Близьким родичем чорної смородини є смородина золотиста. Останнім часом нею зацікавились садівники, оскільки вона дає добрі врожаї за незначних затрат, а ще є надзвичайно посухостійкою. У спекотні літні дні, коли температура досягає 38-39°С, листки її втрачають тургор, але швидко його відновлюють і рослини не потерпають від посухи. Смородина чорна в таких умовах значно знижує врожай. Смородина золотиста добре переносить низькі температури до -37°С. Під час цвітіння квітки витримують -4-6°С і після цього нормально плодоносять.

До ґрунту культура невибаглива. Її культивують на важких суглинистих, солонцюватих ґрунтах, де інші не ростуть. Золотиста смородина не пошкоджується хворобами і шкідниками. Урожайність - 8-16 кг ягід з куща. Ягоди крупні, високих товарних і технологічних якостей. Їх вживають у свіжому вигляді та використовують для переробки.
Навесні під час цвітіння цей вид смородини привертає увагу своїми жовто-золотистими квітками. У період масового цвітіння вони виділяють багато нектару, тому їх охоче відвідують бджоли. Цінна вона і як підщепа для створення чудових штамбових рослин аґрусу, смородини чорної, порічки та інших кущових ягідників.
Кущі переважно сягають 2-2,8 м, малорозлогі й компактні. Квіткові бруньки починають формуватися на другий-третій рік на однорічних приростах. Період плодоношення триває до 10 років і залежить від зовнішніх умов. У цей час обростаючі гілки переходять на периферію. Центральна частина куща оголюється. Вік життя плодушок довший, ніж у смородини чорної, і триває 4-5 років. Не всі плодушки щорічно плодоносять, через що періодичності плодоношення у кущів смородини золотистої не виявлено. Квіткові бруньки починають розкриватися майже одночасно із смородиною чорною, але цвітуть значно довше - 15-20 днів.
У більшості випадків дозрівання ягід відбувається неодночасно. Значно швидше дозрівають ягоди, розміщені в основі грона, і вони завжди крупніші. Забарвлення ягід - чорне, жовте, рожевувате, жовтогаряче, пурпурове, вишневе і перехідних тонів. М’якуш має кислуватий смак зі специфічним ароматом і без нього, тому їх вживають у свіжому вигляді більше, ніж ягоди смородини чорної.
Смородина золотиста невимоглива до ґрунту і температури. Вона переносить і легке затінення, але в сильно затінених місцях гілки її витягуються, плодові бруньки формуються слабо. Все ж у міжряддях молодих садів смородина золотиста може рости і непогано плодоносить.
Під час обрізування і формування кущів враховуються їх біологічні особливості росту і плодоношення. У смородини золотистої, чорної і порічок вони різні. Через це і способи обрізки кущів неоднакові. У смородини золотистої в першу чергу беруться до уваги довговічність росту гілок, їх сильнорослість, вимоги до освітлення.
Смородина золотиста стійка проти хвороб, але в окремі роки пошкоджується шкідниками. У період цвітіння на неповністю розкриті бутони нападають жуки оленки волохатої. Пошкоджені нею квітки не плодоносять, осипаються, що призводить до зниження врожаю. Боротися з цим жуком непросто, адже пестициди не можна застосовувати через відвідування квітів бджолами. Тому слід вручну збирати жуків або струшувати їх пізно ввечері.
Наприкінці травня - на початку червня на листках і верхівках пагонів з’являється попелиця велика смородинова. Внаслідок висмоктування соку на листках утворюються випуклі жовтуваті або зеленуваті гали, листя загинається донизу. Пагони послаблюють ріст, деформуються, що призводить до недобору врожаю. Влітку попелиці переселяються на осот, салат, цикорій, де дають два покоління, а восени знову повертаються на смородину для відкладання зимових яєць.

СОРТИ ЗОЛОТИСТОЇ СМОРОДИНИ
Янтарна. Середньоранній високоврожайний сорт - дозрівання ягід починається з 20 червня і закінчується у першій декаді серпня. Вони не осипаються і можуть висихати на кущі. Ягоди жовто-янтарного кольору, середня маса - 0,9 г, транспортабельні, смакові якості - 3,6-4 бали.
Дружна. Ягоди круглі, чорні, блискучі, при достиганні не осипаються. Середня маса - 1,0-1,2 г. М’якуш зелено-жовтий, соковитий. Смакові якості високі - 3,7-4 бали.
Вишнева. Темно-вишневе забарвлення ягід. Кущі сильнорослі, компактні, висотою до 2,8 м, однорічні пагони сильно розвинуті, товсті. Вирощені з них саджанці є гарною підщепою для створення штамбових рослин аґрусу.
Урожайність висока. Ягоди круглі, овальні дозрівають пізно і довго зберігаються, підходять для заморожування. Середня маса ягід - 0,9 г. Найкраще їх використовувати для технологічної переробки.
Ремонтантна 1. Відрізняється здатністю другого цвітіння генеративних бруньок. Кущі середньорослі, несхильні до розгалуження. Грона довгі (12-13 см), утворюються на верхівках однорічних пагонів.
Ягоди крупні, масою 1,4 г, транспортабельні. Осінні ягоди не дозрівають. Динаміка плодоношення кущів така: на другий рік після посадки - 2 кг, на третій - 5,4 кг, на четвертий - 6 кг.