значить і ціна на нього – менша.
- Для пшениці найвідповідальніший момент, який треба не пропустити, - зауважує Леонід Каніболоцький, - це фаза виходу в трубочку. Якщо в цей час у ґрунті буде дефіцит поживних речовин, урожаю великого вам не бачити. Азотні добрива стимулюють утворення додаткових зернин в колосі. Азот треба вносити у доступній формі і у період наливу зерна. Найкраще – рідкі добрива - КАС. Рекомендують гранульовані добрива, але в нашій зоні ризикованого землеробства, де дощів може не бути до 64 діб, таке внесення марне. А ще часто-густо добрива вносять розкидачами. Це дуже дороге задоволення інакше, як викидання грошей на вітер, не назвеш, - переконаний фаховий агроном-практик Леонід Каніболоцький. - Саме фахової освіти не вистачає сьогодні багатьом фермерам для успішного господарювання на землі. Бо метою своєї діяльності дехто ставить покупку нового джипа, при тому що власного трактора не має. Такі «господарі» землі просто компрометують звання фермера.
У господарстві з промовистою назвою «Престиж» до обробітку землі, до всіх технологічних процесів ставляться дуже відповідально. Для обробки 2300 га землі тут є весь арсенал техніки. За словами Леоніда Васильовича, наявної техніки вистачило для обробки набагато більших площ, проте головне робити все вчасно, у чітко встановлені агротехнічні терміни. В господарстві на сьогоднішній день чотири сучасних комбайни марки «Джон Дір», два трактори цієї ж марки потужністю більше 300 к.с. Вся ця техніка обладнана системами навігації та автопілоту AutoTrack. Четвертий комбайн з ріпаковим столом і візочком Леонід Васильович вирішив придбати цьогоріч, бо могли б не встигнути зі збором врожаю ранніх зернових та ріпаку. В цьому випадку вихід за агротехнічні терміни збирання привів би до підвищених втрат зерна, що неприпустимо. А винаймати комбайни в господарстві вважають недоцільним, оскільки відомо, що наймані комбайнери «женуться» не за якістю роботи, а за кількістю зібраних гектарів, бо від цього в них заробітна платня. Збір урожаю тут контролюється особисто директором, як, власне, і всі інші стадії виробництва зерна. Якщо вологість, приміром, 14%, збирання в полі припиняється. Найманим це доводити тяжко, вони поспішають, хоча вологомірами оснащені всі «Джон Діри». Комбайнери ж «Престижу» знають – це критична точка. За такої вологості зерно буде іншої якості, а це не входить у плани амбітного керівника.
Для «Престижу» нещодавно було придбано недешеву машину «Роса» білоруського виробництва, яка призначена для внесення сипучих і рідких мінеральних добрив. І хоча техніка ця вузько функціональна, тобто її не можна використовувати в інших технологічних операціях, однак, на глибоке переконання фермера, вона є вкрай необхідною, бо завдяки шинам-оболонкам здійснює мінімальний тиск на ґрунт при внесенні добрив. Для цього в господарстві раніше використовувався самохідний «Кейс». Але «Роса» незамінна тим, що не ущільнює ґрунт, її тиск на землю в рази менший, ніж якби ступала людина. Вона може виходити в поле, коли там багнюка, при цьому зовсім не залишаючи колій.
У господарстві досить серйозно ставляться до системи захисту рослин. Тут розробляють і використовують цілі схеми та технологічні карти з внесення ЗЗР. Також директор проводить досить багато дослідів на своїх полях, пов’язаних з використанням препаратів різних фірм. Тож буває, що день проходить в спостереженнях за розвитком культур та за станом полів взагалі. Засоби захисту використовує відомих фірм. Зокрема фірми «Вауеr», «Dupon» та ін.
- Він, здається, і живе в полі, постійно там, коли не глянеш, - щиро говорить про нього комбайнер-механізатор Олег Базилевський, який уже 10 років працює в господарстві.
