На календарі були 80-ті роки… Традиційно університетський навчальний рік розпочинався трудовим десантом на полях П’ятихатського району. Саме там відбувалось справжнє згуртування нашого курсу українських філологів ЛУ-81, там народжувались перші почуття… А дорога на роботу від табору «Орлятко» із Іванівки до Саксагані пролітала набагато швидше, оскільки завжди з колгоспної вантажівки ГАЗ-51 лунали українські пісні. А найулюбленішими були «Ой у полі два дуби» та «Жовті і блакитні наші кольори, ми непереможні, шаблі догори».

До речі, наша патріотичність декому, напевно, не сподобалась. Хтось із «доброзичливців», мабуть, доніс в КДБ. Бо відразу після повернення з колгоспу (на 4-му курсі) мене викликали на розмову до службового кабінету працівника Комітету держбезпеки, який знаходився на другому поверсі головного корпусу Дніпропетровського університету. У нього до мене було два питання: чи правда, що я граю на баяні і чи правда, що у колгоспі ми співали націоналістичну пісню «Жовті і блакитні наші кольори»? «На баяні дійсно граю, - відповів я. – А пісень у колгоспі співали багато, всіх не пам’ятаю…»

Цього разу під час зустрічі 2 липня ми знову, як і 30 років тому заспіваємо нашу курсову пісню «Ой у полі два дуби» та патріотичну «Жовті і блакитні наші кольори». Заспівайте і ви з нами!

Олексій ГУДЕНКО.

Жовті і блакитні наші прапори!

Ми непереможні, шаблі догори!

Україна буде вільна,

Буде Ненька самостійна,

Шаблі, шаблі догори!

Батько наш Петлюра

ще до нас прийде,

Він за Україну всіх нас поведе.

Україна буде вільна,

буде Ненька самостійна,

Шаблі, шаблі догори!

Рідна Україна славна у віках,

Бо вона тримається на чоловіках!

Сильний-сильний дух козацький!

Ворогам до нас всіх - заськи!

На чоловіках!

Жовті і блакитні наші прапори!

Ми непереможні, шаблі догори!

Україна буде вільна,

Буде Ненька самостійна,

Шаблі, шаблі догори!