Поточний № 44 (1282)

12.11.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Живучі міфи


10.10.2013

Штучні підсолоджувачі шкодять мозку, серцю та зубам, і навіть можуть викликати рак. На власниць силіконових грудей чатують небезпечні хвороби. За 10 років ваш матрац стає вдвічі важчим за рахунок відмерлої шкіри та мікробів.

Кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози, який, наприклад, входить до складу багатьох газованих напоїв, є значно шкідливішим за цукор.
Цю речовину називають убивцею та звинувачують в епідемії ожиріння, погіршенні стану зубів та збільшенні кількості випадків раку та серцевих захворювань.
Справді ж, статистика каже, що показники ожиріння серед американців стрімко поповзли вгору приблизно в той самий час, коли кукурудзяний сироп почав домінувати в харчовій промисловості. Але, з іншого боку, виробники замінили сиропом цукор тому, що він дешевший. Таким чином, різноманітна солодка “гидота” стала більш доступною для споживача, і він став з’їдати й випивати її значно більше.
Як запевняють вчені, наш організм однаковісінько реагує як на цукор, так і на кукурудзяний сироп. Надлишок як першого, так і другого шкодить нашому здоров’ю та призводить до збільшення ваги.
Проблема в тім, що демонізація кукурудзяного сиропу автоматично поліпшила репутацію натурального цукру. Купивши замість продукту з сиропом просто солодкий продукт, втішений споживач вірить в те, що проблему вирішено. Насправді ж це все одно, що замінити вершкове масло на сало.

Штучний підсолоджувач – це отрута
Речовину аспартам винайшли в 1981-му, і в наш час цей штучний підсолоджувач є вірним другом для багатьох людей, які рахують калорії. Проте апологети здорового харчування заявляють про його шкідливість, здатність призводити навіть до страшних недуг та навіть уражень мозку.
Як зазначає видання, масова істерія почалася в 1990-х, коли інтернетом поширився лист науковця на ім’я Ненсі Маркл. У ньому вона говорила про зв’язок аспартаму з розсіяним склерозом, хворобою Альцгеймера, раком, діабетом та навіть чомусь синдромом війни в Перській затоці.
По всьому світу люди стали боятися дієтичної “коли”. Але річ у тім, що ніякої Ненсі Маркл ніколи не існувало. Як дослідниця, так і дослідження були вигадані. Тих, хто читав того листа, мало б насторожити хоча б те, що послання солідного науковця було написане “капсом” та з величезною кількістю знаків оклику. Справжнім автором була ексцентрична Бетті Мартіні, відомий борець із аспартамом, яка називає себе лікарем та почесним Доктором із гуманності.
Поки що жодне справжнє дослідження не довело провини аспартама в розвитку котроїсь із перелічених вище хвороб, пише видання.

Старий холодильник – смертельна пастка
Кажуть, перш ніж викидати старий холодильник на звалище, зніміть із нього дверцята. В іншому ж випадку він може стати труною для якогось цікавого малюка, який захоче в ньому сховатися.
Холодильник дійсно може стати смертельною пасткою для дитини – але тільки якщо це “антикварна” модель із засувкою. Наприклад, у США, саме з міркувань безпеки, їх заборонили виробляти в 1958-му році.
Дверцята ж сучасного холодильника відкриються, якщо зсередини на них натиснуть хоча б 7 кілограмів.
Кожні 10 років ваш матрац стає вдвічі важчим за рахунок відмерлої шкіри та мікробів
Ці шокуючи дані, на радість виробникам матраців, які люди кинулися змінювати частіше, у 2000-му році оприлюднило авторитетне видання The Wall Street Journal.
Сайт The Straight Dope, який присвячений руйнуванню міфів, зв’язався із джерелом, на яке посилався автор статті. Це був дослідник із Університету Огайо на ім’я Еммет Гласс. Він же запевнив, що ніколи такого не говорив.
Пластикові контейнери для заморожування чи мікрохвильовки виділяють отруйні токсини?
Загадковий девайс цивілізації - мікрохвильова піч - завжди був у людей під підозрою. Подейкують, розігріваючи в контейнері якусь їжу, ви щедро “присмачуєте” її токсинами з пластику. Це ж саме відбувається, якщо запхати пластикову пляшку з напоєм до морозилки. Їжу чи напої в пластику краще не нагрівати і не охолоджувати.
Діоксини ж існують насправді, і вони дуже небезпечні. На щастя, в пластику їх немає.
Тема токсинів із пластику стала популярною в 2002-му році, після телевиступу доктора Едварда Фуджімото. Як і в історії з аспартамом, страшна новина про небезпечні діоксини у формі електронного листа поширилася, мов лісова пожежа. Причому лист був поданий як прес-реліз Університету Джона Хопкінса та містив відчайдушний заклик розіслати його “всім вашим рідним і друзям”.
Насправді ж авторитетні вчені припускають, що при нагріванні в мікрохвильовці до їжі можуть потрапляти певні речовини, але не в такій кількості, щоби завдавати людині шкоди. Що ж до охолодження, то низька температура, навпаки, гальмує виділення з пластику будь-яких речовин.
Діоксини ж існують насправді, і вони дуже небезпечні. На щастя, в пластику їх немає.
До слова, університетові Джона Хопкінса тоді довелося розсилати справжній прес-реліз, спростовуючи свою причетність до скандального листа.