Поточний № 31 (1218)

20.08.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Хрещення Господнє


18.01.2018

19 січня православний світ відзначає Хрещення Господнє або Богоявлення. Православна церква починає свято всенощною Хрещенського Святвечора 18 січня, а потім заутреня – в день самого свята Хрещення.
 
Коли Спасителю виповнилося 30 років, настав Йому час учити і проповідувати. Він вперше явився народові в країні Іорданській, де Іоанн Предтеча уже возвістив народові про близьке пришестя Спасителя, проповідуючи всім хрещення і покаяння для прощення гріхів.
Прийшов і Ісус, щоб прийняти хрещення. «Іоан же утримував Його і говорив: «Мені слід хреститися від Тебе, і чи Ти приходиш до мене?». Але Ісус сказав йому у відповідь: «Залиш тепер, адже так належить нам виконати всяку правду», тобто виконати те, що повинні будуть віднині виконувати послідовники Ісуса Христа, за Його прикладом. Потім Спаситель, увійшовши у води річки Іордану, прийняв хрещення від Іоанна. Коли ж Христос виходив з води, небо над Ним відкрилося і явився Дух Святий у вигляді голуба, і чутно було голос з неба: «Сей є Син Мій улюблений, в Якому Моє Благовоління».
Таким чином, в цей день не тільки Ісус Христос вперше явився світові, щоб після цього почати вчити народ. У момент хрещення разом з Христом через голос Отця і образ голуба явилась людям, які зібрались на березі Іордану, вся Свята Трійця – Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий. Тому описана подія (Єв. від Матфея, 3.14, 15) називається не тільки Хрещенням Господнім, а також і Богоявленням.
Напередодні Водохрещі святкується «голодна кутя» або другий Святвечір. Увесь цей день віруючі люди постують, сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, «щоб хліб родився». Чия ложка вночі «сама перевернеться», той умре першим. Кутю, яка залишилася після вечері, виносили курям – «щоб добре плодилися». У цей вечір діти щедрують.
Ще за тиждень до Водохрещі парубоча громада прорубувала на річці ополонку, випилювала з льоду хрест, ставила його над ополонкою і обливала буряковим квасом, щоб був червоний. Біля Хреста будували – теж з льоду – престол. Все це оздоблювали аркою з хвойних гілок – «царські врата».
Ранком у церкві відбувається богослужіння. По богослужінню весь народ йде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев’яний церковний хрест і хоругви, хор співає «Голос Господній…», за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком – народ. До річки на Водохрещу йдуть усі: старі, молоді, діти. Кожен несе із собою посудину на воду. Хлопці ще несуть із собою голубів, а мисливці – рушниці, заладовані клейтухом. 
На річці, біля хреста, весь похід зупиняється і стає великим барвистим колом. Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи…» У цей момент мисливці стріляють з рушниць, а хлопці випускають голубів, які хмарою літають над «Йорданню». 
Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води. Вдосвіта повертаються люди до своїх хат. Поки мати подасть на стіл їжу, батько бере з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, змочує їх у свяченій воді і кропить все в хаті та в господарстві; потім бере крейду і пише хрести на образах, сволокові, дверях і миснику. Управившись із цим, батько сідає за стіл, а за ним і вся родина. Перед їжею п’ють свячену воду. По обіді дівчата бігають до річки вмиватись в «йорданській воді» – «щоб були рожеві лиця». Істинно віруючій людині слід запастись цілющою хрещенською водою.
Вважалося, що купання в освяченій ополонці дасть здоров’я тілу, жвавість духу і вижене з людини нечисту силу. Якщо перед обідом на Водохрещу господиня місить тісто на пироги, то, витягнувши руки з тіста, не обтирає їх, а йде в сад і обв’язує яблуневе дерево соломою, примовляючи: «Щоб яблука родили такі добрі і м’які, як тісто».