А поля у СФГ «Престиж» всі дбайливо доглянуті, деінде спочивають після боронування, деінде красуються рівними рядочками кукурудзи, яка повиставляла свої качани-руки, ніби вітає подорожнього. А ось соняхи покірно понахиляли важкі голови під вагою налитого насіння. Повсюди узбіччя полів обкошені, посадки підстрижені, дороги польові краще асфальтованих – вирівняні: ні тобі горбика, ні тобі ямки. Любо-дорого глянути. Дощами їх не розмиває, бо вода стікає на поле і в посадку. Для доріг таких в господарстві теж є спецтехніка.
- Я першим бачу всі проблеми, які виникають на полях, тому мені простіше. Знаю своїх колег-агрономів, які намагаються, але не можуть довести керівникам щодо необхідності тих чи інших операцій. Їх просто не чують, - говорить Л. Каніболоцький. - Для кращих урожаїв потрібна волога, яка залишається основною нашою проблемою, над якою працюємо, використовуючи безвідвальний обробіток ґрунту, щоби менше вологи випаровувалося. Обробіток ґрунту завжди виконуємо впоперек схилів, для того, щоб під час злив та затяжних дощів вода не стікала в балки та річки, а залишалася в більш глибоких шарах ґрунту.
- Треба до всього творчо підходити, - вважає креативний фермер-новатор Леонід Каніболоцький. - Дуже багато читаємо, аналізуємо, коригуємо.
Постійно в «Престижі» практикується висівання демоділянок нових гібридів для проведення спостережень, як в однакових умовах при застосуванні одних і тих же агротехнічних прийомів показують себе той чи інший гібрид.
- На жаль, аграрний сектор рухає сьогодні вперед не українська наука, а передові європейські технології, - вважає Леонід Васильович.
Безперечно, цей український фермер іде в ногу з часом і показує власний приклад успішного господарювання на землі, тому і тягнуться за ним інші керівники агроформувань Петропавлівщини, де його добре знають і поважають, бо він не криється власними здобутками, радо допомагає тим, хто із фермерів звертається за порадою, за допомогою.
Він і його працівники – активні учасники семінарів, які проводять представники іноземних фірм – виробників насіння, гербіцидів, фунгіцидів, пестицидів, використання яких супроводжується рекомендаціями. І цих рекомендацій в господарстві суворо дотримуються. На високому рівні в «Престижі» поставлено і охорону праці. Всі комбайнери-механізатори пройшли навчання з техніки безпеки при роботі із засобами захисту, мінеральними добривами і отримали відповідні сертифікати.
Перед тим, як довірити нову техніку у «Престижі» заведено: працівник повинен пройти курс навчання, отримати сертифікат. Тоді й сервісні служби по-іншому ставляться. Тоді і проблем з роботою висококласної техніки не буде. Роками вона працює тут без капремонтів, бо знаходиться в умілих руках Олега Базилевського, Миколи Покусая, Володимира Сєрого, Євгена Гриценка, інших фахівців «Престижу».

Зерно справедливості
Колектив у «Престижі» зібрався дружний, стабільний. Працюють цілорічно, мають достойну зарплату і оплачувану відпустку. Тут нікого взимку не відправляють на «біржу», бо фермер цінує своїх робітників, дбає про їхнє здоров’я і добробут. Цілий рік в господарстві для працівників готують безкоштовні обіди, а в гарячу пору, окрім обідів, також готують вечерю для комбайнерів і механізаторів із продуктів власної екоферми. Після роботи механізатори можуть прийняти душ. Тобто все – як у людей.
Тут же працюють всі члени родини Каніболоцьких – син Владислав - головним інженером, а молода дружина Юлія - бухгалтером-обліковцем і правою рукою Леоніда Васильовича.
Тягнуться до справедливого господаря заробити якусь тисячу-другу влітку студенти.
Артема Лященка, студента Дніпропетровської металургійної академії, ми застали на полі, де прес-підбирач збирав солому. Артем уже друге літо працює під час канікул у «Престижі». Разом з ним інші хлопці-студенти.
- Багато приходило молоді проситися на роботу, але не зміг всіх взяти, - з деяким співчуттям говорить фермер, згадуючи, як сам ще в юнацтві мріяв заробити собі на мопед розведенням кроликів.
А поки на полях завершується робота по збиранню, в кабінеті директора уже два тижні поспіль працюють податківці. У період жнив з 12 по 26 липня тут тривали перевірки господарської діяльності фермерського господарства за останні три роки.
