І звичайно, ця література не обме-жується чотирма авторами, які гордо увійшли до шкільних програм поряд з творами Шевченка, Франка і Лесі Українки. У нас є ще мужня Лесина посестра, як вона сама себе називала, із незмірно тяжкою  долею і великим поетичним даром - павлоградська поетеса Ганна Світлична, її земляк – казкар, новеліст і гуморист Володимир Ніколаєнко, поет і байкар Григорій Бідняк, незабутній Андріан Кащенко, зворушливий лірик Костянтин Дуб і ще багато яскравих і самобутніх творців української літератури, гідних бути представленими у шкільній програмі. 

На шпальтах «Сільських новин» не раз презентувались їхні твори. А сьогодні ми продовжуємо взяту на себе місію – відкривати читачам сучасних майстрів слова і хочемо презентувати книгу ще однієї нашої землячки – Зої Ружин, яка народилася у селі Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, після закінчення Дніпропетровського художнього училища і Одеського державного педагогічного  інституту імені К. Ушинського тривалий час працювала у школі. 

Її «Золото роду»  – це казкова оповідка про Аратту для дітей шкільного віку. Книга відкриває перед  юними читачами світ уявлень про велич і красу трипільської культури, казковий світ наших пращурів.

«Іще коли смакували траву давні мамонти, на землі нинішньої України в державі Аратта, ге-ген у сиву давнину, аж 7 тисяч років до Різдва Христового , жила-була одна велика родина гончарів. Прізвище вони мали Зерновики. Люди вдалися дуже працьовитими: за що не візьмуться, все у них виходить до ладу. Молилися вони богові у вигляді Сонця і називали його Ра», – так  розпочинає свою книгу Зоя Ружин.

 Епічна пригодницька оповідь про давній рід Зерновиків перемежована з  поетичними відступами, які несуть пізнавальний, повчальний і виховний  зміст, прищеплює любов до землі-годувальниці:

Земля – жива. Життя родить.

З мудрістю Творцеві годить…

Все зело – її волосся.

Спів пташок – багатоголосся.

Земля взимку засинає. 

А весною оживає.

П’є дощів небесних воду,

Тож квітучу має вроду!

Гори й камінь – кості дужі.

Все коріння життю служить…

Має душу Земля-мати- 

Нам її оберігати.

Бруд, сміття не розкидати-

При потребі спопеляти.

Треба прагнуть не смітити. 

Чистотою дорожити.

Море й ріки – Землі очі,

Бачить світ щасливим хочуть.

Рідну Землю знеславлює

Той, хто лайку в словах має.

Землі на вірність присягали,

Бо святиню шанували…

Рік тому  педагог, заслужений працівник культури України, активна громадська діячка Зоя Ружин Указом Президента України №276/2016 від 25 червня 2016 року   нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.

 Треба відзначити, що чудово ілюстроване видання книжки Зої Ружин «Золото роду» стало можливим завдяки фінансовій підтримці її земляка-односельця, директора ТОВ «Весна» Олександра Гавриловича Рудя.