Поточний № 41 (1279)

21.10.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Господар


Пахне жовтень капустою

Розтріскування можна попередити у такий спосіб: готові головки, якщо терміни збирання ще не настали, треба кілька разів пригнути в один бік, щоб пошкодити корені, або злегка надірвати головки. Можна і лопатою підрізати коріння. Це перешкоджатиме доступу поживних речовин і зупинить ріст капусти, а отже і розтріскування головок. 
З настанням стійких холодів ріст капусти припиняється природнім чином. Головки стають тугими, соковитими, ніжними. Спочатку збирають сорти, призначені для квашення, а потім - ті, що для зберігання.
Крім сортових особливостей, на лежкість капусти, як білоголової, так і червоноголової, значною мірою впливають агротехнічні умови вирощування. Відомо, що погано зберігається капуста, вирощена на надмірно удобреному й зволоженому грунті. Певною мірою лежкість залежить і від способу збирання та товарної обробки врожаю.
Збирати капусту треба в суху погоду. Бо коли грунт мокрий, особливо в дощ, важко вберегти урожай від забруднення. А від цього його якість різко погіршується. На мокрих головках швидше розвиваються і поширюються грибкові захворювання.
Головки, які відразу підуть на переробку, слід зачистити від щільно прилеглих листків, залишаючи качан довжиною 1-2 см. У головок, призначених для зимового зберігання, качан залишають довший і щонайменше 2-3 зовнішніх листки для захисту від механічних пошкоджень при транспортуванні. Для тимчасового зберігання у буртах залишають 4-5 розеткових листків. А якщо на зиму закладаєте небагато капусти, то рослини з грунту бажано вирвати з коренем і листки не обривати.
Для зимового зберігання капусти використовують бурти, погреби, неглибокі траншеї тощо. При останньому способі дно траншеї, глибина якої 30-35 см, встилають сухою соломою, а головки складають в один шар корінцями догори. Зверху капусту знову накривають соломою і плівкою. При настанні холодів траншею додатково присипають шаром землі у 20-25 см для того, щоб вода від дощів і танення снігу стікала подалі.
Можна зберігати капусту і прямо на подвір‘ї, накривши зверху товстим шаром опалого листя. Аби не промочив дощ, бурти накривають руберойдом або товстою поліетиленовою плівкою у два шари. У такій спосіб капуста добре зберігається аж до середини зими.
А квашена капуста вважається чемпіонкою серед зимових заготовок за вмістом вітаміну С і антиоксидантів. За народними прикметами, вона буде особливо смачною й корисною, якщо квасити у дні Молодика. А ось приготована у дні повного Місяця може бути м’якою й гіркуватою.

Тож пропонуємо вашій увазі кілька рецептів із капустяного розмаїття.