Звісно, податківці виконують покладену на них державою роботу, однак якщо податкова інспекція постійно проголошує про свої партнерські зв’язки із платниками податків, то невже їм не відомо, що липень - найвідповідальніша і найважча пора для хліборобів, де кожен день, кожна година на вагу золота, бо можна втратити урожай, який ростили з осені! То невже цю перевірку не можна було змістити у строках, щоби не заважати господарям збирати хліб.
- Бувало, спали по дві-чотири години на день, - втомлено зізнається Леонід Васильович, - а треба зустріти, надати папери, приділити увагу. Фермерське господарство – це не колгосп. Тут немає штату бухгалтерів - фактично і менеджером, і агрономом, і керівником, і роботодавцем виступає одна особа.
Ось вам і зерно справедливості там, де стикаються інтереси людини і держави. Хіба у нас держава для людей? Фермер у нас не захищений від підробок, аферистів, рекетирів і всякої нечисті. Цьогоріч, приміром, з Горлівки поставили КАС фіолетового кольору з щільністю 1,2 замість 1,32, що свідчило про дуже низьку його якість. З Черкас КАС того ж виробника - претензій ніяких.
А СВК «Мир» постраждав ще більше. Там за добрива перерахували 97 тис. важко зароблених гривень на якусь нібито черкаську фірму, але не отримали взагалі нічого. Гроші канули в лету. Три роки шукали – і ні міліція - ніхто не допоміг.
У таких випадках фермерам треба гуртуватися і разом боротися за справедливість. Допомогти в цьому могла б Асоціація фермерів, - вважає Леонід Каніболоцький, який є заступником голови Дніпропетровської обласної асоціації.
- Сьогодні, - говорить він, - зростає роль громадських організацій в Україні, і Асоціація фермерів могла взяти на себе вирішення ряду важливих для фермерів питань, зокрема і правового захисту. Інша річ, люди не хочуть платити внески, пасивно ставляться. А юристу треба платити. При тому, що йтимемо на європейські ринки, треба гуртуватися, Європа не буде працювати з кожним окремим фермером. Це зрозуміло.

Зерно патріотизму
Сьогодні вся Україна забарвилась у жовті і блакитні кольори, щоб весь світ і Росія в тому числі побачили наше бажання жити у власній державі, під своїми прапорами мирно сіяти і жати, ростити дітей, і, якщо треба, йти у бій за свою землю.
У «Престижі» українські прапори скрізь, навіть у кабінах «Джон Дірів».
Л. Каніболоцький одним із перших відгукнувся на клич допомоги українській армії. Довідалися, що 25-й десантній бригаді не вистачає засобів зв’язку. Особисто як фізична особа Леонід Васильович придбав 100 комплектів технічного одягу і 20 цифрових радіостанцій «Кenwood» придбало СФГ «Престиж», щоб командири могли тримати надійний зв’язок. До цього в бригаді було лише 15. Витратив на це 140 тисяч гривень, і плюс за цю благодійність сплатив близько 30 тисяч грн. ПДВ, попри те, що зареєстрував акт прийому-передачі. Але все одно зарахували це як реалізацію.
- Незалежність треба відстоювати, - переконаний український фермер. - Якби я був трішки молодший, можливо, був десь там… Мабуть, досить легко незалежність нам дісталася, і довгий час ми її не цінували. А тепер за неї воюємо.
Сьогодні нам треба йти в Європу, і я радий, що молодь це розуміє. Я був у Канаді, США, Швеції, Аргентині, Німеччині. Там цивілізовані відносини з фермером. І Європа – це в першу чергу дотримання законів. Ми хочемо жити по закону у незалежній державі з милою назвою Україна. І я був гордий, коли під час виїзного засідання Асоціації фермерів на Волині довелось почути від своїх колег-аграріїв, що Дніпропетровськ врятував Україну.

Світлана ГУДЕНКО. Дніпропетровська область.

На знімках: Леонід Каніболоцький зі своєю дружиною Юлією та сином Владиславом; Володимир Сєрий з високоякісною технікою давно на «ти»; Артем Лященко, студент Дніпропетровської металургійної академії, уже друге літо працює під час канікул у «Престижі».