Так можна сказати про ухвалений незначною більшістю парламенту Державний бюджет України 2015 року. Зокрема в частині обкладення усіх пенсій, які перевищують 3654 гривні, податком 15%. Це торкнеться близько 3,3% українських пенсіонерів. Про що як досягнення уряду повідомив на брифінгу напередодні Різдва заступник міністра фінансів Денис Фудашкін. Певно ж, з часу недолугої спроби пенсійної реформи Тігіпка це крок у правильному напрямку. Але ж занадто куций, лише п’ятнадцятивідсотковий…

Зовсім не такої жалюгідної спроби вирівнювання несправедливих досі діючих 28 пенсійних законів, що наснажують своє коріння ще з часів «союзу непорушного», чекали українські ветерани праці! Надія була на те, що новий уряд реформаторів, як вони самі себе йменують, обмежать таки надвисокі діючі пенсії якоюсь «притомною» максимальною величиною – трьома, чотирма чи бодай п’ятьма тисячами гривень на місяць. Саме у ліквідації цієї найбільшої української соціальної несправедливості, поза сумнівом, і полягає найперше завдання урядовців з парламентарями.

Скільки селян, яких запрягли до колгоспного воза практично зі шкільних років, відпрацювали по сорок і навіть п’ятдесят років! А на старість мають «мінімалку», або тисячу з хвостиком гривень… І це при тому, що і власне житло їм доводилося будувати у вихідні і свята власними руками і коштом… Недалеко від них опинилися і звичайні робітники. Доки ж триватиме ця фактично наруга над людьми? Яка, окрім усього, не дає сучасній українській молоді головного для майбутнього держави – належних стимулів до офіційної праці?

Єдиний пенсійний закон

Ідея такого справедливого закону належить колишньому вчителю математики Григорію Гуманенку з Магдалинівки Дніпропетровської області і вже підтримана читачами «Сільських новин» торік. Та з огляду на те, що Мінсцполітики збирається таки розробити єдиний пенсійний закон, доводиться нагадати урядовцям про справедливість. Щоб знову не вийшло так, як з 15% оподаткуванням… Співвідношення між мінімальною та максимальною пенсіями при цьому не повинне перевищувати трьох разів. Не п’яти, десяти і так далі, як зараз, а саме трьох.

Алгоритм визначення величини пенсії кожного працівника, за Григорієм Гуманенком, дуже простий. Людина, що досягла пенсійного віку і виробила встановлений мінімальний трудовий стаж, має право на мінімальну пенсію. Перше перевищення, з коефіцієнтом від одного до двох, нараховується за більш тривалий стаж (до нього входить, як і зараз, навчання на стаціонарі). Наприклад, мінімальний стаж, єдиний для представників обох статей, дорівнює 25 років, а максимальний і все, що вище – 50. Тобто коли хто відпрацював 5 десятків років, то матиме дві «мінімалки», незалежно від посади, а 37,5 роки – півтори. Механізм обрахунку, як видно, простий і всім зрозумілий. Для осіб з трудовим стажем менше мінімального встановлюється соціальна пенсія пропорційно до відпрацьованого часу і отримуваного заробітку.

Друге перевищення нараховується за отримуваний заробіток, або страхові внески. Коли у працівника була мінімальна зарплата, встановлюється коефіцієнт одиничка, п’ять тисяч і більше – двійка. Механізм підрахунку – як і за трудовий стаж. За великого стажу і такого ж заробітку виходить: пенсія максимальна = 3 пенсії мінімальні. Окрім цього, пенсіонерам різних категорій необхідно ввести адресні доплати, передбачені діючими законами: на проїзд громадським транспортом; доплату ветеранам війни і праці, власникам авто, за збільшення акцизного збору на пальне. Доплати дітям та учасникам війни, учасникам бойових дій на опалення житла, тут співвідношення між цими категоріями наближено має дорівнювати 0,3 : 0,6 : 0,9. Нагорода за орден (ордени) дає право на додаткові 30% мінімальної пенсії, Героя України – 60%.

Для працівників зі списку професій 1 і 2 необхідний трудовий стаж, за незмінності загального, скорочується - за списком 1, наприклад, він дорівнює 15 років, №2 – 20 років, вік виходу на пенсію для цих категорій працівників зберігається – 50 і 55 років. А для захисників Батьківщини, інвалідів війни та АТО, встановлюється найвища пенсія на рівні трьох мінімальних. Лікарям, учителям зберігається право на достроковий вихід на пенсію за вислугою років. Вони, як і правоохоронці та військовослужбовці, що теж відслужили 25 років за потрібною державі спеціальністю, отримують доплату до пенсії за вірність професії на рівні 0,3 мінімальної пенсії. Все. Ніяких державних, спеціальних і т. п. пенсій, усі президенти, міністри, депутати, судді теж отримують пенсії за цим єдиним законом. Це і буде справжня рівність, проголошена Конституцією України.