Капуста квашена цілими головками. Щоб приготувати таку капусту, необхідно зачистити головки до білих листочків, а потім укласти їх у діжки між шарами шаткованої капусти.
Цілі головки можна заквасити й окремо. При цьому способі їх очищають, щільно укладають у бочки й заливають 5%-ним розчином солі (на 10 л води - 500 г солі). Все інше роблять так само, як і при квашенні шаткованої капусти.
Капуста, квашена прискореним способом. 8 кг капусти, 100 г часнику, 100 г хрону, 50-100 г зелені петрушки, 300 г столових буряків, 3 гіркі перчини. Для розсолу: 4 л води, 200 г солі, 200 г цукру.
Головки капусти розрізати на шматочки по 250-300 г. Дрібно нарізати часник і цибулю, натерти на терці хрін. Розсіл закип’ятити, дати трохи вихолонути і теплим залити капусту, зверху накрити кришкою, покласти гніт і залишити на 48 годин при 18оС, потім винести у більш прохолодне місце. Через 5 днів капуста незвичного малинового кольору готова до споживання. До столу її подають або цілими шматками, або нарізають, поливши олією.
Капуста швидкого приготування. 2 кг капусти нарізають великими шматками і заливають таким розсолом: 1 л перевареної води, склянка олії, склянка оцту, 2 ст. ложки солі, 0,5 склянки цукру, головка часнику, лаврове листя, перець. За бажанням до капусти можна додати терту моркву. Через 7-8 годин смачна і корисна капуста готова до споживання.
Капуста по-петрівськи. 2 кг нашаткованої капусти, 2 морквини, натерті на терці, 2 великі нарізані цибулини, 2 зубки подрібненого часнику.
Все перемішують, складають у банку, вливають склянку олії, 100 г оцту і гарячий розсіл (на 1 л холодної води 2,5 ст. ложки солі, три чверті склянки цукру - все закип’ятити). Зверху кладуть гніт і ставлять на холод. Через 3 дні капуста готова.
Капуста пікантна. На 3-літрову банку капусти потрібно: 2 л води, 100 г оцту, склянка цукру, склянка олії, 1 ст. ложка солі. Розсіл кип’ятять, охолоджують і заливають ним нашатковану капусту.
Капуста маринована. Капусту шаткують, злегка перетирають із сіллю, складають у посуд і заливають маринадом. Для його приготування у теплу воду кладуть сіль, цукор, прянощі, доводять до кипіння, додають оцет і охолоджують. Залежно від концентрації оцту маринади поділяються на слабокислі, кислі та гострі.
Капуста, маринована у слабокислому маринаді (на 1 л води додають 50-100 мл оцту), не псується лише за температури близько 0 градусів. Тому, щоб зберегти такий продукт протягом тривалого часу, його пастеризують (наповнені банки прогрівають у каструлі зі слабо киплячою водою протягом 10-15 хв.).
Маринована капуста з кислим маринадом (100-200 мл оцту на 1 л води) у прохолодному місці зберігається і без термообробки.
Солі у маринад кладуть близько 30 г на 1 л води, цукор - за смаком (від 30 до 150 г на 1 л води). На 1 кг капусти потрібно 500-800 мл маринаду.
Банки закривають капроновими кришками.
Маринована з буряком. Капусту нашаткувати, додати нарізаний невеликими шматочками сирий буряк, кілька зубків часнику. Все перемішати,’ посолити і поперчити за смаком. Залити маринадом: на 1 л води 1 ч. ложка цукру, неповна ст. ложка солі, 2 ст. ложки оцту (закип’ятити). На трилітрову банку знадобиться 1,5 л маринаду. Поставити капусту в холодне місце і вже через 3-4 дні можна смакувати.

 

Подробнее...
06.10.2010   3564
Готуємо крохмаль власними руками

Дріб­ні й пошкоджені бульби кар­топлі господарі зазвичай використовують на корм домашній худобі й птиці. Але ж із них можна власноруч виготовити і крохмаль. Для цього добре вимиті бульби подрібнюють... Подробнее...

29.09.2010   1988
Чому не цвіте герань?

Придбала на ринку герань. Дуже люблю ці квіти, вони нагадують мені моє дитинство, небагату сільську хату, але обов’язково з буйними калачиками... Подробнее...

29.09.2010   3973
Гусей - на відгодівлю

Відгодовують кукурудзяним зерном із додаванням солі та олії. Білі сорти кукурудзи надають печінці світлого відтінку, жовті - золотавого. Чисте зерно на 30-40 хвилин заливають гарячою водою, щоб вона на 10-15 см покривала корм, кілька разів перемішують. Готують таку кількість кукурудзи, яка буде з’їдена за однин раз. Згодовують зерно теплим, додавши трохи солі, олії або маргарину. 
Добре розвинений стравохід птиці може вмістити 150-300 г кукурудзи. Треба слідкувати, щоб він був не дуже набитий. Протягом першого тижня примусової годівлі на одну голову за добу згодовують 350-500 г корму, другого - 600-850, третього - 700-1000 г.
Готові до забою гуси малорухомі, важко дихають. Дзьоб у них стає білуватим, очі западають.
Вага печінки при цьому сягає від 700 г до 1 кг у гусей і 500-800 г у качок. Крім того, якщо печінка у невідгодованої птиці містить 3-5 відсотків жиру, то після відгодівлі - 35-45, інколи і 50 відсотків. А ще у жирній печінці багато білків, амінокислот, вітамінів, вуглеводів, мінеральних солей.

