Авторові найдотепнішого підпису до цього фото редакція із задоволенням оформить річну передплату на “Сільські новини”. Вказуйте, будь ласка, свої прізвище, ім‘я, по батькові та точну поштову... Детальніше ...

У миску викласти курячий фарш, туди ж - потерти на терці цибулю, часник і картоплю. Додати пару яєць. Добре вимісити. Сформувати котлетки. Обваляти кожну в манній крупі.... Детальніше ...

Років уже п‘ять кожен з нас щоліта спостерігає, як наші каштани не встигнуть весною гаразд свої свічки погасити, починають геть жовкнути. Їх покручене листя (як наче якась рудаа тля побила)... Детальніше ...

До українців
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми, українці?
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,
І що ми на Вкраїні - таки український народ,
А не просто населення, як це у звітах дається.
І що хміль наш - у пісні, а не у барилах вина.
І що щедрість - в серцях, а не лиш
у крамничних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край - територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас - Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитайте у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чим солодший од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.
Українці мої! То вкраїнці ми з вами, чи як?
Чи в “моголах” і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у думах смиренністю
“меншого брата”?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж - не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Я вже й сам ладен мовить:
“Воно тобі треба?.. Стерпи!”
Тільки ж хочу, вкраїнці, спитати у вас нелукаво:
Ради кого Шевченкові йти було в орські степи?
Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?
То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря,
І хіба не зотліє на тлін українство між нами,
Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря
Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?
Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до Ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...

Трирічний китайський хлопчик Чжао Сяо важить 60 кілограмів, що в п'ять разів перевищує нормальну вагу дитини. Хлопчика не беруть у дитячий садок. Батьки та вихователі бояться, що він випадково... Детальніше ...

Для приготування цієї страви потрібне велике деко.  Викласти в каструлю 1 кг м’ясного фаршу, 2 склянки дрібно нарізаної цибулі, долити трохи води й поставити на вогонь тушкувати.... Детальніше ...

У 2013 році відбудеться небувала за силою магнітна буря. Саме на цей час припадає пік активності Сонця в нинішньому 11-річному циклі. Ціла серія гігантських спалахів може сильно вдарити по... Детальніше ...

Як припускають польські метеорологи, що зима 2010-2011 р. може стати однією з найсуворіших за останнє тисячоліття. Причину вони вбачають у згасанні теплої атлантичної течії Гольфстрім, яка припинила... Детальніше ...

400 г борошна, 1 ст. ложка цукру, 12 г дріжджів, 10 г олії, 3/4 склянки води. Для підливи - 30 г часнику, 1 ст. ложку олії, 1/2 склянки води. У теплій воді розчиняють дріжджі,... Детальніше ...

Три роки тому після ускладнення рідкісної інфекційної хвороби - менінгококцеміі - хлопчик дивом вижив. Переніс вісім серйозних операцій і залишився без кистей рук і без ніг.Вадим пішов до звичайної... Детальніше ...

Для галушок потрібно 3 склян­ки борошна, 0,75 склянки мо­лока, 4 яйця, 8 яблук, по сто­ловій ложці цукру, вершкового масла, сіль. Яблука нарізати маленькими шматочками, змішати з молоком,... Детальніше ...