Поточний № 46 (1284)

23.11.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

«Ринку земель без інвентаризації не буде»


26.05.2011

Без належної інвентаризації земельного фонду України не може бути розвитку вільного ринку земель. Таку думку висловив директор проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» Сергій Кубах.
Він вважає, що для проведення цієї роботи Україні потрібен закон «Про інвентаризацію земель».

НИНІ достеменно відомо лише, що площа України – 60 млн. га, 42 млн. га з яких – сільськогосподарські угіддя. Інша ж інформація – скажімо, що землі резерву становлять 10 млн. га, а вільні державні землі – 3,8 млн. га, - тільки експертна. Площі невитребуваних паїв та відумерлої спадщини (тобто, фактично, «нічийної» землі) на місцях оцінюють в 25-30% від площі всіх розпайованих земель. Вірогідна похибка навіть в 10% на таких площах означає, що на ринок не потрапляють сотні тисяч гектарів землі. А це впливає на формування попиту та пропозицій і відповідно на ринкову вартість земель.
Інвентаризація, яка мала б проводитися кожні п'ятнадцять років, повинна актуалізувати дані про землі, які фактично використовуються (як із правовстановлюючими документами, так і без них), про землі, які є деградованими, забрудненими та потребують консервації; про площі земельних ділянок, їх категорії та цільове використання. Відсутність такої інформації загрожує негативними наслідками у правовому, кількісному та якісному аспектах земельної реформи.
Питання в цій галузі досі регулюються «Положенням про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів» від 1997 року, постановами Верховної Ради, Указом Президента й постановою Кабміну, ухваленими ще до прийняття чинного Земельного кодексу України. Фінансування покладено на місцеві ради, і це логічно, оскільки саме до місцевих бюджетів надходять кошти від земельного податку. Проте «Порядок» визначає лише порядок інвентаризації, однак не передбачає відповідальності за її невиконання. Іншими словами, відсутній законодавчий примус витрачати кошти на ці роботи. У результаті інформація, якою нині оперує нині держава, не може вважатися точною.
Нагадаємо, у 2008 році була спроба прийняти Закон «Про державну інвентаризацію земель» (проект №2765). Вона була невдалою – проект відправили на доопрацювання.
Того ж 2008 року була й спроба виділити державне фінансування на інвентаризацію земель – тоді фігурувала цифра 7 млн. грн. За цьогорічними оцінками заступника голови Держземагентсва Миколи Калюжного, для проведення інвентаризації в масштабах країни необхідно 4,5 млрд. грн. і 5 років часу. Очевидно, для державного бюджету ця цифра виглядає малореальною, тому і більш логічним, і більш реалістичним шляхом є фінансування за рахунок місцевих бюджетів.
Варто зазначити, що витрати на інвентаризацію є свого роду інвестицією – адже точний «облік і контроль» дозволить збільшити надходження від земельного податку, отримати прибуток у вигляді зростання кількості суб’єктів оподаткування, надходжень у вигляді сплати за оформлення права власності на землі. Врешті-решт це означатиме соціальну справедливість (хто більше земель має, той більше податків платить) і законослухняність.
Необхідність інвентаризації земельного фонду не викликає жодних суперечок. Однак залишається питання, яким чином організувати цю масштабну роботу. Так, Прем’єр-міністр Микола Азаров прогнозує завершення інвентаризації земель протягом 2011-2012 років. Проте, наголошують експерти, поки що жодним законом не визначено – що це за комплекс робіт має бути і як його проводити.
Зауваження викликають терміни. Сергій Кубах висловив занепокоєння, що, зважаючи на темпи, задекларовані державою, завдання інвентаризації може бути виконано формально – наприклад, місцеві органі самоврядування, на які й покладено проведення інвентаризації, підуть найкоротшим шляхом: скористаються інформацією про землі, на які оформлено державні акти, не проводячи польових землевпорядних робіт. А це не дозволить зробити достеменний облік, перевірити існуючу інформацію на помилки, - отже, позначиться на якості впровадження земельної реформи загалом, оскільки «держава не знатиме реальної ситуації на ринку земель, тож і сама гратиме на ньому наосліп».
На думку Сергія Кубаха, закон «Про інвентаризацію земель» країна має отримати ще до завершення дії мораторію на продаж сільськогосподарських земель – одразу слідом за законом «Про державний земельний кадастр». Саме з останнім вони маю скласти єдиний змістовий «комплект», оскільки дані інвентаризації будуть основним сегментом даних державного земельного кадастру. Тому як земельний кадастр не може ефективно функціонувати без діючої системи інвентаризації земель, так і інвентаризація не має сенсу без ефективно діючої системи земельного кадастру.
На переконання Сергія Кубаха, сам закон можна розробити і ухвалити протягом найближчих півроку – якщо на це буде політична воля. Однак він також застерігає, що «інвентаризаційна» інформація повинна бути загальнодоступною – вільний ринок земель тільки тоді має сенс, якщо на ньому всі виступають як рівні гравці, а одна з з головних вад нинішньої ситуації – на ринку виграє той, хто має доступ до інформації, і це коло осіб не має бути обмеженим.

Олена НАГОРНА.