 

 

Подробнее...
29.09.2010   2858
Осінь у розпалі

Перша декада жовтня - початок масової посадки плодових дерев. Дерева, посаджені восени, у перший рік на зиму підгортають землею на висоту 30-40 см, а в подальшому робити це вже не обов’язково.
Осінь - час посиленого росту і зміцнення коріння плодових культур, тому їм необхідний хороший полив. У жовтні проводять і основне підживлення дерев та кущів органічними і фосфорно-калійними добривами. Суницю добре підживити зольним лугом (2 склянки попелу на 10 л води, для дезинфекції до розчину додають марганцевокислий калій) або просто посипати землю в міжряддях деревним попелом. Зольний луг використовують і для підживлення дерев.
При перекопуванні грунту на садовій ділянці краще користуватися не лопатою, а вилами - у такий спосіб менше пошкоджується поверхневе коріння, особливо у ягідних кущів. Біля малини і обліпихи грунт не перекопують, а лише розпушують і мульчують перегноєм.
Садіння плодових дерев і ягідних кущів треба закінчити, принаймні, за 2-3 тижні до стійких морозів. Обрізання дерев краще перенести на весну. А зараз необхідно очистити штамби плодоносних дерев від відмерлої кори, залікувати рани і дупла. Штамби і основи скелетних гілок потрібно побілити. У профілактичних цілях і для знищення на корі мохів та лишайників дерева після опадання листя обприскують 6-8 відсотковим розчином залізного купоросу. Проте слід утриматися від застосування інших хімікатів, особливо олійних емульсій. Це потрібно зробити рано навесні, до розпускання бруньок. Осіннє обприскування такими препаратами знижує зимостійкість дерев.
Не залишайте під деревами опале листя. Його необхідно прикопати або ж зібрати й спалити.
Зв’яжіть гілки молодих дерев, щоб взимку вони не зламалися під снігом. Молоді деревця, аби захистити їх від гризунів, обв’яжіть гілками малини, очеретом, скловолокном, синтетичними сітками. Обв’язування захищає дерева не лише від мишей, а й від небезпечних ранньовесняних сонячних опіків.
На городі в жовтні готують грунт під посадки майбутнього року. Вносять органічні або мінеральні добрива, землю перекопують на глибину 25-30 см, але грудки не розбивають. Так земля краще промерзне і накопичить більше вологи при таненні снігу весною.
Готують грядки для підзимової сівби холодостійких культур. Саму сівбу найчастіше проводять при настанні стійкого похолодання.
Висаджують ревінь, естрагон, щавель та інші культури діленням кущів зі старих посадок. Збирають опале листя і закопують в огірковий парник або закладають у компостну купу. Вкривають листям насадження меліси, цибулі, коренеплодів, що залишилися зимувати на городі.
Збирають пізню капусту і коренеплоди (моркву, буряки, редьку зимову) та інші овочі. Закладають на зберігання.
Готують грунт для розсади. Землю беруть з незараженої фітофторою ділянки, додають суперфосфат (1 ст. ложка на відро).

 

 

