Він зауважив, що час, коли було призупинено обов’язок подачі декларацій та повні перевірки, використовувався не лише для проведення моніторингу способу життя високопосадовців, але й для того, щоб напрацювати величезну ІТ-базу, створити ІТ-продукти, які зможуть забезпечити здійснення і реалізацію ризикоорієнтованого підходу.

«Якщо ми кажемо про новий підхід – всі декларації, які будуть подані під час кампанії декларування, будуть охоплені увагою НАЗК. І фактично всі декларації будуть оцінені в першу чергу через призму автоматизованої перевірки. З використанням інформаційних продуктів декларація проходить декілька етапів перевірок: звірка з реєстрами і базами даних державними і встановлення відповідності або невідповідності з даними цих реєстрів, потім декларація оцінюється на предмет наявності необґрунтованих активів, а саме вона проходить випробування формою незаконного збагачення. І, якщо розбіжностей немає, якщо ознак необґрунтованих активів немає, то ця декларація вважається такою, що пройшла автоматизовану перевірку», – пояснив він.

Однак автоматична перевірка, за словами Артема Ситника, не означає, що декларація пройшла повну перевірку в тому розумінні, як це визначає закон. Утім це означає, що декларація має мінімальний коефіцієнт ризику, і після автоматичної перевірки декларант в своєму електронному кабінеті отримає відповідне повідомлення 

За його словами, з мільйона декларацій, які НАЗК очікує за одну кампанію декларування, близько третина декларацій пройдуть автоматизовану перевірку.

Тим же деклараціям, яким пройти автоматизовану перевірку не вдасться, буде автоматично присвоєно коефіцієнт ризику. Чим вищий коефіцієнт ризику декларації – тим більше шансів, що ця декларація потрапить на повну перевірку.

«Ми прогнозуємо, що в першу чергу будемо займатися тими деклараціями, які мають очевидні ризики. І тому відсоток реагування на ті декларації, по яких буде проведена повна перевірка, буде набагато вищим, ніж це було тоді, як ми застосовували підхід, що був до відповідних змін законодавства», – додав Артем Ситник.

Водночас він зауважив, що проходження автоматизованої перевірки не означає, що НАЗК не зможе повернутися до цієї декларації і провести повну перевірку.

«Може бути, що з’явиться інформація від компетентних органів інших країн чи правоохоронних органів, чи журналістів про те, що, наприклад, декларація пройшла форму незаконного збагачення, але при цьому у декларанта є майно за кордоном, яке не враховано в декларації, і вартість якого очевидно перевищує його доходи, і тут вже йдеться про необґрунтовані активи. Тоді ми до цієї декларації повертаємося, навіть попри те, що вона пройшла автоматизовану перевірку, і ця декларація може пройти повну перевірку з відповідним реагуванням. Тому тут хотілося б одразу акцентувати на цьому аспекті, що автоматизована перевірка – це не рівнозначно проведенню повної перевірки», – пояснив він.