Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!
Dear readers! We need your support!
Авторові найдотепнішого підпису до цього фото редакція із задоволенням оформить річну передплату на “Сільські новини”. Вказуйте, будь ласка, свої прізвище, ім‘я, по батькові та точну поштову...
У миску викласти курячий фарш, туди ж - потерти на терці цибулю, часник і картоплю. Додати пару яєць. Добре вимісити. Сформувати котлетки. Обваляти кожну в манній крупі....
Років уже п‘ять кожен з нас щоліта спостерігає, як наші каштани не встигнуть весною гаразд свої свічки погасити, починають геть жовкнути. Їх покручене листя (як наче якась рудаа тля побила)...
До українців
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми, українці?
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,
І що ми на Вкраїні - таки український народ,
А не просто населення, як це у звітах дається.
І що хміль наш - у пісні, а не у барилах вина.
І що щедрість - в серцях, а не лиш
у крамничних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край - територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас - Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитайте у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чим солодший од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.
Українці мої! То вкраїнці ми з вами, чи як?
Чи в “моголах” і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у думах смиренністю
“меншого брата”?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж - не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Я вже й сам ладен мовить:
“Воно тобі треба?.. Стерпи!”
Тільки ж хочу, вкраїнці, спитати у вас нелукаво:
Ради кого Шевченкові йти було в орські степи?
Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?
То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря,
І хіба не зотліє на тлін українство між нами,
Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря
Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?
Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до Ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...
Трирічний китайський хлопчик Чжао Сяо важить 60 кілограмів, що в п'ять разів перевищує нормальну вагу дитини. Хлопчика не беруть у дитячий садок. Батьки та вихователі бояться, що він випадково...
Для приготування цієї страви потрібне велике деко. Викласти в каструлю 1 кг м’ясного фаршу, 2 склянки дрібно нарізаної цибулі, долити трохи води й поставити на вогонь тушкувати....
У 2013 році відбудеться небувала за силою магнітна буря. Саме на цей час припадає пік активності Сонця в нинішньому 11-річному циклі. Ціла серія гігантських спалахів може сильно вдарити по...
Як припускають польські метеорологи, що зима 2010-2011 р. може стати однією з найсуворіших за останнє тисячоліття. Причину вони вбачають у згасанні теплої атлантичної течії Гольфстрім, яка припинила...
400 г борошна, 1 ст. ложка цукру, 12 г дріжджів, 10 г олії, 3/4 склянки води. Для підливи - 30 г часнику, 1 ст. ложку олії, 1/2 склянки води. У теплій воді розчиняють дріжджі,...
Три роки тому після ускладнення рідкісної інфекційної хвороби - менінгококцеміі - хлопчик дивом вижив. Переніс вісім серйозних операцій і залишився без кистей рук і без ніг.Вадим пішов до звичайної...
Для галушок потрібно 3 склянки борошна, 0,75 склянки молока, 4 яйця, 8 яблук, по столовій ложці цукру, вершкового масла, сіль. Яблука нарізати маленькими шматочками, змішати з молоком,...