Поточний № 18 (1256)

20.05.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Знайшли зайву… лікарню


12.03.2012

На підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також відповідно до Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, указів Президента, постанов Кабміну та інших законодавчих актів у Дніпропетровській області продовжується експериментальне реформування закладів охорони здоров’я з метою поліпшення медичного обслуговування населення. На прохання читачів наш кореспондент Олександр Святина розповідає про те, як виконуються ці рішення в окремо взятому Синельниківському районі.

ЗВІСНО, кожна реформа, що стосується насамперед обслуговування населення, сприймається неоднозначно. А в медицині, де надзвичайно багато проблем, які вирішуються з постійними потугами, відбувається це справді болісно, адже і висококваліфікованих кадрів бракує, і ліміти фінансування вкрай обмежені, і... Причому це розуміють і пацієнти, і самі медики, які певною мірою вірять у нову реформу. 
Тож, виконуючи цільові рішення, депутати райради та керівники визначеного для публікації району прискіпливо вивчали і аналізували реальний стан справ як в ЦРЛ, периферійних селищних лікарнях, так і в амбулаторіях та сільських ФАПах. Матеріали до авторитетного розгляду в переважній більшості готували члени спеціально створеної компетентної комісії, яка виявляла не тільки хиби в медичному обслуговуванні, а й деякий позитивний досвід. Щодо позитиву, то заслуговує на увагу приклад по Великомихайлівці, де керівництво місцевого сільськогосподарського кооперативу, аби запросити на роботу медпрацівника, не тільки збудувало приміщення ФАПу, а й надає приїжджій родині готове житло з усіма прибудовами для ведення підсобного господарства.
Як негативний приклад (відгуки корінного населення) можна вважати закриття відомчої лікарні районного підпорядкування у селищі Славгород. Раніше чомусь не звертали уваги на те, що периферійна лікарня майже на 50 ліжок фактично ніколи не була заповнена хворими.

Практикували тут переважно обслуговування на так званому денному стаціонарі: прийшов, отримав маніпуляційні процедури, і пішов додому. Щоб хоч якось використати лікувальні потужності, кілька років тому було прийняте рішення на базі Славгородської лікарні відкрити геріатричне відділення для людей похилого віку. Ще одна така ж не заповнена хворими лікарня була і в Іларіоновому. Тож, вивчивши ситуацію, члени комісії запропонували перевести стареньких пацієнтів із Славгорода до Іларіонового. Так і вчинили.
З економічної точки зору ніби правильно – навіщо утримувати два напівпорожні медичні заклади. Краще фінансувати один... Раніше цього «резерву» чомусь не помічали. Натомість останніми роками продовжували робити немалі капітальні вкладення в Славгородську лікарню. Скажу без перебільшення, тут створили, прямо таки зразкову базу лікувального закладу. Комплекс лікарня-поліклініка, хоч і одноповерховий, але старанно відремонтований. По всьому периметру замінені і встановлені металопластикові вікна й двері, оновлене автономне опалення з газовою міні-котельнею, в усіх палатах і кабінетах зроблено добротний ремонт. Є також сучасний харчоблок з відповідним набором плит, холодильників та ін. Однак тепер саме собою виникло питання, як використати в подальшому вивільнені потужності?
- Натомість лікарні маємо добротну амбулаторію, - розповідає колишній головний лікар, а тепер лікар загальної практики сімейної медицини Лариса Сенюра. - Після реформування штатні працівники лишились при роботі. Чотири медсестри після спеціального навчання працюватимуть фельдшерами на пункті «Швидкої допомоги». Працівники харчоблоку займають посади молодших медсестер. Як і раніше, ми обслуговуємо всіх хворих, що приходять за допомогою до амбулаторії. Окрім того, в робочий час відвідуємо хворих і вдома.
- А в неурочні години?...
- Тепер це вже не наш обов’язок. Раніше доводилось практично з телефоном лягати спати. І не тільки мені, а й іншим таким же лікарям на селі. Зараз у нашому регіоні на всі виклики їздять бригади «Швидкої допомоги». До речі, вони теж базуються при амбулаторії.
-А що оригінального тепер у статусі сільського лікаря з новою приставкою «лікар загальної практики сімейної медицини»?
- Нічого. Все по-старому. Ми й раніше вели кожну родину не тільки Славгорода, а й навколишніх сіл. Причому в недалекому минулому пішки добирались на близькі й далекі виклики. Тепер маємо два автомобілі.

В амбулаторії для обслуговування хворих на денному стаціонарі ще маємо п’ять терапевтичних ліжок. Не втратили ми і в зарплаті. А якщо поліпшиться медикаментозне забезпечення, то й обслуговування людей підніметься на вищий рівень.
- У підпорядкування новоствореної структури сімейної медицини, – доповнює головний лікар районного центру сімейної медицини Олена Сачко, – тепер відійшли всі сільські амбулаторії, медпункти і ФАПи. Ми стали самостійною адміністративною структурою з усіма фінансовими атрибутами. Для більш ефективної роботи з периферією постійно підтримується професійний зв'язок. Люди відвідують курси підвищення кваліфікації. Передбачене і краще фінансування та транспортне забезпечення. Однак ми завжди були й будемо раді меценатам на місцях, які добровільно підставляють нам своє плаче, опікуючись земляками. Заодно скажу, що активну допомогу під час розмежування повноважень та реформування і становлення надавав і надає нам головний лікар ЦРЛ депутат обласної ради Петро Довгань.
- До медичних реформ і розбудов нам не звикати, - додає Петро Васильович. - Ще до виходу постанов і указів зверху ми встигли чимало зробити: в корпусах лікарні повністю замінено систему опалювання і встановлено автономну міні-котельню. Майже скрізь вмонтовані металопластикові вікна й двері, придбано багато нового медичного обладнання, що дозволяє нам робити навіть складні операції на місці. У цьому заслуга професійного колективу лікарів, який постійно поповнюється молодими і перспективними кадрами.
Після проведення нинішньої реформи матимемо кращі можливості для лікування пацієнтів безпосередньо у відділеннях, бо це тепер наше головне завдання. Ми не розпорошуємось на терапевтичні послуги сімейних лікарів і обслуговування хворих бригадами «Швидкої допомоги». Цим більш кваліфіковано займаються наші суміжні структури. До речі, тепер Синельниківське відділення медичної допомоги має пряме підпорядкування Дніпропетровській станції «Швидкої допомоги». В їх розпорядженні чотири виїзні бригади в Синельниковому і дві бригади в Славгороді та Іларіоновому. А в перспективі ця послуга ще більше розшириться.
- Як вважаєте, не пробуксує експеримент медичної реформи на Придніпров‘ї?
- Ні. Але за умови, що на місцях добре розумітимуть, що роблять реформу для людей, а не виконуватимуть лише вказівки реформаторства.

Олександр СВЯТИНА. Дніпропетровська область.

Фото. Лікар Сімейної медицини Лариса Сенюра: «Колись спати лягала з телефоном під рукою. Тепер нічні виклики адресують бригаді «Швидкої допомоги». Нова служба «Швидкої допомоги» на селі - диспетчер і фельдшер Славгородського пункту Ганна Тройна і Зоя Пономаренко. Олена Сачко: «Сімейний лікар сьогодні – це вже близька реальна перспектива».