Подробнее...
29.09.2010   3052
Готуємо вулики до зими
Але не завжди вдається наростити всі бджолині сім’ї до належної сили в зиму. Тоді слабкі сім’ї можна підсилити за рахунок відводків чи бджіл, яких нарощують з допомогою вибракуваних старих маток. У підсилюваних бджолиних сім’ях залишають молоду матку.
Для бджіл, які йдуть у зиму, необхідні кормові запаси в гнізді. Якщо кормів буде достатньо, то їх вистачить і на весняний розвиток сімей, відпаде потреба у надмірному турбуванні бджіл при підгодівлі канді та іншим кормом, а матка за сприятливих умов відкладатиме максимальну кількість яєць. Дослідженнями встановлено, що при збільшенні кормових запасів у гнізді від 20 до 30 кг продуктивність бджолосімей зростає майже у три рази, а на кожен кілограм надпланового меду вихід його досягає 5 кг.
З метою запобігання труднощам при остаточному формуванні гнізда бджіл на зиму потрібно подбати, щоб у кожній кормовій рамці, яка обсиджується бджолами і залишається у гнізді на зиму, було не менше 2-2,5 кг корму. Створюють ще й кормові запаси - близько 5 кг на бджолосім’ю. Слід пам’ятати, що значну кількість корму (5-8 кг) буде використано бджолами для вигодовування розплоду восени. Тобто, достатні кормові запаси є основою успіху, бджоли використовують їх найраціональніше.
Краще, коли бджоли зимують на достатніх запасах якісного меду. Але часто доводиться поповнювати кормові запаси за рахунок цукру. У деяких випадках практикують збагачення цукрового сиропу кислотами (оцтова, лимонна). Однак цього робити не слід, оскільки у такому разі гальмується діяльність травних ферментів, погіршується розщеплення цукру на глюкозу та фруктозу. Стимулює зазначений процес додавання до цукрового сиропу однієї третини меду. При цьому суміш витримують кілька діб у теплому місці. Концентрація сиропу має становити 60-66%. Залежно від обставин застосовують одночасне нарощування бджолиних сімей та поповнення кормових запасів. У таких випадках корм дають невеликими дозами (по 1,5-2 л через день). Важливо, щоб у переробці корму не брали участі бджоли, які йдуть у зиму. Забезпечують також наявність достатньої кількості білкового корму, необхідного для формування жирового тіла останніх. У кормових запасах бджолиного гнізда якісний мед повинен становити не менше 15 кг на бджолину сім’ю.
У бджіл, які беруть участь у переробці цукрового сиропу, порівняно з тими, що зимують на меду, в організмі після зимівлі на 6% менше білка, а кількість вирощуваного ними розплоду скорочується більше, ніж на третину. Отже, до згодовування бджолам цукрового сиропу слід вдаватися як до крайнього заходу. Тим паче цього не можна робити пізньої осені, оскільки відбувається повторний розвиток глоткової і восковидільних залоз, бджоли ослаблюються, витрачаючи на переробку корму білки свого організму. Не можна також згодовувати цукровий сироп слабким сім’ям. Їм підставляють стільники з кормом, заготовленим у сильних сім’ях.
Як підготувати гніздо бджіл до поповнення кормових запасів? Потрібно ще на початку літа заготовити хоча б по 3-4 стільникові рамки на бджолосім’ю з доброякісним кормом. Перед поповненням кормових запасів гніздо формують відповідно до сили бджолиної сім’ї. У ньому залишають 3-4 повномедних стільники, стільки ж маломедних із достатньою кількістю комірок для відкладання яєць і заготівлі корму, стільники з розплодом. Поєднують поповнення кормових запасів із нарощуванням сили бджолосімей, не зловживаючи при цьому згодовуванням їм великої кількості цукрового сиропу. Під час останнього складання гнізда на зиму обов’язково доводиться видаляти кілька маломедних рамок після виходу з них розплоду. Їх замінюють стільниками з кормом, заготовленим заздалегідь. Адже згодовувати в цей час бджолам цукровий сироп уже пізно.
Коли слід поповнювати кормові запаси бджіл на зиму? Таку підгодівлю необхідно розпочинати у першій декаді серпня. При цьому в переробці корму братимуть участь старі бджоли, що працювали на медозборі. Вони до зими не доживають, або ж відмирають на її початку. До кінця серпня - початку вересня кормові запаси повинні бути поповнені, чим уникають спрацювання бджіл, які йдуть у зиму. Найефективніше бджоли переробляють цукровий сироп 60%-ної концентрації, який одержують, заливаючи три частини цукру двома частинами гарячої води. Сироп добре розмішують, посуд утеплюють. При повільному охолодженні розчиняються найдрібніші кристали цукру, що запобігає кристалізації корму в рамках під час зимівлі.
Як вибраковувати бджолосім’ї? На пасіці повинна постійно проводитися робота щодо поліпшення господарсько корисних ознак бджолосімей. Одним із прийомів при цьому є вибракування малопродуктивних бджолосімей. Це можна здійснювати в будь-яку пору, але краще восени. Намічену до вибракування бджолосім’ю ставлять біля високопродуктивної, що йде в зиму. З першої сім’ї у кілька прийомів відбирають розплід, яким підсилюють другу. Перед зимою з першої сім’ї забирають усі рамки, а бджіл витрушують, адже вони старі і взимку все одно відійдуть. Таким чином здійснюють вибракування бджолосім’ї, а за її рахунок підсилюють цінну.
Вибракуваних маток слід максимально використати для додаткового нарощування бджіл, особливо це раціонально робити восени. Нарощених за допомогою старої матки бджіл (а їх буває 3-4 рамки), вживаючи запобіжних заходів, приєднують до бджолосім’ї, яка йде в зиму. При цьому сила її зростає на 25-30%, що дуже важливо для успішної зимівлі.