А ще потрібно не баритися з впровадженням індивідуальної накопичувальної пенсійної системи. Нею можуть користуватися представники малого та середнього бізнесу, працівники творчих професій, фермери, зайняті в домашньому господарстві селяни тощо.

Сподіватимемося, що саме така схема солідарної системи буде взята за основу Павлом Розенком, міністром Мінсоцполітики, при підготовці відповідного законопроекту. На істину в останній інстанції вона не претендує, у процесі публічного обговорення, підготовки у відповідному комітеті та «шліфовки» законопроекту у Верховній Раді, мабуть, будуть внесені певні доповнення, уточнення, зміни. Головне, щоб їх не було надто багато і щоб не виникли умови для чогось «спеціального» і т. п. А за основу нового єдиного пенсійного закону, повторюю, треба брати принцип трикратної відмінності між мінімальною та максимальною пенсіями. Поза усіляким сумнівом, саме такий закон підтримає переважна більшість українського суспільства. До речі, користуються подібним пенсійним законодавством чимало розвинених країн, зокрема Швеція, про що детальніше – в додатку.

Усі раніше призначені пенсії за тими ж вхідними даними необхідно перерахувати за новим законом. Вони теж не повинні перевищувати три мінімальні, на все, що більше (окрім доплат), необхідно накласти 100% державного податку. У всіх працюючих пенсіонерів, в т. ч. високопосадовців, гранична сума зарплати і пенсії не повинна перевищувати 6 тисяч гривень. Все просто і зрозуміло. А тепер, шановні читачі, до праці, бо ніхто, окрім нас, в умовах воєнного стану України не зробить справедливого пенсійного закону. Тому з ідеєю єдиного пенсійного закону треба дійти до кожного парламентаря і його помічника!

Ця стаття вже надіслана народним депутатам Віталію Купрію (Дніпропетровщина, Дніпродзержинськ, Дніпропетровський і Петриківський райони), Андрію Реці (Кобеляцький, Новосанжарський, Козельщанський, Чутівський райони Полтавщини), Юрію Левченку (Київ). Але цього, певна річ, недостатньо для «критичної маси» народних обранців у день голосування. Тому слово за нами, шановні українці! Наших обранців треба постійно «підпирати» своїм народним баченням нових законів, і не лише пенсійного. Спілкуватися з ними постійно, бажано очі в очі, і нагадувати про їхню теперішню місію. І підказувати, бо вони теж люди, і не можуть всього знати. Чи відчувати. Лише тоді, погодьтеся, більш не буде отого 15-ти відсоткового окозамилювання щодо надвисоких пенсій високопосадовців, як це трапилося напередодні Нового року.

Про шведську модель соціального достатку

Існує більше десяти ґрунтовних праць українських вчених про систему соціального захисту Швеції. За їхнім коротким аналізом в мережі Інтернет можна зробити наступні висновки. Система соціального захисту громадян Швеції є стрижневим елементом держави соціального добробуту. Головні принципи – загальність і універсальність. Рівень оподаткування сягає 67%, тому немає шокуючих контрастів між багатством і бідністю. А це в свою чергу дає міцну політичну стабільність. Ця система «вирівнювання» створювалася шведськими демократами десятиліттями і має велику підтримку виборців. Невже це не гарний приклад для наслідування українським партіям? Хіба причина того, що за двадцять три роки Незалежності в парламенті немає постійних політсил, полягає не в тому, що в них не було впізнаваного «соціального» обличчя?

Швеція є єдиною країною в світі, де частка держвитрат на соціальне забезпечення у ВНП перевищує 42%. Найбільш важливими видами є пенсії (по старості, за вислугу років, по інвалідності, на дітей), допомоги малозабезпеченим та багатодітним сім’ям, на житло, здобуття освіти, з безробіття. Мінімальний трудовий стаж дорівнює 30 років, пенсія по старості призначається з 65 років (висока тривалість життя), а преміальну пенсію можна отримувати з 61-го року.

До 1998-го року усі шведські пенсіонери, які відпрацювали тридцять років і мали 65 років, отримували однакову пенсію. Лише відтоді почали брати до уваги більший стаж і вищу зарплату. Середня пенсія шведа визначається з розрахунку 15-ти найбільш оплачуваних років і наближено дорівнює дві третини середньої зарплати, яка тепер на рівні двох з половиною тисяч доларів. Працюючий не сплачує пенсійний внесок, відрахування роблять лише підприємства.

Інваліди профзахворювань чи ті, хто отримав травми на виробництві, отримують 100% зарплати. Мінімальний розмір пенсії – 4 тисячі крон, середній розмір – 8 900 крон. Тобто перевищення між крайніми величинами пенсій, як видно, наближено дорівнює трьом. У нас теж буде так само. Коли ми всі, в тому числі наші представники в законодавчому органі, того по-справжньому захочемо. А прірву, в т. ч між державним багатством і державною бідністю на схилі літ, погодьтеся, краще долати за один раз.

Підготував Григорій МИКОЛАЙЧУК.