Поточний № 45 (1283)

17.11.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Золото роду


05.07.2017

Як би там не було, а російськомовна Дніпропетровщина сьогодні творить сучасну українську літературу, бо споконвіку тут б’ється українське серце волелюбного і надзвичайно працьовитого народу з поетичною вдачею і співучою душею.

І звичайно, ця література не обме-жується чотирма авторами, які гордо увійшли до шкільних програм поряд з творами Шевченка, Франка і Лесі Українки. У нас є ще мужня Лесина посестра, як вона сама себе називала, із незмірно тяжкою  долею і великим поетичним даром - павлоградська поетеса Ганна Світлична, її земляк – казкар, новеліст і гуморист Володимир Ніколаєнко, поет і байкар Григорій Бідняк, незабутній Андріан Кащенко, зворушливий лірик Костянтин Дуб і ще багато яскравих і самобутніх творців української літератури, гідних бути представленими у шкільній програмі. 
На шпальтах «Сільських новин» не раз презентувались їхні твори. А сьогодні ми продовжуємо взяту на себе місію – відкривати читачам сучасних майстрів слова і хочемо презентувати книгу ще однієї нашої землячки – Зої Ружин, яка народилася у селі Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, після закінчення Дніпропетровського художнього училища і Одеського державного педагогічного  інституту імені К. Ушинського тривалий час працювала у школі. 
Її «Золото роду»  – це казкова оповідка про Аратту для дітей шкільного віку. Книга відкриває перед  юними читачами світ уявлень про велич і красу трипільської культури, казковий світ наших пращурів.
«Іще коли смакували траву давні мамонти, на землі нинішньої України в державі Аратта, ге-ген у сиву давнину, аж 7 тисяч років до Різдва Христового , жила-була одна велика родина гончарів. Прізвище вони мали Зерновики. Люди вдалися дуже працьовитими: за що не візьмуться, все у них виходить до ладу. Молилися вони богові у вигляді Сонця і називали його Ра», – так  розпочинає свою книгу Зоя Ружин.
 Епічна пригодницька оповідь про давній рід Зерновиків перемежована з  поетичними відступами, які несуть пізнавальний, повчальний і виховний  зміст, прищеплює любов до землі-годувальниці:
Земля – жива. Життя родить.
З мудрістю Творцеві годить…
Все зело – її волосся.
Спів пташок – багатоголосся.
Земля взимку засинає. 
А весною оживає.
П’є дощів небесних воду,
Тож квітучу має вроду!
Гори й камінь – кості дужі.
Все коріння життю служить…
Має душу Земля-мати- 
Нам її оберігати.
Бруд, сміття не розкидати-
При потребі спопеляти.
Треба прагнуть не смітити. 
Чистотою дорожити.
Море й ріки – Землі очі,
Бачить світ щасливим хочуть.
Рідну Землю знеславлює
Той, хто лайку в словах має.
Землі на вірність присягали,
Бо святиню шанували…
Рік тому  педагог, заслужений працівник культури України, активна громадська діячка Зоя Ружин Указом Президента України №276/2016 від 25 червня 2016 року   нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.
 Треба відзначити, що чудово ілюстроване видання книжки Зої Ружин «Золото роду» стало можливим завдяки фінансовій підтримці її земляка-односельця, директора ТОВ «Весна» Олександра Гавриловича Рудя.