Подробнее...
22.09.2010   7795
Агрус без шпичаків

 

Красень. Середнього строку дозрівання, високоврожайний. Кущі середнього росту, середньорозлогі. Стійкість до борошнистої роси висока. Ягоди крупні, овальні, розширені донизу, при повному дозріванні темно-червоні, приємного десертного смаку, максимальна маса - 6,5 г.
Ювіляр. Середнього строку дозрівання. Високорослий, компактний. Зимостійкий, урожайний. Ягоди крупні, овальні, червоного кольору, кисло-солодкого смаку, універсального призначення.
Чорномор. Середнього строку дозрівання, зимостійкий. Кущ потужний, високий і компактний. З темно-зеленим блискучим листям. Ягоди округло-овальні, з тонкою шкірочкою, при повному дозріванні майже червоні, універсального призначення. Стійкий до борошнистої роси, не уражається вогнівкою.
Колобок. Середнього строку дозрівання. Середньорослий, зимостійкий, урожайний. Ягоди середні, округлі, темно-вишневого кольору, відмінного десертного смаку, універсального призначення.
Негіль. Пізнього строку дозрівання. Середньорослий, компактний. Ягоди крупні, грушоподібної форми, червоного кольору, з особливим ароматом.
Під агрус бажано виділяти помірно зволожені місця. До грунту він невимогливий. Найбільш сприятливий строк садіння - осінь. Робити це бажано не пізніше 15 жовтня, щоб рослини добре укоренилися до морозів. Весняна посадка має бути дуже ранньою, до початку розпускання бруньок.
У рядку кущі розміщають на відстані 1,5 м, відстань між рядами - 1,6-2 м. Саджанці садять із заглибленням кореневої шийки на 5-6 см нижче рівня грунту, без нахилу.
Під плодоносні кущі агрусу щовесни слід вносити сечовину з розрахунку 20-30 г на 1 м. За активного росту рослин органічні та фосфорно-калійні добрива можна вносити через рік. Їх вносять восени з розрахунку піввідра органіки, 45 г суперфосфату і 15 г хлористого калію або 100-120 г попелу на 1 кв. м.
При хорошому догляді агрус плодоносить 15-20 років.

Подробнее...
22.09.2010   1881
Вибираючи саджанець

Особливу увагу зверніть на стан коріння. Важливо, щоб воно було свіжим і вологим. Не купуйте саджанці у продавців, які не захистили коріння від висихання. Віддайте перевагу тим, хто тримає їх у земляній суміші або хоча б вкритими мішковиною. Адже коріння не має захисного шару, який є у стовбура і гілок (кора), і якщо воно сухе, обвітрене, то, вважайте, що і нежиттєздатне.
Будьте уважні до саджанців, вмочених у глиняну бовтанку. Під шаром глини можуть бути приховані небезпечні дефекти й хвороби коренів. Тому перед посадкою їх бажано обмити, уважно оглянути, пошкоджені кінці підрізати до здорового місця. Повноцінний дворічний саджанець яблуні, груші повинен мати чітко виражений провідник - стовбур і 3-5 скелетних гілок, направлених рівномірно в різні боки. Нахил гілок до стовбура має бути близьким до 90о, але не менше 45о. Гілки, що відходять від стовбура під гострим кутом, прикріплені слабо і в подальшому легко обламуватимуться під вагою плодів.
Особливо вимогливим треба бути, купуючи саджанці вишні та сливи. У прищеплених дерев сортовою є лише крона над місцем щеплення, а коріння і коренева поросль - некультурні й несортові. Культурним саджанцем можна вважати поросль кореневласної вишні, але дерева, що виросли з порослі, низькі, погано розвинені. Вони швидко починають хворіти і відмирають, часто бувають гіршими за материнську рослину.
Вимоги до саджанців ягідних культур такі ж. Бажано, щоб смородина, аґрус мали добре розвинене ниткоподібне мичкувате коріння і від однієї до трьох гілок завдовжки 30-50 см.
Збираючись на ринок за саджанцями, прихопіть з собою плівку або мішковину, старі газети і шматок шпагату. Зробивши вибір, обгорніть коріння спочатку вологою газетою, далі плівкою і вже потім стягніть шпагатом.
Придбавши саджанці плодових культур, обов’язково обірвіть на них листя, аби у такий спосіб зменшити втрату вологи. Адже така підсушка пізніше позначається на приживлюваності дерева. Найбільш чутливий до цього абрикос.
Якщо ж немає можливості відразу посадити саджанець на постійне місце, прикопайте його в затінку. Для цього зробіть невелику канавку зі стіною, похилою з одного боку (бажано південного), покладіть туди рослину, засипте коріння, прихопивши при цьому і третину стовбура, добре полийте. Так саджанці можна зберігати два-три тижні.

 

Подробнее...
22.09.2010   1797
Якщо дерево треба пересадити

Щоб пересадити дерево, яке вже тривалий час росло на одному місці, знадобиться цілий рік на підготовку. Вже зараз навколо дерева викопайте траншею трохи меншого радіуса, ніж проекція його крони, гострою... Подробнее...

22.09.2010   1754